Справа № 758/3208/17
Провадження № 2/758/1311/25
Категорія 26
11 червня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору в частині та зобов'язання вчинити дії, -
В березня 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом, в якому уточнивши позовні вимоги просить: 1) визнати недійсним пункт 1.4.4. договору про надання споживчого кредиту № 2011939 від 25.01.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» та додаток № 1 «Графік Платежів» до договору надання споживчого кредиту № 2011939334 від 25.01.2016 р. в частині сплати комісії за управління кредитом; 2) в порядку застосування реституції за недійсним пунктом 1.4.4 договору про надання споживчого кредиту № 2011939 від 25.01.2016 р., стягнути з ПАТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 17 270,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №2011939334. Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання споживчого кредиту, Банк надає позичальнику кредит в розмірі 35 980,00 гривень, з цільовим призначення: на споживчі цілі та придбання послуг продавців та строком кредитування 24 місяці, з 25 січня 2016 року по 25 січня 2018 року. Розмір процентної ставки 15% річних. Згідно пункту 1.2.1. Договору про надання споживчого кредиту, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у відповідності до умов Кредитного договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші платежі, визначені даним Кредитним договором та Додатком №1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати умови Кредитного договору. За домовленістю сторін в пункті 1.4.2. Договору про надання споживчого кредиту зазначено, що сума отриманого Кредиту погашається щомісячно в дату платежу та в розмірі, зазначеному в Графіку платежу. Пунктом 1.4.3. Договору про надання споживчого кредиту, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісячно з погашенням суми отриманого Кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1 даного договору. Розмір щомісячних процентів, належних до сплати, зазначений в Графіку платежів. Окрім сплати процентів, в пункті 1.4.4. Договору про надання споживчого кредиту за управління Кредитом Позичальник щомісяця, одночасно з погашенням суми Кредиту і процентами, сплачує комісію, розмір якої зазначений в Графіку платежів та складає 2% від суми кредиту, а саме: 719,60 гривень. Відповідно до Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту «Графік платежів» за весь період користування кредитом з 25 січня 2016 року по 25 січня 2018 року Позивач мав би сплатити на користь Відповідача, кошти в сумі 59 149 грн. 05 коп., що включає погашення основної суми кредиту в розмірі 35 980,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 5 898,65 коп. та щомісячна комісію в розмірі 17 270 грн. 40 коп. Згідно додатку 1 «Графік платежів» щомісячний розмір комісії (плати по кредиту) складає 719 грн. 60 коп. Вважає, що умовами договору якою передбачено щомісячну комісію в сумі 719,60 гривень є несправедливою умовою договору, яка суперечить статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до графіків платежів, що є додатком до договору, останньою датою повернення грошових коштів у тому числі і комісії є 25.01.2018 р. На підтвердження належного виконання зобов'язань за Договором, позивач надає суду квитанції № (ID) 3125087241694745 від 24.01.2018 р. сума 2 185,00 грн., № (ID 2695590509255067 від 22.12.2017р. на суму 2595,00 грн., № (ID) 2695590506737595 від 23.11.2017 року на суму 2495,00 грн. та № (ID) 2695590503797491 від 20.10.2017 року на суму 2495,00 грн. Відповідно до Додатку №1 (Перелік платежів, що сплачено позивачем) загальна сума сплачених платежів за договором, складає 59041,00 грн. з яких 17 270,40 грн. комісія. Зазначає, що в графіку платежів в графі «Сума платежу за розрахунковий період, грн.», складає 59 149,05 грн., а загальна сума сплачених позивачем коштів 59 041,00 грн. Вище зазначена різниця в сумі 108 грн. виникла у зв'язку з тим, що 21.09.2016 р., 22.12.2016 р, 22.02.2017 р, 20.10.2017 р, 23.11.2017 р, 22.12.2017 р. Позивачем було сплачено на 240 грн. більше ніж того вимагав графік платежів. У зв'язку з переплатами, залишок коштів направлявся на погашення тіла кредиту, що в свою чергу зменшувало розмір нарахованих відсотків. Окрім того, відповідно до розрахунку позивача який викладено в Додатку №2 (Розрахунок позивача про погашення кредиту без комісії), якби умовами договору кредиту не була передбачена "комісія, то останній день платежу припадав на 25.05.2017 року, що раніше на 8 місяців, чим це передбачено графіком погашення. Фактично у разі визнання недійсним пункту кредитного договору, яким передбачено нарахування комісії, позивач окрім того переплатив нараховані відсотки за 8 місяців з червня 2017 року по січень 2018 року. Просить захистити його порушене право у судовому порядку.
