Справа № 462/1738/25
Провадження № 2/517/159/2025
17 липня 2025 рокусмт. Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина. До спадщини матері належить право власності на земельну частку (пай), розміром 8,7 умовних кадастрових гектарів, успадковану нею за заповітом тітки ОСОБА_3 .. Одеським апеляційним судом 12.12.2024 було винесено рішення, яким визнав право власності на вищевказану земельну частку (пай) згідно заповіту тітки, що належала їй на підставі сертифікату КСП «Дружба» № 0554863 від 16.02.2000. Після смерті матері нотаріусом сьомої Львівської державної нотаріальної контори 19.12.2024 йому було видано свідоцтво про право власності лише на частину спадкового майна, тобто на 1/2 частку квартири та відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину земельної частки (пай), яка належала його матері, тому змушений звернутися до суду. Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 05.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Надалі позивач усунув недоліки, викладені в ухвалі і ухвалою судді від 22.05.2025 позовну заяву прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. У судове засідання позивач не з'явився, до матеріалів справи надав заяву про розгляд справи без його участі, вказавши що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Ст. 15 ЦК України надає особі право на захист свого цивільного права в разі його порушення, оспорювання або невизнання. Ст. 16 ЦК України передбачає одним зі судових способів захисту цивільного права або інтересу - визнання правочину недійсним. При цьому частина друга вказаної статті надає можливість суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.08.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 4932. Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75875655 від 19.02.2024 ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері, а саме 1/2 частки квартири на АДРЕСА_1 . Відповідно до листа нотаріуса сьомої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області № 139/02-14 від 03.03.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, щодо земельної ділянки, так як на момент смерті матері позивача (спадкодавця), земельна частка (пай) не належала їй на праві власності, а рішення Одеського апеляційного суду, яким було визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) було винесено після її смерті. Також, судом було досліджено слідуючі матеріаліи справи, які додані до позовної заяви: - копію сертифіката про право на земельну частку (пай) серія №0554863, виданого головою Фрунзівської РДА на ім'я ОСОБА_3 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Дружба", розміром 8,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі; - копію договору оренди земельної частки (паю) №021 від 03.03.2000, відповідно до якого ОСОБА_3 надала в оренду вищевказану земельну ділянку малому підприємству "Обрій" ТОВ; - копію заповіту від 13.10.2000, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_3 заповіла сертифікат на право на земельну частку (пай) КСП «Дружба» № 0554863 від 16.02.2000 року своїй племінниці ОСОБА_2 ; - копію постанови Одеського апеляційного суду по справі №517/972/23 від 12.12.2024, якою визнано за ОСОБА_2 (матір'ю позивача) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , на земельну частку (пай) розміром 8,7 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0554863, зареєстрованого 16.02.2000 за № 74. Суд звертає увагу на те, що під час дослідження матеріалів вищевказаної справи №517/973/23 було встановлено, що ОСОБА_2 (мати позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.11.2023 звернулася до Фрунзівського районного суду Одеської області з позовом до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно після смерті тітки позивачки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, в вищевказаних матеріалах справи наявна заява від 10.06.2024, яка надійшла на адресу суду від імені позивача ОСОБА_2 , без копії документу, що посвідчує особу, в якій просила ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів, але фактично вона не могла подати таку заяву, так як на момент подачі вона була померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . 19.06.2024 рішенням суду було відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2 .. 12.07.2024 ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19.06.2024., але така скарга не могла бути подана ОСОБА_2 , так як згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, 16.07.2024 ухвалою судді Одеського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження. Також, 02.12.2024 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_2 , бе копії документу, що посвідчує особу, про розгляд апеляційної скарги без її участі, тобто після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що фактично є неможливим. Надалі, 12.12.2024 постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 19.06.2024 - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та визнано право власності за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай) розміром 8,7 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) № 0554863, зареєстрованого 16.02.2000 за № 74. Враховуючи вищевказане по справі № 517/972/23, судом було встановлено, що позов було подано до суду ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто після її смерті, однак рішенням Одеського апеляційного суду від 12.12.2024 у справі № 517/972/23 було визнано право власності на земельну частку за померлою особою, попри те, що на момент подання позову вона вже не була живою, отже, позов ґрунтується на рішенні, яке ухвалено у провадженні, ініційованому померлою особою, без правонаступництва. Таке рішення не породжує правових наслідків і не може бути підставою для набуття права власності спадкоємцем. Так, як під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанціях особа не мала процесуальної дієздатності, тому суд не приймає до уваги рішення апеляційного суду, тому що воно протирічить закону. Отже, рішення Одеського апеляційного суду від 12.12.2024 ухвалено за відсутності належної сторони та не може бути належною підставою для виникнення у спадкоємця права на земельну частку. Згідно зі ст. 46 ЦПК України цивільну процесуальну правоздатність мають фізичні та юридичні особи. Відповідно до ст. 55 ЦПК України, після смерті фізичної особи її участь у процесі неможлива, суд зобов'язаний вирішити питання про залучення правонаступника. Відсутність правонаступника виключає подальший розгляд справи по суті. Оскільки смерть настала до звернення до суду, провадження від імені померлої не могло бути правомірно відкритим, правонаступництво у такому випадку не застосовується. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішення апеляційного суду набуло чинності внаслідок провадження, ініційованого померлою особою та спадкове майно на час смерті ОСОБА_2 не включало спірну земельну ділянку, оскільки право власності на неї на той момент не було встановлено, тобто до моменту подання позову у справі №517/972/23 та подання апеляційної скарги, тому відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України, цивільна процесуальна правоздатність фізичної особи припиняється з моменту її смерті, а отже ОСОБА_2 не могла бути суб'єктом процесуальних прав і обов'язків у справі, яку розглядав апеляційний суд. Будь-яке рішення, ухвалене без залучення правонаступника, не породжує юридичних наслідків. Керуючись ст.ст. 3, 55, 263-265 ЦПК України, ст.1218 ЦК України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ірина ГОНЧАР