Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2025 року Справа№640/14042/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК Агро»
до Головного управління ДПС у м. Києві - відповідач 1,
Державної податкової служби України - відповідач 2,
про визнання протиправними та скасування рішень від 01.07.2022 №6992053/42021405, від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/4202405, від 23.07.2022 №7100544/42021405, від 22.07.2022 №7100541/42021405 та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК Агро» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 01.07.2022 №6992053/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 21.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 21.02.2022 року №7 датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100542/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 22.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 22.02.2022 року №8 датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100543/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 22.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 22.02.2022 року №9 датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 23.07.2022 №7100544/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 23.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 23.02.2022 року №10 датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100541/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 23.02.2022р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 23.02.2022 року №11 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на наступне.
Основним направленням господарської діяльності ТОВ «БВК АГРО» є вирощування свиней для реалізації живою вагою. Для отримання додаткових прибутків позивач надає послуги по перевезенню зерна сільськогосподарського виробництва та інших вантажів орендованою технікою на основі договорів оренди. Також додатково ТОВ «БВК АГРО» купує та реалізовує зернові.
Позивачем укладались цивільно-правові угоди з різними суб'єктами господарювання щодо придбання/поставки кукурудзи.
Позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують реальність укладання та виконання правочинів.
По першій події позивачем у відповідності п. 201.1 ст.201 ПК України були складені п'ять податкових накладних, які були направлені на реєстрацію.
Податкові накладні були прийняті податковим органом, але їх реєстрація була зупинена.
У квитанціях був відсутній конкретний перелік документів, які необхідно було надати позивачу податковим органам.
Позивачем були надані додаткові пояснення та документи, але у реєстрації податкових накладних було відмовлено, що стало підставою для звернення позивача до суду.
08 листопада 2022 року від відповідача 1 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надані документи які підтверджують реальність господарських операцій, звернув увагу суду на дотримання принципу офіційного з'ясування обставин у справі, зазначив що позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження ДПС України.
08 листопада 2022 року від відповідача 2 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, звернув увагу суду на дотримання принципу офіційного з'ясування обставин у справі, зазначив що позовні вимоги щодо про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження ДПС України, позивачем не надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14042/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/14042/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
Ухвалою від 13 березня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято до розгляду адміністративну справу № 640/14042/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК АГРО» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до Довідок про доставку електронного документу в кабінет електронного суду ухвала про прийняття справи до провадження була доставлена відповідачам, позивачу 13 березня 2025 року о 17:20.
22 квітня 2025 року від відповідача 1 надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно Квитанцій про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2022 №9078053497, №9078076090, №9078189356, №9078093558, №9078109286 реєстрація податкових накладних №7 від 21.02.2022 року, №8 від 22.02.2022р., №9 від 22.02.2022р., №10 від 23.02.2022р., №11 від 23.02.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстави: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Контролюючим органом було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «БВК АГРО» відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень подані повідомлення від 24.06.2022 №4 (по накладній № 7 від 21.02.2022) та від 15.07.2022 №1 (по накладним №8 від 22.02.2022р., №9 від 22.02.2022р., №10 від 23.02.2022р., №11 від 23.02.2022р.) про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За результатами розгляду Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено Комісією регіонального рівня прийняті наступні рішення від про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.07.2022 № 6992053/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.02.2022 № 7, рішення від 22.07.2022 № 7100542/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2022 № 8, рішення від 22.07.2022 № 7100543/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2022 № 9, рішення від 22.07.2022 № 7100544/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.02.2022 № 10, рішення від 22.07.2022 № 7100541/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.02.2022 № 11.
Підстава для відмови у реєстрації податкової накладної від 21.02.2022 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена наступна - ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Крім того, в рішенні зазначена додаткова інформація - платником не надані документи щодо підтвердження відповідності продукції.
Підстава для відмови у реєстрації податкових накладних №8 від 22.02.2022р., №9 від 22.02.2022р., №10 від 23.02.2022р., №11 від 23.02.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена наступна - ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Крім того в рішенні зазначена додаткова інформація - у платника відсутні документи що підтверджують роботи по обробці земельних ділянок, внесенню добрив тощо.
Просив суд звернути увагу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 460/33448/22 та Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
Так, у відповідності до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2022 08:18:44 реєстраційний номер справи: 106904106040, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «БВК Агро» включено до ЄДРПОУ за номером 42021405, місцезнаходження позивача: Україна, 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 24, блок Г, приміщення 61.
Видами економічної діяльності позивача на вищевказану дату були:
01.46 Розведення свиней (основний);
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;
01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів;
01.45 Розведення овець і кіз;
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;
01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві;
10.11 Виробництво м'яса;
10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;
46.23 Оптова торгівля живими тваринами;
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами;
49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду);
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів;
77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.
Як убачається із матеріалів справи, 20 грудня 2021 року між Позивачем «Покупець» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 «Постачальник», був укладений договір поставки №20-12/2021.
У відповідності до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, зернові, соняшник, пшениця, кукурудза, ячмінь (далі- «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та повністю оплатити його вартість.
Загальна кількість Товару, що передається за цим Договором у власність Покупця, Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) Товару (п.1.3 Договору).
Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця (п.2.1 Договору).
Товар передається Покупцеві окремими партіями на підставі замовлення Покупця. Кожна окрема партія товару передається в рамках цього Договору лише після попереднього узгодження Сторонами номенклатури Товару, кількості, ціни кожної категорії Товару, строків її поставки шляхом усного узгодження (п.2.2 Договору).
Загальна вартість (ціна) цього Договору не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим Договором (п. 3.1 Договору).
У відповідності до пп. 3.5, 3.6 Договору оплата ціни (вартості) Товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника. Розрахунки за Товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов'язаний здійснити оплату кожної замовленої партії Товару на підставі рахунку, виставленого Постачальником. Датою оплати (отримання грошей Постачальником) вважається дата зарахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до «31» грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п.8.1 Договору).
На виконання умов договору поставки №20-12/2021 від 20.12.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 поставив Позивачеві кукурудзу:
у кількості 50,01 т, що підтверджується прибутковою накладною №40 від 18.02.2022;
у кількості 51,14 т, що підтверджується прибутковою накладною №41 від 21.02.2022;
у кількості 50,234 т, що підтверджується прибутковою накладною №42 від 23.02.2022.
Оплата позивачем вартості поставленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кукурудзи у розмірі 1029411,20 грн. підтверджується видатковими касовими ордерами Позивача за 18 лютого 2022 року - 18 березня 2022 року:
№ 33 від 18 березня 2022 на суму 29411,20 грн;
№ 31 від 17 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 30 від 16 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 29 від 15 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 28 від 14 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 27 від 11 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 26 від 10 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 25 від 09 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 24 від 08 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 23 від 07 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 22 від 04 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 21 від 03 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 20 від 02 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 19 від 01 березня 2022 на суму 50000 грн;
№ 18 від 28 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 17 від 25 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 16 від 24 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 15 від 23 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 14 від 22 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 13 від 21 лютого 2022 на суму 50000 грн;
№ 12 від 18 лютого 2022 на суму 50000 грн.
Між Позивачем «Постачальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕССЛАГРУП» «Покупець» були укладені договори, за якими Позивач зобов'язався поставити ТОВ «ТЕССЛАГРУП» кукурудзу 3 класу урожаю 2021 року на умовах EXW на елеваторі ТОВ «Рівненський елеватор», а саме:
1) Договір постачання №13054-1 від 21.02.2022. Кількість товару становила 50 тон+-5% за вибором Покупця.
Ціна Товару на дату укладання Договору становила 7105,26 гривень (Сім тисяч сто п'ять грн 26 коп) за 1 тонну, нарахування 14% ПДВ (П. 3.1 Договору).
Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 355263,00 грн, крім того ПДВ 14% 49736,82 грн, разом з ПДВ 404999,82 гривень +/-5% за умовою відповідності якості товару п.2.2 п.2 Договору.
Постачальник є платником єдиного податку 4 група.
