Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2025 року Справа№200/3199/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення позивачу обчислення розміру пенсії та її перерахунку із врахуванням спірного періоду, а саме: роботи в колгоспі ім. Горького (з 01.04.1992 КСП ім. Горького) з 30 липня 1988 року по 30 січня 1999 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести позивачу обчислення та перерахунок розміру пенсії із врахуванням спірного періоду, а саме: роботи в колгоспі ім. Горького (з 01.04.1992 КСП ім. Горького) з 30 липня 1988 року по 30 січня 1999 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Донецькій області та з 23 січня 2025 року отримує пенсію за віком відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV. При призначенні пенсії не було врахувало до його страхового стажу періоди роботи з 30.07.1988 по 30.01.1999. Не погоджуючись з даною обставиною, він 31 березня 2025 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком із врахуванням спірних періодів, але йому було листом відмовлено. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки порушують його право на отримання пенсії з урахуванням здобутого ним стажу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22 травня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Бахмут), з 23 січня 2025 року як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
20 березня 2025 року позивач звернувся з заявою № 2568 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону № 1058 та надав архівні довідки від 19.11.2024 № 189, від 21.11.2024 № 06-05/49.
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
За результатами опрацювання заяви позивача винесено рішення від 26 березня 2025 року № 056350012870 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
31 березня 2025 року позивач звернувся через вебпортал електронних послуг із зверненням щодо зарахування до страхового стажу період роботи з 1991 по 1998 роки, яке було зареєстроване за вх.№ 7444/Л-0500-25, розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96 «Про звернення громадян».
Листом від 25.04.2025 (вих№9604-7444/Л-02/8-0500/25) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про неможливість зарахування до страхового стажу період роботи з 1991 по 1998 роки, оскільки на сторінці трудової книжки кожен рік вихододнів не завірено печаткою, а пред'явлені архівні довідки не відповідають паспортним даним позивача.
Страховий стаж позивача складає 30 років 10 місяців 21 день.
Відповідно до відомостей трудової книжки від 02.08.1988 НОМЕР_1 , позивач у період з 30.07.1988 по 30.01.1999 працював в колгоспі ім. Горького трактористом в мех. відділі № 3.
У трудовій книжці позивача від 02.08.1988 НОМЕР_1 відомості про вихододні періоду роботи в колгоспі ім. Горького з 30.07.1988 по 30.01.1999 не завірено печаткою.
В наданих позивачем архівних довідках від 19.11.2024 № 189, від 21.11.2024 № 06-05/49, виданих комунальною установою «Трудовий архів» Сіверської сільської ради Бахмутського району, зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою), що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (російською мовою).
Відповідач вважає, що період роботи позивача в колгоспі з 30.07.1988 по 30.01.1999 не зараховано до страхового стажу правомірно та законно, у зв'язку з чим відсутні підстави обчислення та перерахунку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно з паспортом НОМЕР_2 виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області 21 травня 1996 року, зарестрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
20 березня 2025 року засобами вебпорталу позивач звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
За результатами розгляду наданих документів позивачу з 23 січня 2025 року призначено пенсію за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону №1058.
31 березня 2025 року позивач звернувся на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою, на яку листом від 25.04.2025 (вих.№9604-7444/Л-02/8-0500/25), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про наступне.
Згідно трудової книжки від 02.08.1988 НОМЕР_1 зарахувати до страхового стажу період роботи з 1991 по 1998 роки не можливо, оскільки на сторінці вихододні кожен рік не завірено печаткою.
Для зарахування періоду роботи в колгоспі до страхового стажу надається уточнююча довідка про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні), видану на підставі первинних документів та повну реорганізацію підприємства.
В наданій позивачем архівній довідці від 19.11.2024 № 189, яка видана комунальною установою «Трудовий архів» Сіверської сільської ради Бахмутського району прізвище ОСОБА_2 (російською мовою ) не відповідає паспортним даним ОСОБА_3 (російською мовою), тому період роботи в колгоспі з 30.07.1988 по 30.01.1999 не зараховано до страхового стажу.
Враховуючи вище зазначене, для зарахування до страхового стажу зазначеного періоду необхідно надати або нову довідку із зазначенням прізвища, яке відповідає паспортним даним або підтвердити зазначений період роботи в судовому порядку.
Позивач не погоджуючись з діями відповідача, який не зарахував йому страховий стаж відповідно до його трудової книжки, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі-Закон № 1058-ІV) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Приписами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.
При цьому, суд зазначає що положеннями ст. 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Водночас, суд зазначає, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі ст. 101 Закону 1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із ч.3 ст.44 Закону 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як встановлено судом, разом із заявою про призначення пенсії позивачем надано трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 02 серпня 1988 року.
Водночас, до страхового стажу позивача не було зараховано період роботи з 30.07.1988 по 30.01.1999, оскільки згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 02 серпня 1988 року, на сторінці вихододні кожен рік не завірено печаткою.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що положення ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно із пунктом 6 Основних Положень, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати на встановлений зразок трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
З аналізу викладеного вище вбачається, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).
Судом встановлено, що позивачем до відповідача було подано трудову книжку колгоспника НОМЕР_4 від 02 серпня 1988 року у розділі трудової книжки колгоспника «Трудова участь у спільному господарстві» містяться щорічні відповідні записи про участь у вищевказаній діяльності за період з 1988 року по 30.01.1999 рік, наявні відповідні підписи уповноважених осіб та відбитки печаток колгоспу ім. Горького, а також міститься записи у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_5 та №2 перебування позивача у КСП «Горького» у період з 30 липня 1998 року по 30 січня 1999 року.
Окрім того, критично відноситься до посилання відповідача про не прийняття архівної довідки від 19.11.2024 №189 виданої Комунальною установою «Трудовий архів» Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області про визначення вироблених виходо-днів у колгоспному виробництві з липня 1988 року по січень 1999 року КСП «Горького», оскільки такі документи містять відомості які збігаються із записами трудової книжки позивача, а тому є належним доказом підтвердження страхового стажу.
За вказаний період трудова книжка позивача має відомості, про встановлені та відпрацьовані трудодні та отриману заробітну плату. Таким чином вказана трудова книжка містить необхідну інформацію (в тому числі і посилання на відпрацьовані трудодні, отриману заробітку плату), яка підтверджує трудову діяльність позивача у спірний період.
З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що невірне заповнення записів у трудовій книжці колгоспника не засвідчення кожного року печаткою підприємства записів щодо виконання трудової участі у господарстві, не можуть бути підставами для незарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Відтак відповідач протиправно не зарахував відповідні періоди роботи позивача з 30 липня 1988 року по 30 січня 1999 року до його страхового стажу.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із квитанцією АТ КБ Приват Банк від 30 квітня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення ОСОБА_1 обчислення розміру пенсії та її перерахунку із врахуванням спірного періоду, а саме: роботи в колгоспі ім. Горького (з 01.04.1992 КСП ім. Горького) з 30 липня 1988 року по 30 січня 1999 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 обчислення та перерахунок розміру пенсії із врахуванням спірного періоду, а саме: роботи в колгоспі ім. Горького (з 01.04.1992 КСП ім. Горького) з 30 липня 1988 року по 30 січня 1999 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова