Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2025 року Справа№200/2719/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №056750011974 без дати про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів»; зобов'язання здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 жовтня 2024 року в розмірі 52% відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки №03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 30 вересня 2024 року, яка видана 04 лютого 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання вчинити необхідні дії для відновлення виплати довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному рішенням №056750011974 від 19.03.2025; зобов'язання подати звіт про виконання рішення у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відстрочено позивачу сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до ухвалення рішення у справі. Крім того, суд дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом ним не пропущено.
14 травня 2025 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.
Розпорядженням від 14 травня 2025 року № 81 повторно автоматично розподілено справу у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 22 липня 2010 року по 30 вересня 2024 року працював на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду. 02 жовтня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом була видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №03-30/423/ про те, що станом на 30 вересня 2024 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 97112,40 гривень. Зазначив, що 17 жовтня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення 056750011974 про призначення йому довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (97112,40 гривень), що становить 48556,20 гривень. Зазначив, що звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 52 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 01.10.2024. Крім того, зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року по справі №200/6996/24 Донецьким окружним адміністративним судом видана довідка №03 -16/111/25 від 04 лютого 2025 року, у якій розміру посадового окладу судді місцевого суду та доплати за вислугу років, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року. Відповідач рішенням №056750011974 від 19.03.2025 здійснив перерахунок з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 березня 2025 року в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас, відповідачем переглянуто рішення про перерахунок пенсії відповідно до заяви від 10.03.2025 та прийнято рішення №056750011974 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Спірне рішення відповідача №056750011974 без дати про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» вважає протиправним, просив задовольнити позов.
Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 10.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного утримання судді у відставці на підставі довідки виданої Донецьким окружним адміністративним судом від 04.02.2025 № 03-16/111/25. 19.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача рішенням №056750011974 щодо відсутності підстав здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначив, що починаючи з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. При цьому, лише законами про Державний бюджет України на відповідний рік може бути визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Розмір суддівської винагороди при цьому визначається згідно з законом про судоустрій. Відтак, правових підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до наданої Позивачем довідки №03-16/111/25 від 04.02.2025 на даний час немає.
14 травня 2025 року позивачем подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №056750011974 без дати про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок призначеного мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 жовтня 2024 року в розмірі 52% відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки №03- 16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 30 вересня 2024 року, яка видана 04 лютого 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вчинити необхідні дії для відновлення виплати мені довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному рішенням №056750011974 від 19.03.2025.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), та суддею у відставці та перебуває на обліку Пенсійного фонду України як отримувач щомісячного довічного грошового утримання, що не є спірною обставиною між сторонами.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 200/6996/24 встановлено, що ОСОБА_1 у період з 22 липня 2010 року по 30 вересня 2024 року перебував на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду та з 30 вересня 2024 року відрахований зі штату суду у зв'язку зі звільненням з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 22 квітня 1983 року, рішенням Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2024 року № 2761/0/15-24 “Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Донецького окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» та наказом Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року № 199/К-г “Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату суду».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 02.10.2024 року №02-33/421/24, відповідний стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 01 місяць 12 днів.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №200/6996/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду дії. Визнано протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду щодо зазначення у довідці від 02 жовтня 2024 року № 03 30/423/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розміру посадового окладу та доплати за вислугу років ОСОБА_1 , обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн. Зобов'язано Донецький окружний адміністративний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 30 вересня 2024 року із зазначенням розміру посадового окладу судді місцевого суду та доплати за вислугу років, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01 січня 2024 року.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №200/6996/24 набрало законної сили 04 березня 2024 року.
На виконання Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №200/6996/24, Донецьким окружним адміністративним судом видано довідку від 04.02.2025 №03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного утримання суддям у відставці станом на 01.01.2024 складає 139893,60 грн.
10.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок з 01.10.2024 року призначеного довічного утримання на підставі зазначеної довідки.
Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято протокольне рішення від 19.03.2025 року №056750011974 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, виходячи з 50 відсотків суддівської винагороди, у розмірі 69946,80 грн.
На звернення позивача з питань виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 27.03.2025 №7066-6263/Ц-02/8-0500/25, відповідно до якої позивач перебуває на обліку в Головному управлінні, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ “Про судоустрій і статус суддів». Згідно із даними електронної пенсійної справи за заявою від 10.03.2025 проведено перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України в Чернівецькій та Волинській областях. Рішенням Головного управління в Чернівецькій області від 19.03.2025 №056750011974 позивачу проведено перерахунок пенсії на виплатний період квітня 2025 року. За результатами перерахунку розмір пенсії з 01.03.2025 складає 69946,80 грн.
Крім того, на звернення позивача з питань виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 11.04.2025 року №8227-8237/Ц-02/8-0500/25, відповідно до якої Листом від 02.04.2025 № 2400-2605-9/12741 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (додається) повідомило про перегляд прийнятого рішення. За результатами перегляду Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Судом встановлено на підставі рішення №056750011974 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що починаючи з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Згідно з ст. 40 Бюджетного кодексу України визначено, що Законом про Державний бюджет України визначається, зокрема, розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період. Отже лише законами про Державний бюджет України на відповідний рік може бути визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Розмір суддівської винагороди при цьому визначається згідно з законом про судоустрій. На даний час відповідне повідомлення від органів суду до органу Пенсійного фонду України не надходило. Правових підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на даний час не має. Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунків пенсій прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
При цьому, статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі, також - Закон №1402-VIII).
Частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина 4 статті 142 Закону №1402-VIII).
Відтак, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до вимог чинного законодавства. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За змістом частини 1 статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (частина 2 статті 4 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIІІ (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно частиною 5 статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Таким чином, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України “Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (надалі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Статтею 1 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Відповідно до статті 4 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.
Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
З системного аналізу викладених норм, суд встановив, що перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум є вичерпним, судді до окремої соціальної демографічної групи населення не віднесені.
Поряд з цим, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Зміни до Закону № 1402-VIII щодо розміру суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який установлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, відсутні.
Натомість, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX та Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушило гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Проте, вказані Закони не можуть містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, зокрема тієї сфери суспільних відносин, які врегульовані спеціальними законами. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України переваги у юридичній силі відносно інших законів.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказав, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід'ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року №6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2, абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).
Відтак, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн), яка Законом №1402-VIII не передбачена, при виплаті позивачу суддівської винагороди з січня 2024 року по 31 березня 2024 року, на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, є неправомірною.
Станом на 01.01.2024 року відбулось збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), що має наслідком збільшення посадового окладу працюючого судді та інших складових суддівської винагороди, які встановлюються від посадового окладу, а отже позивач набув право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року №03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №056750011974 про відмову позивачеві в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 01.10.2024 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року №03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити необхідні дії для відновлення виплати довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному рішенням №056750011974 від 19.03.2025 не підлягають задоволенню, оскільки у повній мірі охоплюються обраним судом вище способом захисту прав позивача, шляхом зобов'язанням відповідача здійснити позивачу з 01.10.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року № 03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, судом встановлено, що рішенням №056750011974 від 19.03.2025 відповідач здійснив позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 50% сум суддівської винагороди.
Водночас, позивач зазначив у позовній заяві, що розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути обчислений, виходячи з 52% сум суддівської винагороди.
Отже, саме по собі зобов'язання відповідача вчинити необхідні дії для відновлення виплати позивачу довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному рішенням №056750011974 від 19.03.2025 не призведе до ефективного відновлення його порушених прав. Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеного мені щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 52% відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, згідно якої, встановивши відсутність на час звернення позивача до суду спору щодо відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання, суд не вдається до надання правової оцінки питанню, який відсотковий розмір має застосовуватись пенсійним органом при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 23.02.2024 року по справі №520/10429/2020, від 20.02.2024 року по справі №520/9440/2020 висловлював правову позицію про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про здійснення перерахунку, виходячи з певного відсоткового розміру від суддівської винагороди працюючого судді, з огляду на те, що це не було предметом та мотивом відмови, отже, не є предметом судової ревізії, оскільки виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі, та належним способом захисту прав позивача у такому випадку є саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі поданої ним довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що за результатами перегляду рішення від 19.03.2025 року №056750011974 рішенням відповідача №056750011974 взагалі було відмовлено позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року № 03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, на стадії ухвалення рішення щодо спірних правовідносин у цій справі у суду відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушенні у майбутньому.
Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.
Таким чином, права позивач в цій частині не порушені, отже вимоги є передчасними, та задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 жовтня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум, суд звертає увагу, що виплата перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці є наслідком проведення відповідного перерахунку, який тільки має відбутись на виконання цього рішення суду.
Отже, на стадії ухвалення рішення щодо спірних правовідносин у цій справі у суду відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушенні у майбутньому.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, суд звертає увагу, що довідка №03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 30 вересня 2024 року, видана 04 лютого 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 200/6996/24.
Суд зазначає, що відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, тяягне за собою покарання передбачене ст.382 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №056750011974 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу з 01.10.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року № 03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Стосовно встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 5 статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час ухвалення рішення у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Суд звертає увагу позивача, що на час розгляду справи ним не надано обґрунтованих доказів та не наведено обставин, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №056750011974 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345; юридична адреса: 58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року № 03-16/111/25 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.10.2024.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345; юридична адреса: 58002, місто Чернівці, площа Центральна, будинок 3) судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок на користь Державного бюджету України.
Повний текст рішення складено 15 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова