Справа № 758/10055/17
про відмову в зупиненні провадження у справі
17 листопада 2020 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: прокурора Петрусенко Н.І.,
представника КМР - Солдатченко Л.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Короленка Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування нерухомого майна, -
В липні 2017 р. заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 08.10.2005 р. № 12011, укладений на користь ОСОБА_2 , щодо нерухомого майна -майна житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м.; 2) витребувати у відповідача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 819150880000), загальною площею 30,3 кв м, вартістю 626 60, грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською місцевою прокуратурою № 7, під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016100070000103, відомості щодо якого внесені до Єдиного державного реєстру розслідувань від 06.01.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 364 КК України, встановлено порушення майнових прав територіальної громади міста Києва, а саме вибуття поза волею власника житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» будинок АДРЕСА_3 передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (пункт № 364 додатку № 7 до розпорядження). Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесена до сфери управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. Установлено, що у вказаній квартирі були зареєстровані громадяни ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За інформацією відділу з питань майна комунальної власності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.05.2017 № 106-25/198 з дня набрання чинності Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» по даний час через відділ з питань майна комунальної власності Подільської районної в місті Києві державної адміністрації приватизація квартири АДРЕСА_1 не здійснювалась, рішення про приватизацію зазначеної квартири Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією не приймалось. Разом з тим, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була незаконно зареєстрована на праві власності за іншими фізичними особами. Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухомемайно встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу квартири від 22.08.2008, зареєстрованого у реєстрі за № 853, ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4 . Згідно з п. 3 вказаного договору, відчужувана квартира нібито належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мрозовою С.В. 08.10.2005 за реєстровим № 12011 та зареєстрованого у КП Київське міське бюро технічної інвентаризації 21.10.2005 у реєстрову книгу № д. 1681-11 за реєстровим № 3420. Проте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за реєстровим № 12011 від 08.10.2005 не посвідчувався. Крім того, відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 03.05.2017 № 062/14-5162 (И-2017), квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалась. У той же час, ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі- продажу квартири від 25.12.2015, зареєстрованого за № 3126 та посвідченого приватним нотаріусом Кударенко В.М., спірна квартира відчужена на користь ОСОБА_6 (запис про право власності від 25.12.2015 № 12770550). Надалі, ОСОБА_6 спірна квартира відчужена на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2016 за № 171. В останнє квартира АДРЕСА_1 була відчужена на користь ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2016 за реєстровим № 5456. На момент подачі позовної заяви право власності на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 819150880000) зареєстровано за ОСОБА_1 . Таким чином, вказані договори порушують право власності територіальної громади на спірне майно, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади міста Києва. Разом з тим, вищевказані договори купівлі-продажу підлягають визнанню судом недійсним, а спірна квартира підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Таким чином, оскільки оспорюваний правочин нотаріально не посвідчувався, що підтверджується інформацією приватного нотаріуса КМНО Морозовою С.В. від 08.02.2018 р. № 01-16/105, та спрямований на по Київською міською радою рішення про відчуження (приватизацію) спірного майна не приймалось, а тому не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, спірне майно підлягає витребуванні від ОСОБА_1 на підставі ст. 388 ЦК України на користь Київської міської ради, як власника та розпорядника майна територіальної громади міста Києва. Вищезгаданими договорами купівлі-продажу квартири порушено право Зокрема порушення інтересів держави полягає у тому, що квартира АДРЕСА_1 , незаконно, без волі власника, вибула з комунальної власності, що позбавляє Київську міську раду ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатися цим майном, чим завдається шкода державі.
Ухвалою від 18.10.2017 р. відкрито провадження з призначенням справи до судового розгляду.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проведений за правилами загального позовного провадження.
