Вирок від 17.07.2025 по справі 515/1052/25

Справа № 515/1052/25

Провадження № 1-кп/515/1370/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акту кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2025 року за реєстраційним № 12025168240000051, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Приморське, Татарбунарського району Одеської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним

26 травня 2025 року, приблизно о 16:00 год, ОСОБА_3 перебуваючи у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, правою рукою стиснутою в кулак наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар по обличчю (при цьому тілесні ушкодження не утворилися), від якого останній впав на підлогу правим боком, а ОСОБА_3 продовжуючи свій умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, скориставшись тим що потерпілий знаходиться в лежачому положенні умисно коліном правої ноги наніс потерпілому один удар по лівій поперековій ділянці.

У результаті своїх умисних, неправомірних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді двох саден лівої поперекової ділянки. Ці ушкодження заподіяні дією тупого предмету, групові та індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Не виключно та таким предметами могла бути рука стиснута в кулак або коліно. Характер поверхні саден (покриті бурою кірочкою, розташованою вище рівня неушкодженої шкіри), дозволяють зробити висновки, що данні ушкодження могли бути заподіяні за 3-5 діб до моменту обстеження, в зв'язку з чим виявлені ушкодження могли бути спричинені 26.05.2025 року. Вказані ушкодження, не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження

15 липня 2025 року до Татарбунарського районного суду Одеської області від Білгород-Дністровської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, у якому міститься клопотанням прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

?реєстр матеріалів досудового розслідування;

?розписка підозрюваного ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування;

?розписка захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 про тримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування;

?письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

?письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

?матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним свої винуватості.

Відповідно до наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Судом встановлено, що відповідно до положень частини другої статті 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 , у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка складена в присутності захисника.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 16 липня 2025 року постановлено провести судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2025 року за реєстраційним № 12025168240000051, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 КК України в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За правилами частини третьої статті 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частини другої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог частин першої, другої статті 17, статей 369-371, 374, частини третьої статті 381, частини другої статті 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 26 травня 2025 року, приблизно о 16:00 год, ОСОБА_3 перебуваючи у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, правою рукою стиснутою в кулак наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар по обличчю (при цьому тілесні ушкодження не утворилися), від якого останній впав на підлогу правим боком, а ОСОБА_3 продовжуючи свій умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, скориставшись тим що потерпілий знаходиться в лежачому положенні умисно коліном правої ноги наніс потерпілому один удар по лівій поперековій ділянці.

У результаті своїх умисних, неправомірних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді двох саден лівої поперекової ділянки. Ці ушкодження заподіяні дією тупого предмету, групові та індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Не виключно та таким предметами могла бути рука стиснута в кулак або коліно. Характер поверхні саден (покриті бурою кірочкою, розташованою вище рівня неушкодженої шкіри), дозволяють зробити висновки, що данні ушкодження могли бути заподіяні за 3-5 діб до моменту обстеження, в зв'язку з чим виявлені ушкодження могли бути спричинені 26.05.2025 року. Вказані ушкодження, не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання щире каяття.

Обставини, визначені статтею 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Частиною першою статті 125 КК України визначено, що умисне легке тілесне ушкодження, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно із частиною другою статті 12 КК України відноситься до кримінального проступку.

Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною першою статті 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, який не працює, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.

На думку суду, залучення до такого виду призначеного виду покарання створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої право слухняної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128917864
Наступний документ
128917866
Інформація про рішення:
№ рішення: 128917865
№ справи: 515/1052/25
Дата рішення: 17.07.2025
Дата публікації: 21.07.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.08.2025)
Дата надходження: 15.07.2025