На виконання умов вказаного вище договору 21.02.2022 Позивачем було поставлено, а ТОВ «ТЕССЛАГРУП» отримано 25 т кукурудзи 3 класу, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 21.02.2022, Довіреностями №№ 11617 та 11626 від 21.02.2022 та 22.02.2022 року відповідно.
Факт перевезення товару до місця його передачі ТОВ «ТЕССЛАГРУП» підтверджується товарно-транспортною накладною №19 від 18.02.2022. Факт зберігання товару до моменту його передачі ТОВ «ТЕССЛАГРУП» підтверджується Договором №108 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 18.02.2022, укладеного між Позивачем та ТОВ «Рівненський Елеватор», та актом надання послуг №227 від 28.02.2022 на суму 17373,06 грн в тому числі ПДВ 2895,51 грн.
23.02.2022 ТОВ «ТЕССЛАГРУП» здійснило оплату поставленого Позивачем за цим договором товару у сумі 323000,00 грн, в тому числі ПДВ 14% - 39666,67 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача за період 21-28.02.2022.
2) Договір постачання №13135-1 від 22.02.2022. Кількість товару становила 50 тон+-5% за вибором Покупця.
Ціна Товару на дату укладання Договору становила 7192,98 гривень (Сім тисяч сто дев'яносто дві грн 98 коп) за 1 тону, нарахування 14% ПДВ (п. 3.1 Договору).
Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 359649,00 (Триста п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 00 коп), крім того ПДВ 14% 50 350,86 гривень, разом з ПДВ 409 999,86 гривень +/-5% за умовою відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 Договору.
Постачальник є платником єдиного податку 4 група.
На виконання умов цього договору 22.02.2022 Позивачем було поставлено, а ТОВ «ТЕССЛАГРУП» отримано 50 т кукурудзи 3 класу, що підтверджується видатковими накладними № 3 від 22.02.2022 та №4 від 22.02.2022 . Факт перевезення товару до місця його передачі ТОВ «ТЕССЛАГРУП» підтверджується товарно-транспортними накладними №20 від 22.02.2022 та №21 від 22.02.2022.
23.02.2022 ТОВ «ТЕССЛАГРУП» здійснило оплату поставленого Позивачем за цим договором товару у розмірі 327000,00 грн, в тому числі ПДВ 14% - 40 157,89 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача за період 21-28.02.2022.
3) Договір постачання №13212-1 від 23.02.2022. Кількість товару становила 50 тон+-5% за вибором Покупця.
Ціна Товару на дату укладання Договору становила 7192,98 гривень (Сім тисяч сто дев'яносто дві грн 98 коп) за 1 т, нарахування 14% ПДВ (п. 3.1 Договору).
Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 359649,00 (Триста п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень 00 коп), крім того ПДВ 14% 50 350,86 гривень, разом з ПДВ 409999,86 гривень +/-5% за умовою відповідності якості товару п.2.2 п.2 Договору.
Постачальник є платником єдиного податку 4 група.
На виконання умов цього договору 23.02.2022 Позивачем було поставлено, а ТОВ «ТЕССЛАГРУП» отримано 50 т кукурудзи 3 класу, що підтверджується видатковими накладними № 5 від 23.02.2022 та №6 від 23.02.2022. Факт перевезення товару до місця його передачі ТОВ «ТЕССЛАГРУП» підтверджується товарно-транспортними накладними №22 від 23.02.2022 та №24 від 23.02.2022.
Для перевезення кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року, яка поставлялася за вказаними вище трьома договорами постачання, ТОВ «БВК АГРО» використовувало орендований у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі договору оренди транспортних засобів №05-02-22 від 05.02.2022 вантажний автомобіль DAF ХР95.430 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , рік випуску 2006р та причіп марки SCHMITZ державний реєстраційним номером НОМЕР_3 , номер шасі: НОМЕР_4 , рік випуску 1995р.
Між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 був підписаний Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 3 від 25.02.2022 6 ходок на загальну суму 12000 грн без ПДВ.
