Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10177/25
17 липня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
На розгляд слідчого судді Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у якому він просить скасувати арешт на належний йому телефон марки «iPhone 13 Pro Max» IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 02.04.2025 у справі №936/131/25 у межах кримінального провадження №12024071090000191, внесеного до ЄРДР 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У судове засідання заявник не з'явився, у поданому клопотанні просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник Подільського УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився, 15.07.2025 на адресу суду надійшла заява від т.в.о. начальника слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , у якій він просить проводити розгляд клопотання за його відсутності. Крім того, він просить взяти до уваги, що ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області кримінальне провадження № 12024071090000191 від 12.10.2024 було передано за підслідністю до Подільського УП ГУНП у м. Києві. Однак 20.06.2025 прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва визначено підслідність кримінального провадження за слідчим відділенням ВП № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області та в подальшому матеріали кримінального провадження передано до вказаного органу досудового розслідування. Крім того, 26.06.2025 слідчим суддею Воловецького районного суду Закарпатської області розглянуто клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071090000191 від 12.10.2024 (справа № 936/131/25).
Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд такого клопотання без їх участі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Відповідно до ч.1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу статті 174 КПК України та положень ст.218 КПК України вбачається, що територіальна підсудність клопотання про скасування арешту майна не визначена, однак відповідно до норм чинного КПК України клопотання, заяви, скарги, подані до суду під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом.
Тобто, за правилом територіальної підсудності клопотання про скасування арешту майна подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Крім того, виходячи з приписів ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 22.05.2020 у справі №643/7609/20 (провадження №51-2437впс20), встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом», а відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
У вказаній ухвалі Верховний Суд наголосив, що за допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Такий висновок узгоджується й з позиціями Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 22.04.2020 у справі №487/7605/19 (№51-1901впс20) та від 13.05.2020 у справі №643/7208/20 (№51-2272впс20).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КПК України досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Як вбачається зі змісту клопотання, заявник просить скасувати арешт, накладений на мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max» IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 02.04.2025 у справі №936/131/25 у межах кримінального провадження №12024071090000191, внесеного до ЄРДР 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Разом із цим, як встановлено слідчим суддею із заяви від т.в.о. начальника слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , що надійшла до суду 15.07.2025, кримінальне провадження №12024071090000191 від 12.10.2024 було передано за підслідністю до Подільського УП ГУНП у м. Києві ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області. Однак 20.06.2025 прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва визначено підслідність кримінального провадження за слідчим відділенням ВП № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області та в подальшому матеріали кримінального провадження передано до вказаного органу досудового розслідування. Крім того, 26.06.2025 слідчим суддею Воловецького районного суду Закарпатської області розглянуто клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071090000191 від 12.10.2024 (справа № 936/131/25).
Із урахуванням наведеного, з огляду на положення вказаних вище норм КПК України та практики Верховного Суду, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання не підсудне Подільському районному суду міста Києва, оскільки на час його розгляду орган досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12024071090000191 від 12.10.2024, в рамках якого було накладено арешт на майно заявника, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Подільського районного суду міста Києва.
При розгляді клопотання слідчий суддя також враховує, що згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Нормами КПК України окремо не врегульовано дій слідчого судді у разі виявлення непідсудності клопотання, поданого у порядку ст. 174 КПК України, цьому суду.
Разом із цим, як визначено пунктом другим частини другої статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Приймаючи до уваги положення ч.6 ст. 9, ч. 1 ст. 7 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати за аналогією правила ч. 2 ст. 304 КПК України та повернути клопотання про скасування арешту майна особі, яка його подала, у зв'язку з непідсудністю його даному суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 9, 38, 174, 218, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024071090000191, внесеному до ЄРДР 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяОСОБА_1