Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10411/25
14 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглягувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про арешт майна,
прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105070000520 від 10.07.2025.
В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що у провадженні Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025105070000520 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2025, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Подільського УП ГУНП надійшов рапорт від працівників поліції, а саме від працівника патрульної поліції у складі Рубін 0351, ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , про те, що 09.07.2025 за адресою м. Київ, міст Північний, було виявлено транспортний засіб марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 , який має імовірні ознаками підробки номеру кузова.
Окрім того, у ході огляду місця події, вилучено: транспортний засіб марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; ключ запалювання від вище зазначеного транспортного засобу;
У подальшому, вищевказаний транспортний засіб було поставлено на штраф-майданчик, що за адресою: м. Київ, вулиця Гната Хоткевича, 20-Б.
Згідно бази НАІС було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 11.06.2025 та транспортний засіб марки «BMW» моделі «535І», №кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_8 .
Користувачем автомобіля «BMW» моделі «535І» із д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні криміналістичної експертизи по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а також проведення транспортно трасологічної експертизи по вилученому автомобілю «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 та WIN - WBAFR7C54BC802291.
Автомобіль марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтвом про його реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 які є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, є доказом злочину. Про те, що вищевказаний автомобіль є предметом вчинення злочину вказує те, що ідентифікаційний номер кузова має ознаки підробки. Тобто наявні підстави вважати про те, що було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ст. 290 КК України, а предметом вчинення злочину є автомобіль марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про його реєстрацію.
Постановою дізнавача від 10.07.2025 вилучене майно визнано речовими доказами, оскільки вважає, що у разі повернення тимчасово вилученого транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній буде перешкоджати кримінальному провадженню, а саме приховуванню транспортного засобу марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 , що унеможливить проведення судових-трасологічних експертиз.
Вказані матеріальні об'єкти мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з цим відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив накласти арешт на вилучене майно.
Володілець майна заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити.
Дослідивши доводи клопотання слідчий суддя дійшов до такого.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами, тобто матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З'ясовано, що ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025105070000520 від 10.07.2025 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 10.07.2025 дізнавачем ВД Подільського УП ГУНП у м.Києві за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 47, вилучено транспортний засіб марки «BMW» моделі «535І» з д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; ключ запалювання від вище зазначеного транспортного засобу.
Постановою дізнавача від 15.05.2023 вилучені речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК.
Перевіркою дотримання вимог ч. 5 ст. 171 КПК щодо строку звернення з клопотанням про арешт майна з'ясовано, що таке скеровано слідчому судді поштовим зв'язком 10.07.2025 після його вилучення, тобто своєчасно.
Оскільки автором клопотання доведено, що тимчасово вилучені автомобіль марки «BMW» моделі «535І», № кузова: НОМЕР_3 із прикріпленим державним номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_2 можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, бути предметом злочину щодо підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зміни номеру його кузова, тобто відповідати ознакам речових доказів, що передбачено ст. 98 КПК, а тому з метою запобігання спробам їх приховування або знищення на них слід накласти арешт.
Арешт доцільно накласти у формі заборони користування та розпорядження вказаним майном, оскільки це необхідно для забезпечення проведення необхідних експертиз.
Поряд з цим, ключі від транспортного засобу є його приналежністю (частиною самого транспортного засобу як об'єкта права власності), а його використання за призначенням без ключів не можливе, а тому слідчий суддя звертає увагу, що окремого рішення про накладення на них арешту, у випадку арешту самого транспортного засобу, не вимагається.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Таким чином, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,
клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105070000520 від 10.07.2025 - задовольнити.
Накласти з метою забезпечення збереження речових доказів арешт на майно, яке вилучено під час проведення 10.07.2025 огляду місця події за адресою: м. Київ, міст Північний, у формі заборони розпорядження та користування ним, а саме на:
- автомобіль марки «BMW» моделі «535І», № кузова: НОМЕР_3 із прикріпленим державним номерним знаком НОМЕР_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1