Орендна плата за користування вантажним автомобілем та причепом в сумі 12000 грн без ПДВ була повністю сплачена позивачем 01.03.2022, що підтверджується платіжним дорученням №68 від 01.03.2022.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України по першій події - постачання товару, позивачем було складено та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних п'ять податкових накладних:
1) Податкова накладна №7 від 21.02.2022 на суму 202499,91 грн, в тому числі ПДВ 24868,41 грн (Договір постачання №13054-1 від 21.02.2022, видаткова накладна №2 від 21.02.2021).
2) Податкова накладна № 8 від 22.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн (Договір постачання №13135-1 від 22.02.2022, видаткова накладна №3 від 22.02.2021).
3) Податкова накладна № 9 від 22.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн (Договір постачання №13135-1 від 22.02.2022, видаткова накладна №4 від 22.02.2021).
4) Податкова накладна № 10 від 23.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн (Договір постачання №13212-1 від 23.02.2022, видаткова накладна №5 від 23.02.2021)
5) Податкова накладна № 11 від 23.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн (Договір постачання №13212-1 від 23.02.2022, видаткова накладна №6 від 23.02.2021).
Позивачем було отримано п'ять квитанцій від 13.06.2022 року, у яких було зазначено наступне: ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО, РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21.02.2022 № 7, від 22.02.2022 № 8, від 22.02.2022 № 9, від 23.02.2022 № 10, від 213.02.2022 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=57.3259%, «P»=12077.58.
При цьому у квитанціях був відсутній конкретний перелік документів, які необхідно було надати позивачу, щоб його податкові накладні були зареєстровані.
Позивачем було направлено до Головного управління ДПС у місті Києві Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №4 від 24.06.2022 щодо податкової накладної №7 від 21.02.2022, що підтверджується квитанцією №2 від 24.06.2022 року. У цьому Повідомленні у розділі Пояснення позивач зазначив «Реєстрацію зупинено», кількість додатків - 18.
Позивачем із кабінету платника податків надані докази направлення 24.06.2022 року на адресу Головного управління ДПС у місті Києві наступних документів: № 11 Акт оренди авто (дата документу 16.06.2022); № 10 Договір оренди авто (дата документу 16.06.2022); № 9 видаткові касові ордери (дата документу 16.06.2022).
Позивачем було направлено до Головного управління ДПС у місті Києві Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 від 15.07.2022 щодо податкових накладних №8 від 22.02.2022, №9 від 22.02.2022, №10 від 23.02.2022 та №11 від 22.02.2022, що підтверджується квитанцією №2 від 15.07.22р. У цьому Повідомленні у розділі Пояснення позивач зазначив «Реєстрацію зупинено», кількість додатків - 20.
Позивачем із кабінету платника податків надані докази направлення 15.07.2022 року на адресу Головного управління ДПС у місті Києві наступних документів: № 18 Накладні та товарно-транспортні накладні (дата документу 15.07.2022); № 17 Доручення (дата документу 15.07.2022); № 16 Контракт 13212- 1 (дата документу 15.07.2022); № 15 Контракт 13135-1 (дата документу 15.07.2022); № 14 Акт надання послуг елеватора (дата документу 15.07.2022); № 13 Договір зберігання (дата документу 15.07.2022); № 12 платіжне доручення сплати за оренду (дата документу 15.07.2022); № 11 Акт оренди авто (дата документу 15.07.2022); № 9 видаткові касові ордери (дата документу 15.07.2022); № 8 накладні на закупівлю зерна (дата документу 15.07.2022); № 7 Договір оренди Мацібора (дата документу 15.07.2022); № 6 реєстраційний номер господарства (дата документу 15.07.2022); № 5 Наказ реєстрації потужностей (дата документу 15.07.2022); № 4 Рішення учасника (дата документу 15.07.2022); № 3 Статут (дата документу 15.07.2022); № 2 Довідка ср (дата документу 15.07.2022); № 1 Інформаційна довідка (дата документу 15.07.2022).
Позивачем із кабінету платника податків надані докази направлення 25.07.2022 року на адресу Головного управління ДПС у місті Києві наступних документів: № 19 банківська виписка по особовому рахунку Позивача за період 21-28.02.2022 (дата документу 15.07.2022); № 18 аналіз зерна (дата документу 15.07.2022).