Ухвалою від 06.03.2017 року вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк (суддею Декаленко В.С.)
Ухвалою від 17.03.2017 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.11.2017 р. дана справа розподілена на суддю Ларіонову Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проведений за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
За змістом ч.1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно дост.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 25.01.2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №2011939334.
Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання споживчого кредиту, Банк надає позичальнику кредит в розмірі 35 980,00 гривень, з цільовим призначення: на споживчі цілі та придбання послуг продавців та строком кредитування 24 місяці, з 25 січня 2016 року по 25 січня 2018 року. Розмір процентної ставки 15% річних.
Згідно пункту 1.2.1. Договору про надання споживчого кредиту, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит у відповідності до умов Кредитного договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші платежі, визначені даним Кредитним договором та Додатком №1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати умови Кредитного договору. За домовленістю сторін в пункті 1.4.2. Договору про надання споживчого кредиту зазначено, що сума отриманого Кредиту погашається щомісячно в дату платежу та в розмірі, зазначеному в Графіку платежу.
Пунктом 1.4.3. Договору про надання споживчого кредиту, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісячно з погашенням суми отриманого Кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1 даного договору.
Розмір щомісячних процентів, належних до сплати, зазначений в Графіку платежів. Окрім сплати процентів, в пункті 1.4.4. Договору про надання споживчого кредиту за управління Кредитом Позичальник щомісяця, одночасно з погашенням суми Кредиту і процентами, сплачує комісію, розмір якої зазначений в Графіку платежів та складає 2% від суми кредиту, а саме: 719,60 гривень.
Відповідно до Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту «Графік платежів» за весь період користування кредитом з 25 січня 2016 року по 25 січня 2018 року ОСОБА_1 мав сплатити на користь банку, кошти в сумі 59 149 грн. 05 коп., що включає погашення основної суми кредиту в розмірі 35 980,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 5 898,65 коп. та щомісячна комісію в розмірі 17 270 грн. 40 коп.
Згідно додатку 1 «Графік платежів» щомісячний розмір комісії (плати по кредиту) складає 719 грн. 60 коп.
Відповідно до графіків платежів, що є додатком до договору, останньою датою повернення грошових коштів у тому числі і комісії є 25.01.2018 р.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження належного виконання зобов'язань за Договором, надані квитанції № (ID) 3125087241694745 від 24.01.2018 р. сума 2 185,00 грн., № (ID 2695590509255067 від 22.12.2017р. на суму 2595,00 грн., № (ID) 2695590506737595 від 23.11.2017 року на суму 2495,00 грн. та № (ID) 2695590503797491 від 20.10.2017 року на суму 2495,00 грн. Відповідно до Додатку №1 (Перелік платежів, що сплачено позивачем) загальна сума сплачених платежів за договором, складає 59041,00 грн. з яких 17 270,40 грн. комісія.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що ПАТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позивачеві грошові кошти, що не спростовується останнім у позовній заяві.
Підпис позивача в заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, правами та обов'язками, іншою інформацією, надання якої передбачено чинним законодавством України.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до правовідносин відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Згідно з ст. 13 цього Закону договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Повертаючись до матеріалів справи суд зазначає, що сторонами у договорі погоджено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 17 270,40 грн, за послуги банку, зміст яких визначено у договорі про надання споживчого кредиту № 2011939334.
Отже, Законом та умовами укладеного між сторонами договору передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту.
Разом із тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Повертаючись до матеріалів справи суд не встановив, а позивач у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України не довів, що банком встановлено комісію саме за отримання позивачем на його вимогу одноразової інформації, яка є безоплатною у відповідності до ст. 11 вищевказаного Закону.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Із матеріалів справи суд установив, що позивач був ознайомлений з умовами договору, всіма істотними обставинами та наслідками його підписання, що підтверджується його особистим підписом; будь-яких доказів, які б свідчили, що банком встановлено комісію саме за отримання позивачем на його вимогу одноразової інформації, яка є безоплатною, суд не встановив, а відтак суд дійшов висновку про те, що кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинного правочину.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна правова норма міститься у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
У відповідності до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено та позивач звільнений від слати судового збору, останні необхідно компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, Закону України «Про захист прав споживачів» ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору в частині та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі:
позивач - ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд.43; код ЄДРПОУ 21685166).
Суддя Н. М. Ларіонова