В лютому 2018 р. представником Київської міської ради, через канцелярію суду, подано відзив на позовну заяву, в якому підтримує позовні вимоги заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в повному обсязі. Обґрунтовуючи тим, що Встановлено, що будинок АДРЕСА_3 на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста» включено до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва за порядковими № 364 додатку № 7 вказаного рішення.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» вказаний будинок передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесена до сфери управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. Згідно довідки комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 23.03.2017р. № 02/07/06-1020, у вказаній квартирі були зареєстровані громадяни ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За інформацією відділу з питань майна комунальної власності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.05.2017 № 106-25/198 з дня набрання чинності Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» по даний час через відділ з питань майна комунальної власності Подільської районної в місті Києві державної адміністрації приватизація квартири АДРЕСА_1 не здійснювалась, рішення про приватизацію зазначеної квартири Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією не приймалось. Разом з тим, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була незаконно зареєстрована на праві власності за іншими фізичними особами. Відповідно до договору купівлі продажу квартири від 22.08.2008, зареєстрованого у реєстрі за № 853, ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4 . Згідно з п. 3 вказаного договору, квартира нібито належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 08.10.2005 за реєстровим № 12011 та зареєстрованого у КП Київське міське бюро технічної інвентаризації 21.10.2005 у реєстрову книгу № д. 1681 -11 за реєстровим № 3420. Відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 03.05.2017 № 062/14-5162 (И-2017), квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалась. У той же час, ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі- продажу квартири від 25.12.2015, зареєстрованого за № 3126 та посвідченого приватним нотаріусом Кударенко В.М., спірна квартира відчужена на користь ОСОБА_6 . Надалі, ОСОБА_6 спірна квартира відчужена на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2016 за№ 171. В останнє квартира АДРЕСА_1 була відчужена на користь ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2016 за реєстровим № 5456. Таким чином, спірне майно незаконно вибуло із комунальної власності, а тому підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Відповідно до п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. Приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Приписами ст. 15 Житлового кодексу УРСР на виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад покладено здійснення управління житловим фондом місцевих Рад, прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видача ордерів на жиле приміщення. Таким чином, відчуження комунального майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури у порядку, значеному вказаними законодавчими актами. Разом з цим, у даному випадку право власності територіальної громади міста Києва перейшло до особи в обхід встановленої законодавством приватизаційної процедури. Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819-3- 31.10.2010 «шляхом ліквідації припинені районні в місті Києві ради. Повноваження районних рад щодо розпорядження майном територіальної громади міста Києва відносяться до компетенції Київської міської ради. Положеннями статті 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що воля територіальної громади м.Києва як власника спірного майна повинна бути виражена шляхом прийняття Київрадою відповідного рішення, яке відповідає вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Однак волевиявлення дійсного власника спірного майна на його відчуження відсутнє, а спірні нежитлові приміщення вибули з комунальної власності без відома та згоди дійсного власника майна - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане поза межами волі власника не набувається у тому числі, і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
В червні 2018 р. представником відповідача - адвокатом Короленком Т.Л., через канцелярію суду, подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову та застосувати строки позовної давності. Обґрунтовуючи тим, що позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджують право комунальної власності на спірне майно. У матеріалах справи наявні тільки рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 року «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» із Переліками об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Голосіївському, Подільському та Святошинському районах станом на 01.10.2010 рік. Перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, станом на