За наслідками розгляду наданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві прийнято наступні рішення:
1) від 01.07.2022 №6992053/42021405, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 21.02.2022 року;
2) від 22.07.2022 №7100542/42021405, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 22.02.2022 року;
3) від 22.07.2022 №7100543/42021405, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 22.02.2022 року;
4) від 23.07.2022 №7100544/42021405, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної накладної №10 від 23.02.2022 року;
5) від 22.07.2022 №7100541/42021405, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної накладної №11 від 23.02.2022 року.
Правовими підставами відмови прийняття всіх зазначених рішень податковим органом зазначено про ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Суд звертає увагу сторін на той факт, що у рішеннях комісії не було підкреслено, які саме документи не були надані позивачем.
У графі «Додаткова інформація» рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2022 №6992053/42021405 щодо податкової накладної № 7 від 2102.2022 року вказано «документи щодо підтвердження відповідності продукції». У графі «Додаткова інформація» рішень про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/42021405, від 23.07.2022 №7100544/42021405 та від 22.07.2022 №7100541/42021405 щодо податкових накладних № 8 від 22.02.2022, № 9 від 22.02.2022, № 10 від 23.02.2022, № 11 від 23.02.2022 вказано «відсутні документи що підтверджують роботи по обробці земельних ділянок внесенню добрив тощо».
Рішення від 01.07.2022 №6992053/42021405 було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України та на підтвердження відповідності продукції позивачем до скарги додатково було додано копії Актів аналізу зерна №1046 від 18.02.2022, №1045 від 23.02.2022 та №1044 від 22.02.2022 та банківські виписки.
Рішення від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/42021405, від 23.07.2022 №7100544/42021405 та від 22.07.2022 №7100541/42021405 також були оскаржені позивачем до Державної податкової служби України. В графі скарг «Інформація про причини незгоди платника податку на додану вартість з рішенням комісії регіонального рівня» позивачем було зазначено «Продукція є покупною, тому документи обробітку ґрунту відсутні».
Скарги були прийняті відповідачем 2 до свого провадження та розглянуті останнім.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.07.2022 №22754/42021405/2 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення №6992053/42021405 від 01.07.2022 залишено без змін. Зазначені підстави для прийняття такого рішення - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2022 №29008/42021405/2 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення №7100542/42021405 від 22.07.2022 залишено без змін. Зазначені підстави для прийняття такого рішення - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2022 №29009/42021405/2 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення № 7100543/42021405 від 22.07.2022 залишено без змін. Зазначені підстави для прийняття такого рішення - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2022 №28994/42021405/2 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення №7100544/42021405 від 22.07.2022 залишено без змін. Зазначені підстави для прийняття такого рішення - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2022 №28995/42021405/2 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення №7100541/42021405 від 22.07.2022 залишено без змін. Зазначені підстави для прийняття такого рішення - ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Позивач вважає, що відмова податкового органу в реєстрації податкових накладних № 7 від 21.02.2022, №8 від 22.02.2022, №9 від 22.02.2022, №10 від 23.02.2022 та №11 від 23.02.2022 неправомірна, а прийняті Відповідачем-1 рішення від 01.07.2022 №6992053/42021405, від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/42021405, від 23.07.2022 №7100544/42021405 та від 22.07.2022 №7100541/42021405 підлягають скасуванню оскільки прийняті без дотримання норм чинного податкового та іншого законодавства України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкових накладних на реєстрацію та ухвалення оскаржуваних рішень, далі - ПК України).
Відповідно до п.п. «а», «б» п. 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.
Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Реєстрація поданої позивачем податкових накладних зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З 14.12.2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 5 Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Реєстрації податкових накладних була зупинена відповідачем 1.
Згідно з квитанціями реєстрацію податкових накладних було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Код УКТ ЗЕД/ДКПП 1005 відноситься до Секції А ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, код 01.11.20-00.00 - Кукурудза.
