СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 363/1279/22
пр. № 2/759/1928/25
17 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Журибеда О.М.,
за участю секретаря - Шило М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі,-
У травні 2022 року Вишгородська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради 111470, 67 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород, 2129,00 грн. втрат від інфляції, 806,25 грн. - 3% річних від простроченої суми, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 4944, 41 грн., а всього 119350, 42 грн.
Позов обгрунтовано тим, що 01.12.2020 року Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з другої сторони улкадено договір про пойову часть замовника у ствоеренні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода №139. Предметов казаного договору є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об'єкта містобудування - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 453,8 м.кв., на умовах, зазначених цим Договором. Крім цього, відповідно до умов укладеного Договору розмір пайової участі замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 117470,67 грн. (2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування), які замовник перераховує на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода, єдиним платежем, на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка №1 до цього Договору) у строк до 20.11.2021. На запит Вишгородської окружної прокуратури Вишгородською міською радою листом №2-28/89 від 13.01.2019 надано інформацію, що станом на 13.01.2022 ОСОБА_1 за договором №139 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 01.12.2020, відповідно до звіту про надходження до бюджету, сплачено лише 6000,00 грн. Таким чином на даний час заборгованість ОСОБА_1 за договором №129 від 01.12.2020 зі сплати пайового внеску становить 111 470,67 грн. Повідовідомлення ОСОБА_1 про початок будівельних робіт було зареєстроване Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.12.2019, реєстраційний номер КС 061193471608, таким чином обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування у ОСОБА_1 виник ще в 2019 році коли діяла стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, у зв'язку і з тим, що договір між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 укладено 01.12.2020 року, правовідносини, які виниклик між вещевказаними сторонами регулюються ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 року. Отже, вважають що у ОСОБА_1 , як замовника будівництва виник обов'язок щодо сплати пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, який має бути виконаний в повному обсязі. Крім цього, у зв'язку із простроченням ОСОБА_1 виконання грошового зобов'язання, позивач також просить стягнути пеню, інфляційні збитки та 3% річних.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської обалсті від 29.04.2024 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану від імені та в її інтересах адвокатом Мірошником О.М. задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2024 року скаосвано, а справу направлено на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва за встановленою законо підсудністю.
23.12.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначеного головуючого суддю у справі Журибеду О.М.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2024 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2025 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача Постемський А.В, вимогу позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позові.
В судовому засіданні представник відповідача Мірошник О.М. заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на доводи зазначені у відзиві на позовну заяву та в запереченнях.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
01.12.2020 між Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., з однієї сторони, та ОСОБА_1 (замовник), з другої сторони, укладено Договір №139 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
м. Вишгорода.
Відповідно до пункту 1.1 договору, його предметом є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об'єкта містобудування на умовах, зазначених цим Договором.
Згідно із пунктами 1.2, 1.3. Договору, назва та місце розташування об'єкта містобудування, а також цільове призначення об'єкта містобудування - «Садовий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС061193471608). Кадастровий номер земельної ділянки 3221810100:38:061:0013. Загальна площа будинку - 453,8 м.кв, відповідно до технічного паспорту на садовий (дачний) будинок від 18.03.2020, виготовлений КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа №5700633.
Пунктом 2.1 та 2.2 Договору встановлено, що розмір пайової участі Замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 117470,67 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 67 копійок). Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 117470,67 грн. єдиним платежем, на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка №1 до цього Договору) у строк до 20.11.2021. Сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Вишгородської міської ради, що має уточнюватися Замовником на момент перерахування коштів.
Пункт 3.1 Договору встановлено, що Замовник зобов'язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у пункті 2.1. розділу 2 цього Договору до 20.11.2021.
У Розділі IV Договору передбачено відповідальність сторін та вирішення спорів, зокрема, сторони несуть відповідальність за виконання цього Договору в межах чинного законодавства (пункт 4.1 Договору). Всі спірні питання вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку (пункт 4.2 Договору). У випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі в розвитку інфраструктури міста Вишгорода Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми пайової участі, визначеної пунктом 2.1 розділу 2 цього Договору, за кожний день прострочення платежу (пункт 4.3 Договору).
Крім цього у пункті 5.1 Договору зазначено, що Замовник підтверджує, що він ознайомлений в повному обсязі з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ (пункт 5.1 Договору).
Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається (пункт 5.3 Договору).
Цей Договір укладений Сторонами добровільно. При укладанні Договору Сторони не мають будь-яких претензій одна до одної. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання (пункти 5.4, 5.6 Договору).
Сторонами Договору №139 - Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., та ОСОБА_1 , погоджено Розрахунок розміру пайової участі Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода по об'єкту будівництва, вартість якого визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (для житлових будинків).
Як вбачається із вказаного Розрахунку, сторони Договору №139 погодили, що, згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста становить: для житлових будинків - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Відповідно до інформації, розміщеної станом на 20.11.2020 на офіційному веб-сайті Мінрегіону (www.minregion.gov.ua). показники опосередкованої вартості будівництва житла за регіонами України, визначені на рівні, встановленому на 01.04.2020 (наказ Мінрегіону від 26.06.2020 №151 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»), є чинними станом на 01.07.2020. Показник опосередкованої вартості спорудження житла по Київській області 12943 грн. за 1 кв.м. Розрахунок: ПУ = 453,8 м2 х 12 943 грн. х 2% = 117 470,67 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 67 колійок).
Розрахунок є невід'ємною частиною Договору №139 про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (пункт 5.7 Договору).
Згідно листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 06.07.2021
№2-28/1946, за підписом міського голови О.Момота, адресованого керівнику Вишгородської окружної прокуратури М.Василенку, серед об'єктів будівництва на території Вишгородської міської ради, які не сплатили кошти пайової участі, є також - будівництво «Садовий будинок» в АДРЕСА_1 (Договір №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород). Громадянка ОСОБА_1 відповідно Договору, кошти не сплачує.
Як вбачається із листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 13.01.2022 №2-28/89, за підписом т.в.о. міського голови І.Свистуна, адресованого керівнику Вишгородської окружної прокуратури М.Василенку, ОСОБА_1, за Договором №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород, відповідно звіту про надходження до бюджету, сплачено 6000,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, відповідачем порушено умови Договору №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород.
13.12.2019 ОСОБА_1 повідомила про початок будівельних робіт, що зареєстроване Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.12.2019, реєстраційний номер КС 061193471608.
01.12.2020 між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір №139 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.
Декларація про готовність до експлуатації об'єкта - садового будинку
ОСОБА_1 , за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею - 453,8 м.кв., зареєстрована у відділі державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради 08.12.2020 за № КС101201204428.
Згідно листа Міністерства розвитку громад та територій України «Щодо надання роз'яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів №1/15.2/515-21 від 12.02.2021 року, зобов'язання щодо сплати коштів пойової участі, визначені умовами договорів про пайову участь, які було укладено замовниками будівництва з органами місцевого самоврдування до 01.01.2021 року мають бути виконані в повному обсязі.
10.12.2021 року прокурор Вишгородської окружної прокуратруи звернувся із запитом №54-3417вих. До Вишгородської міської ради щодо надання інформації про заходи цивільно-правового характеру, які вжито чи планується вжити міською радою з метою усунення виявлених порушень умов догвоору шляхом пред'явлення позоної заявіи про стягнення із ОСОБА_1 коштів пайововї участі за укладеним договором №139 від 01.12.2020 року.
Листом від 13.01.2022 року №2-28/89, Вишгородська міська рада повідмолиа про частков усплату по договору.
Відповідно до частин другої, третьої та п'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на час повідомлення про початок будівельних робіт) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для ствоерення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-1Х від 20.09.2019 (зокрема,
пункт 13 Розділу І цього Закону, який набрав чинності 01.01.2020), статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІX від 20.09.2019 передбачено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для житлових будинків - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Більше того, відповідно до листа Міністерства розвитку громад та територій України «Щодо надання роз'яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів №1/15.2/515-21 від 12.02.2021, зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі, визначені умовами договорів про пайову участь, які було укладено замовниками будівництва з органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 мають бути виконані в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 року та договір №139 від 01..12.2020 року у ОСОБА_1 , як замовника будівництва виник обов'язок щодо сплати пайової участі замовника у стверенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. вишгорода.
Пунктом 5.1 Договору №139, укладеного 01.12.2020 між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 (замовник), про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, ОСОБА_1 ознайомлена із змістом прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ.
Разом з тим, у порушення вищевказаних виомг законодавства та умов договору ОСОБА_1 кошти пайового внеску сплатила лише частково у розмірі 6000,00 грн., що також свідчить про те, що остання визнає умови спірного догвору.
Посилання сторони відповідача на те, що на момент укладення договору вказаний договір та вказані відносини були припинені, є невірним, оскільки саме стороною відповідачів не вжито заходів до сплати цих коштів згідно спірного договору по теперішній час.
Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За результатами аналізу встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд встановив наявність між органом місцевого самоврядування та відповідачем договірних відносин та щодо обов'язку відповідача сплатити пайовий внесок, що нею належним чином та в повному обсязі не виконано.
За таких обставин, позовні вимоги Вишгородської окружної прокуратури, яка діє в інтерсах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення з останньої 111470, 67 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфрастурктури м. Вишгород є в повній мірі обґрунтованими.
Крім того, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою статті 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як встановлено пунктом 4.3 Договору №139, у випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі в розвитку інфраструктури міста Вишгорода, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від загальної суми пайової участі, визначеної у пункті 2.1 Договору, за кожний день прострочення платежу.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за Договором №139 від 01.12.2020 щодо перерахування пайового внеску у розмірі 117470,67 грн, у строк встановлений Договором до 20.11.2021, не виконала, та суду не надано жодного належного доказу, що спростовують наявність договірних відносин, у період з 21.11.2021 по 16.02.2022 розмір пені за несвоєчасну сплату пайового внеску за Договором №139 становить 4944,41 грн., інфляційні втрати - 2129,09 грн, 3% річних - 896,25 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить - 119350,42 грн.
Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру зазначеної заборгованості, а судом підстав для спростування розміру заборгованості не встановлено.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У п. п. 79-81 Постанови від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на виявлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (аналогічні норми містяться у ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні).
Місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України).
Крім того, положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України) відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів.
Бюджетом розвитку, згідно норм ст. 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.
Таким чином, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов'язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування.
Варто зауважити, що прокуратура, відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», поінформувала Вишгородську міську раду про існування спірних порушень інтересів держави (лист від 10.12.2021 року №54-3417 вих.).
Однак, позивачем не вжито заходів до усунення порушень вказаних інтересів держави, зокрема, не пред'явлено до суду позову про стягнення із відповідача грошових коштів (пайової участі) до місцевого бюджету.
Внаслідок нездійснення позивачем належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв'язку із викладеним, у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури підлягає стягненню 2481, 00 грн. витрат понесених у зв'язку зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст.71, 131-1, 142 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), суд,-
Позов Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород (код ЄДРПОУ 37868556, р/р UA848999980314111921000010244, МФО 899998,, Казначейство України (ЕАП), код платежу: 24170000, призначення платежу - надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 111470,67 грн., інфляційних втрат - 2129,09 грн, 3% річних від простроченої суми - 806, 25 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 4944,41 грн. , а всього стягнути - 119350 (сто дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, р/р UA028201720343190001000015641) витрати про сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Журибеда