01.10.2010 рік та Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 1112, «Про
питання організації управління районами в місті Києві», Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 121 від 31.01.2011 року «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень». Витяг про державну реєстрацію права власності на спірне майно суду надано не було. Подані позивачем документи не є правовстановлюючими, та не підтверджують права власності територіальної громади міста Києва на спірне майно ні на момент укладення правочину, що оспорюється, ні на даний час, та не відповідають вимогам ст. 328 ЦК України. Таким чином факт того, що об'єкт комунальної власності територіальної громади м. Києва, а саме: квартири АДРЕСА_1 на момент укладення оспорюваного правочину (договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_5 від 08.10.2005 року № 12011 укладеного на користь ОСОБА_2 ) не може вважатися доведеним, враховуючи вище зазначені обставини. Відповідно до ч.1. ст. 317 ЦКУ, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Починаючи з 08.10.2005 року, спірне майно є приватною власністю, тягар утримування майна був покладений на ОСОБА_2 . З моменту укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , засвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. З 08.10.2005 року Київською міською радою не було вжито заходів щодо витребування спірного майна, яке з позиції позивача, належало до комунальної власності. Київською міською радою належних правовстановлюючих документ щодо права власності на спірне майно подано не було, а право власності ОСОБА_2 підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу квартири від 08.10.2005 року № 12011. Крім того, на позов представника керівника Київської місцевої прокуратури, інтересах Київської міської ради, направленого на захист права комунальної власності поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, тривалій три роки, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається і дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалася або мої довідатися про порушення прав і законних інтересів. Враховуючи те, що договір купівлі - продажу квартири на користь ОСОБА_2 було укладено 08.10.2005 року та зареєстровано за реєстровим № 12011, а так зареєстровано у Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 21 жовтня 2005 року у реєстрову книгу № д. 1681-11 за реєстровим № 3420, то з цього моменту Київська міська рада була позбавлена можливості зареєструвати спірне майно з підстави його реєстрації за ОСОБА_2 , що передбачено п.п. 3.5.5 п. 3.5. Тимчасового положення:Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право вже зареєстроване. Таким чином, вважає, що перебіг позовної давності починається з 08.10.2005 року, тобто з моменту коли Київська міська рада могла та зобов'язана була дізнатися про вибуття майна з комунальної власності. У випадку перебування майна в комунальній власності, Київська міська рада могла та зобов'язана була встановити факт вибуття майна з комунальної власності на підставі державної реєстрації нерухомого майна відповідно до вимог Тимчасового положення, а також на підставі Уточненого переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва, поданого на затвердження до Київської міської радило 01.03.2011 року згідно Розпорядження № 1112, однак цей факт встановлений не був. Отже, як зазначалося вище, перебіг позовної давності починається з 08.10.2005 року, а позов заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 7 був поданий 25.07.2017 року, тобто 12 років 3 місяців 17 днів з початку перебігу позовної давності, що є очевидним порушенням строку позовної давності та має наслідком відмову і
задоволенні позову з підстави застосування строку позовної давності. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в заяві про зміну предмета позову зазначає, що право власності та власність підлягають захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника, а тому положення про позовна давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦКУ не застосовуються. Сплив загального строку позовної давності до пред'явлення позову, відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку, а також заява відповідача про застосування позовної давності є підставою для відмови у позові. Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , був укладений ОСОБА_2 , та зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Морозовою С.В., 08.10.2005 року за № 12011. Київська міська рада могла та зобов'язана була встановити факт вибуття майна з комунальної власності на підставі державної реєстрації нерухомого майна відповідно до вимог Тимчасового положення, а також на підставі Уточненого переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва, поданого на затвердження до Київської міської ради до 01.03.2011 року згідно Розпорядження № 1112.