Як убачається із матеріалів справи в ЄДРПОУ позивача, на час формування податкових накладних, у позивача був відсутній зазначений код 1005, але позивач документально підтвердив, що ним була придбана кукурудза у ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору № 20-12/21 від 20.12.2021 року, яка потім була перепродана ТОВ «ТЕССЛАГРУПП» у відповідності до договорів постачання № 13054-1 від 21.02.2022 року, № 13135-1 від 22.02.2022 року, № 13212-1 від 23.02.2022 року.
Крім того, у додаткових документах відповідачем 1 були визначені наступні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.
Відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції. Позивач надав картки аналізу зерна при поданні скарги ДПС України, оскільки такі документи не витребувались відповідачем 1 при зупиненні реєстраціїї податкових накладних.
Чинне законодавство не потребує (не вимагає) надання документів щодо сертифікації продукції при реєстрації податкових накладних, але може бути необхідною умовою договору, вимог законодавства при укладанні/виконанні господарських договорів та/або торгового звичаю, тощо.
Щодо відсутні документи що підтверджують роботи по обробці земельних ділянок внесенню добрив то позивач надавав податковому органу пояснення що ним не здійснювалась обробка землі, а продукція (товар) придбався у підприємця ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 року (справа № 500/1836/22), від 27.01.2022 року (справа № 380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).
У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №500/4244/22 (адміністративне провадження № К/990/29006/23) зазначив наступне: «Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що договір не є первинним документом, оскільки його укладання не призводить до змін у структурі активів, зобов'язань та капіталу. Підписання договору лише свідчить про наміри двох суб'єктів господарювання здійснити певні дії щодо товарів, робіт чи послуг. В той час як видаткова накладна є первинним документом, вона підтверджує передачу матеріалів, сировини, палива, товарів, необоротних активів тощо від продавця до покупця.
Крім того, договір купівлі-продажу може укладатися як в усній, так і в письмовій формі, (за виключенням тих видів товару, для договору купівлі-продажу законом встановлена обов'язкова письмова форма), а тому ненадання цього документу контролюючому органу для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, не є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, оскільки податковий орган має в першу чергу враховувати первинні документи, які відображають сутність та зміст господарської операції та стали підставою для складання податкової накладної.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної».
Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Крім того, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У спірних правовідносинах першою подією є дата відвантаження (постачання) товару.
У даному випадку сторонами договорів були складені видаткові накладні: № 2 від 21.02.2022 на суму 202499,91 грн, в тому числі ПДВ 24868,41 грн; № 3 від 22.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн, № 4 від 22.02.2022 на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн; № 5 від 23.02.2025 року на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн; № 6 від 23.02.2022 р на суму 204999,93 грн, в тому числі ПДВ 25175,43 грн.
Факт перевезення підтверджується товарно- транспортними накладними № 20 від 22 лютого 2022 року, № 21 від 22 лютого 2022 року, № 22 від 23 лютого 2022 року, № 24 від 23 лютого 2022 року.
Вищевказані документи підтверджують факт передачі проданих товарів, тобто факт виникнення першої події і обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що факт передачі проданих товарів та досліджені судом документи, які були надані позивачем, в тому числі і відповідачам, є достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних: №7 від 21.02.2022 року; №8 від 22.02.2022 року; №9 від 22.02.2022 року; №10 від 23.02.2022 року; №11 від 23.02.2022 року.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішеннь Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.07.2022 №6992053/42021405, від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/4202405, від 23.07.2022 №7100544/42021405, від 22.07.2022 №7100541/42021405 про відмову в реєстрації податкових накладних: №7 від 21.02.2022 року; №8 від 22.02.2022 року; №9 від 22.02.2022 року; №10 від 23.02.2022 року; №11 від 23.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її подання на реєстрацію.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Вказане спростовує доводи відповідача, що в межах даних правовідносин повноваження ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу.
Тому посилання на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11 (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді є не обґрунтованим.
Щодо інших підстав заперечень, то суд звертає увагу сторін, що принцип правової визначеності серед інших складових частин, які забезпечують стабільність, сталість і незмінність правового регулювання та правозастосування, включає також і вимоги до необґрунтованого розширення дискреційних повноважень органів влади.
