16 липня 2025 рокуСправа №160/361/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та часткове скасування рішення,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати частково податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2024 №0/739130409 в частині накладення штрафу у розмірі 32185,32 грн за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024 до податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Дніпропетровської області проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами камеральної перевірки складено акт, згідно з яким перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування до податкових накладних, складених у лютому, липні та вересні 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, податкової накладної від 19.02.2024 №255, розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024 до податкових накладних. 04.12.2024 відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на суму штрафу 33293,79 грн. Позивач частково не погоджується із штрафними санкціями на суму 32185,32 грн, які складають суму штрафу за невчасну реєстрацію наведених вище розрахунків коригувань, і зазначає, що ці розрахунки коригувань були зареєстровані ним вчасно, а саме того ж дня, коли були отримані від постачальника, що, на думку позивача, підтверджується наданими до матеріалів справи довідками.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/361/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що факт порушення терміну реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН. Так, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України та п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Крім того, ПК України не визначено перелік документів, які можуть слугувати підтвердженням дати отримання покупцем такого РК при камеральній перевірці з питань дотримання строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Відповідач зауважує, що камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі інформаційних баз даних ДПС, яка не передбачає додаткові джерела інформації, в тому числі «протоколи руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій» (зазначену позицію висвітлено у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України). ДПС не супроводжує послуги з надання платних програмних забезпечень, які надають платникам податків приватні компанії (у тому числі «M.E.Dос»). Тобто, робота програмного забезпечення, яке встановлюється на комп'ютері користувача, з використанням якого платники податків надсилають/обмінюються електронними документами, відправляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не супроводжується та не контролюється ДПС. Водночас, інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп'ютері, з якого проводиться відправлення документу та фіксується в протоколі подій. Отже, витяги/квитанції про отримання РК з програмних забезпечень, за якими відбувається обмін інформацією платників податків та контролюючих органів відповідно до Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, що надані ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ», не є належним/допустимим доказом на підтвердження, зокрема, дати отримання від постачальника розрахунків коригування. Правомірність/допустимість такої позиції (висновку) підтверджується і Верховним Судом у постанові від 19.08.2021 року у справі №520/11447/19, в частині належності протоколів подій з програмного комплексу «M.E.Doc» в якості належного засобу доказування. Крім того, у даному випадку (судовій справі) позивачем взагалі не підтверджено легітимне використання комп'ютерної програми «M.E.Doc», - до позовної заяви не додано відповідних документів, зокрема/наприклад, укладеного/укладених між ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ» та постачальниками договорів на постачання примірника комп'ютерної програми «M.E.Doc», актів прийому-передачі примірників комп'ютерної програми до вказаних договорів, рахунків, банківських виписок (платіжних інструкцій). З урахуванням наведеного вище, у спірних правовідносинах копії витягів з програмного забезпечення ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ» та його постачальників про надіслання розрахунків коригування контрагенту, не можуть слугувати обставинами, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства. Так, ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ» володіло інформацією про реєстрацію постачальником в ЄРПН податкових накладних з невірними даними/реквізитами та, як контрагент покупець, було обізнаним про необхідність реєстрації розрахунків коригування до цих податкових накладних в ЄРПН. Однак суб'єктом господарювання не надано жодних підтверджуючих документів, що вказують на дії платника спрямовані на вчасне отримання від контрагента РК та, відповідно, його реєстрацію. При цьому, чинним законодавством передбачено механізм для забезпечення покупцем товарів/послуг виконання своїх обов'язків та реалізації прав у частині отримання від продавця розрахунку коригування на зменшення для наступної його реєстрації в ЄРПН. Так, пп. 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/ покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/ продавець таких товарів/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Тобто у разі ненадання платником податку - продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, доцільним є подання платником податку покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого розрахунку коригування. Таким чином, платник податку отримувач (покупець), на якого покладено обов'язок реєстрації розрахунку коригування, після повернення товарів/ послуг або попередньої оплати за товари/послуги зобов'язаний зменшити податковий кредит на дату складання такого розрахунку коригування і незалежно від дати реєстрації в ЄРПН, і у разі не надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації постачальником в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, має право подати скаргу на такого постачальника у складі декларації за відповідний звітний період. ГУ ДПС звертає увагу на те, що ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ» не скористалося таким правом, та не подало до податкової декларації (декларацій) з податку на додану вартість скаргу на постачальників (продавців). Доказів протилежного матеріали справи не містять. При цьому, на позивача покладається обов'язок своєчасно реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який зазначено в чітко встановленні строки, та не здійснення відповідних дій стало підставою до притягнення його до фінансової відповідальності. Несвоєчасне отримання позивачем розрахунків коригування від контрагентів, не може бути підставою для звільнення від відповідальності. З огляду на дію зазначених норм ПК України та те, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію РК в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС правомірно застосовано до ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДИНГ» штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2024 №0/739130409.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України в Дніпропетровській області (відповідач).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Лотус Оіл Трейдінг» (код ЄДРПОУ 45027038).
За наслідками перевірки складено акт від 18.10.2024 №67119/04-36-04-07/45027038, в якому зазначено, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних Положень» Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.
На підставі висновків, викладених у зазначеному акті, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 №0/739130409, яким було накладено на позивача штраф у сумі 33293,79 грн.
Суд установив, що згідно з указаними вище актом камеральної перевірки та податковим повідомленням-рішенням, встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної від 19.02.2024 №255, розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024 до податкових накладних.
Вважаючи частково протиправним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, а саме на суму 32185,32 грн, за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом абзацу першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого-вісімнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац дев'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, законодавцем визначено обов'язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
При цьому, у період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у розділі XX «Перехідні положення» цього кодексу.
Так, Законом України від 12.01.2023 №2876-IX (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначено вище, указаними вище актом камеральної перевірки та податковим повідомленням-рішенням установлено порушення термінів реєстрації, у тому числі, розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024.
Між сторонами у цій справі відсутній спір щодо того, що наведені в акті перевірки розрахунки коригування були складені у зв'язку зі зменшенням суми компенсації вартості товарів.
Позивач указує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним у частині застосування штрафу на суму 32185,32 грн за невчасну реєстрацію наведених вище розрахунків коригувань, оскільки позивач не вчиняв порушень податкового законодавства щодо несвоєчасності реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, наведених в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення).
При цьому, позивач зазначає, що виходячи з норм Податкового кодексу України, для реєстрації отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, постачальник повинен надіслати складений розрахунок коригування отримувачу. Таким чином, позивач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку надіслати складений ним розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Отже, застосування відповідачем, передбаченої Податковим кодексом України, відповідальності до позивача-покупця у разі несвоєчасного надсилання йому продавцем розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості призводить до відповідальності позивача за неправомірні дії постачальника.
У свою чергу, зв змісту відзиву суд установив, що відповідач уважає, що розрахунки коригування, перелік яких наведено в акті та розрахунку штрафу зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних строків, встановлених Податковим кодексом України, з огляду на дату складання таких розрахунків коригування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України (набрав чинності 08.02.2023), тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, Податковим кодексом України визначені окремі строки їх реєстрації в ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 4.1.4 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.
Податковим кодексом України дійсно не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Однак, не впровадження на законодавчому рівні процедури фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не має бути наслідком отримання відповідачем як органом державної влади вигоди від цієї ситуації можливістю застосування по аналогії положень абзаців 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Відповідно до п.86.2. статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення містить:
1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (п.п.58.1.1. п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України).
Такі ж вимоги до складання податкових повідомлень-рішень містить і Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом від 28.12.2015 №1204.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позовної заяви.
Як зазначено вище, для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, Податковим кодексом України визначені окремі строки їх реєстрації в ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.
Так, акт камеральної перевірки та розрахунок штрафу, складений до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, містять інформацію щодо номеру ПН/РК, дати складання податкової накладної/розрахунку коригування, дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН, граничного терміну реєстрації в ЄРПН накладної/розрахунку коригування, кількості днів порушення термінів реєстрації, суми податку на додану вартість, обсягу постачання (без ПДВ), розміру штрафу (%), суми штрафної санкції.
Проте, ані акт камеральної перевірки, ані розрахунок штрафу, складений до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не містять інформації щодо дати отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем), у цьому випадку Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг», що не дає можливості встановити факт наявності (відсутності) порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування, кількість днів порушення, та відповідно, суми нарахованих штрафних санкцій.
З усіх установлених вище обставини та наведених положень чинного законодавства, суд робить висновок про те, що прийняте у цій справі податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію обґрунтованості, тому це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню в межах заявлених позовних вимог.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладені норми процесуального закону, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» (вул. Гоголя, 12, офіс 501, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 45027038) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним і скасувати частково податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2024 №0/739130409 в частині накладення штрафу у розмірі 32185,32 грн за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригувань №33 від 24.07.2024, №191 від 25.07.2024, №291 від 22.09.2024, №290 від 19.09.2024 до податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» (вул. Гоголя, 12, офіс 501, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 45027038) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотус Оіл Трейдінг» (вул. Гоголя, 12, офіс 501, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 45027038).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Суддя Н.В. Кучугурна