Отже, як зазначалося вище, перебіг позовної давності починається з 08.10.2005 року, а позов заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 7 був поданий 25.07.2017 року, тобто 12 років 3 місяців 17 днів з початку перебігу позовної давності, що є очевидним порушенням строку позовної давності і повинне мати своїм наслідком відмову в задоволенні позову. Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 7 у своїх позовних вимогах просить визнати недійсним договір купівлі-продажу Квартири № 59 рід 08.10.2005 року за реєстровим № 12011, укладеного на користь ОСОБА_2 та витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 819150880000), загальною площею 30,3 кв.м., вартістю 626 604 грн.Позивач вказує, в матеріалах справи міститься лист № 01-16/105 від 08.02.2018 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Морозової Світлани Володимирівни, у якому зазначається, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за реєстровим № 12011 від 08.10.2005 ОСОБА_8 не посвідчувався. Однак, даний лист не може вважатися належним доказом, на який сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України. Крім того, до матеріалів справи не було долучено сам запит, поданий Позивачем до приватного нотаріуса, Морозової С.В. Підтверджуючих документів про те, що даний запис за реєстровим № 12011 не стосується квартири АДРЕСА_1 . надано не було. Копії журналу обліку реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, копії спеціального бланку нотаріального документи для підтвердження дійсності слів ОСОБА_8 також не було долучено до справи. У зв'язку з цим, вважаємо, що даний лист № 01-16/105 від 08.02.2018 року не є достатнім та достовірним для обґрунтування позиції Позивача, та не відповідає вимогам ст.ст. 79, 80 ЦПК України.Таким чином, факт недійсності договору купівлі- продажу квартири, укладеного на користь ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 08.10.2005 за реєстровим № 12011 та зареєстрованого у КП Київське міське бюро технічної інвентаризації 21.10.2005 у реєстрову книгу № д. 1681-11 за реєстровим номером № 3420 не доведений у визначений законом спосіб. Як відомо із матеріалів справи, у подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.08.2008 року, зареєстрованого у реєстрі за № 853, ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. Згідно ст. 657 ЦК України, Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Даний договір купівлі-продажу Квартири АДРЕСА_5 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Онищук Ольгою Миколаївною. Це підтверджується реєстраційним записом встановлювальному документі № 5. Записаний у реєстрову книгу реєстровим № 7821 від 15.09.2008 р. ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу на право № 138-62 за квартири від 25.12.2015 року, зареєстрованого за № 3126 та посвідченого приватним нотаріусом Кударенко В.М., спірна квартира була відчужена на користь ОСОБА_6 (запис про право власності від 25.12.2015 № 12770550). Надалі, ОСОБА_6 спірна квартира була відчужена на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу дід 27.05.2016 року № 171 (запис про право власності від 27.05.2016 року № 14702170). Востаннє, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м., була відчужена на користь ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2016 за реєстровим номером № 5456 (запис про право власності від 11.07.2016 № 15338065). На даний момент, об'єкт нерухомості- квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта майна 819150880000), зареєстрована за ОСОБА_1 . Договори, на підставі яких було набуто право власності вказаними особами, були посвідчені нотаріусами Київського міського нотаріального округу. Позивач, до нотаріусів Київського міського округу: Оніщук О.М., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , не звертався. Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказаними нотаріусами дані договори купівлі-продажу не посвічувалися, а записи про прав власності не здійснювалися.Добросовісність набуття права власності ОСОБА_1 ш спірне майно підтверджується тим, що відповідачем було укладено договір пре надання послуг від 05.07.2016 року (далі- «Договір») з ТОВ «Агенство нерухомості «Конкорд», зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 4 оф. 182 в особі Янкової Аліни Валентинівни (далі - Виконавець), що діяла на підставі довіреності від 01.10.2015 року. Згідно п. 1.1 Договору, предметом було надання ОСОБА_12 (Позивачу), в строк до 12.07.2016 року включно послуги щодо купівлі об'єкта нерухомості, відповідно до вимог відповідача. В подальшому, між виконавцем - ТОВ «Агенством нерухомості «Конкорд» однієї сторони (Далі - Агенство), ОСОБА_1 , з другої сторони (далі - Покупець), та ОСОБА_13 (далі Продавець), який діяв від імені ОСОБА_7 на підстав довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області, з третьої сторони, було укладено попередній договір від 05.07.2016 року (далі - Попередній договір). Об'єктом Попереднього договору, згідно п. 1.1 є однокімнатна квартира АДРЕСА_6 . Згідно п. 1.2.Попереднього договору, Агентство зобов'язувалося надати ОСОБА_1 , Покупцю, та ОСОБА_13 , Продавцю, комплекс інформаційно - посередницьких послуг, спрямованих на передачу Об'єкта (квартири АДРЕСА_5 ) на користь Покупця. Згідно п. 2.1.1. Попереднього договору, Продавець, зобов'язаний був надати Агентству оригінал документа, який засвідчує право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_5 , а також надати технічний паспорт на Квартиру АДРЕСА_5 , Звіт (Висновок) про оцінку об'єкта нерухомості (квартири АДРЕСА_5 ), а також довідку про кількість осіб, які зареєстровані на даному об'єкті нерухомості. Відповідно до п. 2.3.5. Попереднього договору, Агентство зобов'язувалося зробити юридичну експертизу поданих Продавцем та Покупцем документів.Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України, Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договірне майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. На виконання вимог вказаної статті, між відповідачем та ОСОБА_13 , який діяв від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області, було укладено договір купівлі - продажу квартири від 11.07.2016 року. Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу предметом договору була квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 30,30 м. кв., яка передавалась у власність відповідача. Договір купівлі - продажу від 11.07.2016 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстровано за реєстровим № 5456. Запис про право власності від 11.07.2016 року № 15338065 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 819150880000). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_4 станом на 11.07.2016 р. була зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продаж, серія та номер: 5456. Позивачем вимоги про недобросовісність набуття права власності на спірне майно до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 не були пред'явлені , що свідчить про добросовісність набуття права власності на спірне майно відповідачем.
Ухвалою від 12.09.2018 р. задоволено заяву представника відповідача про витребування доказів, зобов'язано нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оніщук Ольгу Миколаївну, адреса: 01054, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 30/13, прим. 32: 1) копії документів, що підтверджують посвідчення нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М. факту укладення між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. 08.10.2005 року за реєстровим № 853; 2) копії документів, які посвідчували право власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 . а також копії інших документів, які були подані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) для вчинення нотаріальної дії, а саме: посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. 08.10.2005 року за реєстровим № 853 та зобов'язано нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, оф. 12: 1) копію документів, що підтверджують посвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. факту укладання між ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який діяв від імені ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), як представник продавця, та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. від 11.07.2016 за реєстровим номером № 5456 (запис про право власності від 11.07.2016 № 15338065); 2) копії документів, які посвідчували право власності ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на квартиру АДРЕСА_1 , а також копії інших документів, які були подані ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який діяв від імені ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_6 та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 для вчинення нотаріальної дії, а саме: посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,3 кв.м. від 11.07.2016 за реєстровим номером № 5456 (запис про право власності від 11.07.2016 № 15338065).
В лютому 2019 р. Київською місцевою прокуратурою № 7, через канцелярію суду, подано відповідь на відзив позовної заяви та заперечення на заяву представника відповідача, в якій заперечили проти доводів відповідача. Мотивуючи тим, що як вбачаєтьсярішенням Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва» житловий будинок АДРЕСА_3 включено до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади (п. 424 додатку 8 до вказаного рішення). Рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5069 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста» будинок АДРЕСА_3 включений до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» вказаний будинок передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. З дня набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (з 19.06.1992) приватизація квартири АДРЕСА_1 не проходила. Рішення про приватизацію відповідним органом не приймалось, що підтверджується листом відділу з питань майна комунальної власності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.05.2017 № 106- 25/198 (наявний в матеріалах справи). Крім того, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 на праві власності за будь-ким не реєструвалась (лист КБТІ від 03.05.2017 № 062/14- 5162 (И-2017). У квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до актового запису про смерть № 176 від 19.09.2006, ОСОБА_3 помер у віці 75 років ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до актового запису про смерть № 12800 від 28.07.2014, ОСОБА_4 померла у віці 82 роки 27.07.2014. Таким чином, зазначена квартира є неприватизованою, перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва та нікому з часу смерті наймачів в установленому порядку не надавалась. Водночас, як установлено, відповідно до договору купівлі продажу квартири від 22.08.2008 № 853, ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_5 спірну квартиру. Згідно з п. 3 вказаного договору, відчужувана квартира нібито належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 08.10.2005 за реєстровим № 12011 та зареєстрованого у КП Київське міське бюро технічної інвентаризації 21.10.2005 у реєстрову книгу № д. 1681-11 за реєстровим № 3420. Надалі, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира 25.12.2015 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.12.2015 за № 3126, укладеного з ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_6 відчужила спірну квартиру на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2016 за № 171 (запис про право власності від 27.05.2016 № 14702170). В останнє квартира АДРЕСА_1 була відчужена на користь ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2016 за реєстровим № 5456 (запис про право власності від 11.07.2016 № 15338065). Проте, за інформацією приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової від 08.02.2018, яка міститься в матеріалах справи, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за реєстровим № 12011 від 08.10.2005 нею не посвідчувався. Відповідь приватного нотаріуса Морозової С.В. оформлена відповідно до вимог Правил ведення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, а тому. твердження представника відповідача про невідповідність цього документу вимогам законодавства є безпідставною. Крім того, відповідно до інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 03.05.2017 № 062/14-5162 (И-2017), квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалась. Оскільки договір купівлі-продажу від 08.10.2005 ОСОБА_2 не укладався, останній не мав законних підстав щодо набуття права власності на спірну квартиру, а відтак право її подальшого відчуження.У свою чергу, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і не можливо ототожнювати факт набуття права власності з фактом державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не підставу його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставною виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. О Оскільки ОСОБА_2 набув право власності на спірну квартиру у спосіб, не передбачуваний діючим законодавством, тому він та наступні набувачі ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ) не були власниками квартири і не мають законних прав розпоряджатися нею. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.У відзиві на позовну заяву представником відповідача наголошується, що перебіг позовної давності почався з моменту укладання договору купівлі- продажу квартири від 08.10.2005, який був зареєстрований у Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 21.10.2005, а тому саме з цього моменту Київська міська рада мала бути обізнаною про вибуття майна з комунальної власності. Таке твердження представника відповідача є безпідставним. Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення ЦК про набувальну давність (ст. 344 ЦК України). Тому положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК не застосовуються.Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частинами першою та п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Ствердження представника відповідача про те, що Київська міська рада мала бути обізнаною про вибуття квартири із її власності з моменту реєстрації договору купівлі-продажу від 08.10.2005 у Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, тобто від 21.10.2005, є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось раніше, квартира АДРЕСА_1 на праві власності за будь-ким не реєструвалась. Таким чином, враховуючи те, що про виявлені порушення майнових інтересів територіальної громади міста Києва, в тому числі і про оспорюваний договір купівлі-продажу квартири від 08.10.2005 р., місцевій прокуратурі стало відомо лише в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100070000103 від 06.01.2016 р. після витребування відповідних документів, про що повідомлену Київську міську раду, строки позовної давності прокурором та позивачем не допущено.
В квітні 2019 р. Київською місцевою прокуратурою № 7, через канцелярію суду, подано додаткові пояснення, які є аналогічні позовній заяві та відповіді на відзив.
Ухвалою від 22.08.2019 р. зупинено провадження у цивільній справі № 758/10055/17 за позовом Київської місцевої прокуратури №7, який виступає в інтересах Київської міської ради, до ОСОБА_1 про витребування майна до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
Ухвалою від 04.11.2019 р. поновлено провадження у справі.
В липні 2020 р. представником відповідача - адвокатом Короленка Т.Л. подано клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що справа № 758/1005/17 підлягає зупиненню до моменту поки не буде завершено кримінальне прровадженння № 1201610007000010390 від 06.01.2016 р., або набрання законної сили судовим рішення по даному кримінальному провадженню для забезпечення дотримання пропорційності у цивільному процесі.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві обставинам.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.252 ЦПК України право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як вбачається, справа № 758/1005/17 підлягає зупиненню до моменту поки не буде завершено кримінальне прровадженння № 1201610007000010390 від 06.01.2016 р.
Таким чином, ст. 252 ЦПК України вказує на право суду зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі.
В зв'язку з чим, в клопотанні представника відповідача - адвоката Короленка Т.Л. про зупинення провадження у справі слід відмовити, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Короленка Т.Л. про зупинення провадження у справі.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяН. М. Ларіонова