ЄСПЛ підкреслює, що словосполучення «згідно із законом», яке використовується у ст. 6 Конвенції, не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення ЄСПЛ від 28.03.2000 р. у справі «Baranowski v. Poland»). Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 р. у справі «Domenichini v. Italy»).
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
У справі №805/4508/16-а Верховний Суд зазначав, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її подання на реєстрацію підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідачів на постанови Верховного Суду до уваги судом не проймаються оскільки стосується аналізу господарської діяльності і її результатів, що надійшли відображення у податковій звітності і як слід проведення податкової перевірки і оскарження її результатів, що жодним чином не має відношення до реєстрації податкових накладних, крім того судом застосована остання судова практика Верховного Суду за 2024 рік.
Посилання відповідачів щодо формування податкового кредиту за наслідками реальних господарських операцій, то як зазначав суд у цьому рішенні первинні документи та господарські операції повинні досліджуватись під час проведення документальних перевірок та надання аналізу первинних документів, що покладені в основу бухгалтерського та податкового обліку, результати яких відображені у податковій звітності.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на практику суду апеляційної інстанції з огляду на те, що висновки викладені у цьому судовому рішенні не мають обов'язкового застосування, на відміну від висновків викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір в сумі 12405 грн.
У постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10578/19, 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5145/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно, вимоги про скасування рішення відповідного контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з відмовою у реєстрації п'яти податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи підтверджують повноту та реальність здійснення господарських операцій, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН. Тобто позивач оспорює законність рішення контролюючого органу, яке не містить вартісної оцінки. Жодних доводів, які б свідчили про наявність між сторонами саме майнового спору, тобто пов'язаного з визнанням/невизнанням права позивача на суми, визначені у податкових накладних, позовна заява не містить.
Реєстрація податкової накладної створює відповідні правові наслідки, пов'язані із сумами, які в них відображені, як для продавця (виконавця) товарів/робіт/послуг - обов'язок сплати вказаних у ній сум ПДВ до бюджету, так і для покупця (замовника) - право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Однак, вирішуючи питання законності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної предметом перевірки є саме обставини, які стали підставою для відмови у її реєстрації, а не перевірка законності сум, зазначених у ній, та/або наявність підстав для їх сплати до бюджету/формування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, Закон № 3674-VI розмежовує ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви як за характером позовних вимог (майнові чи немайнові), так і за суб'єктом, яким такий позов подається (суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем). Водночас, якщо для вимог майнового характеру Закон № 3674-VI встановлює верхню і нижню межу розміру судового збору (мінімальний і максимальний), то для вимог немайнового характеру такий розмір є фіксованим.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач об'єднав вимоги до ГУ ДПС і ДПС України, які стосуються скасування рішення про відмову в реєстрації п'ятьох податкових накладних та зобов'язання зареєструвати п'ять податкових накладних у ЄРПН.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем повинна була складати 12405 грн (розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року 2481 х 5).
Таким чином, при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 12405 грн і сплатив його у цьому розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 246 від 12.08.2022, № 247 від 12.08.2022, № 248 від 12.08.2022, № 249 від 12.08.2022, № 250 від 12.08.2022.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір у розмірі 12405 грн з відповідача 1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних рішень.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК Агро» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 01.07.2022 №6992053/42021405, від 22.07.2022 №7100542/42021405, від 22.07.2022 №7100543/4202405, від 23.07.2022 №7100544/42021405, від 22.07.2022 №7100541/42021405 та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 01.07.2022 №6992053/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 21.02.2022р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 21.02.2022 року №7 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100542/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 22.02.2022р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 22.02.2022 року №8 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100543/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 22.02.2022р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 22.02.2022 року №9 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 23.07.2022 №7100544/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 23.02.2022р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 23.02.2022 року №10 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві від 22.07.2022 №7100541/42021405 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 23.02.2022р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК АГРО» від 23.02.2022 року №11 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК Агро» (код ЄДРПОУ 42021405) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 4116011), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Повний текст рішення складено та підписано 17 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко