Справа № 515/884/25
Провадження № 3/515/1183/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
17 липня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши справу, яка надійшла від відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
05 червня 2025 року приблизно о 15.03 год. на вул. Центральній в с. Вишневе Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував механічним транспортним засобом, а саме мотоциклом, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з застосування приладу «Драгер 6820» на місці зупинки, проба позитивна 2,43 проміле, тест № 461. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру NC211351, чим своїми діями порушив п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП 1 №352294 від 05 червня 2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП; результатом тесту на алкоголь 2,43 % проміле, датованим 05 червня 2025 року, проведеного за допомогою спеціального технічного приладу "DRAGER" ALCOTEST 6820, тест № 461; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4900845, датованою 05 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП з накладення штрафу на користь держави; довідкою ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України не притягувався, посвідчення водія не отримував; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; диском з відеозаписом.
Наведені докази є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, Верхорвний Суд виснував, що у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Враховуючи обставини справи, особу порушника, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу враховуючи імперативність санкції ч.1 ст.130 КУпАП в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (незважаючи на відсутність у ОСОБА_1 такого спеціального права), який повинен бути достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч.1, 280, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеськаобл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягував Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
У разі несплати правопорушником даного штрафу в установлений строк, стягнути з нього подвійний розмір штрафу, визначений цією постановою, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя К. І. Олійник