Номер провадження 2-о/754/296/25
Справа №754/6145/25
Іменем України
15 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
за участю присяжних Римара А.П., Довгаля В.В.,
при секретарі Моторенко К.О.
за участю
представника заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою, -
Заявник ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Обґрунтовуючи свою заяву, заявники вказує на те, що 25.05.2022 року зник безвісти (загинув) її чоловік, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій-радіотелефоніст стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 . 31.05.2022 року за №1948 ІНФОРМАЦІЯ_3 їй було направлено повідомлення про безвісти зниклого, в якому зазначено, що солдат ОСОБА_5 30.05.2022 року безвісти зник в районі виконання завдань під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, тривають розшукові заходи. Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №69 від 01.06.2022 року про безвісти зниклих військовослужбовців зведеної роти в/ч НОМЕР_1 , наказано вважати солдата ОСОБА_5 , стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти таким, що зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних бойових дій 24.05.2022 року. В ході службового розслідування встановлено, що 25.05.2022 року, виконуючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2022р. №81 старший лейтенант ОСОБА_6 , командир зведеної роти в/ч НОМЕР_1 , здійснював керівництво ввіреним підрозділом на позиціях неподалік села Покровське Бахмутського району Донецької області, до складу якого входив, в тому числі, солдат ОСОБА_5 . Вранці 25.05.2022 року по позиціях зведеної роти розпочався артилерійський обстріл збройних сил РФ та штурмові дії противника. Внаслідок потрапляння артилерійських снарядів в укриття та бойових зіткнень військовослужбовці зведеної роти, в тому числі, солдат ОСОБА_5 , перестали виходити на зв'язок та зникли безвісти. Можливість провести пошукові заходи була відсутня через щільний вогонь артилерій противника та бойове зіткнення. Пізніше дані позиції були захоплені підрозділами збройних сил РФ та знаходяться на тимчасово окупованій території. Причини та обставини зникнення безвісти вказаних військових не пов'язані з вчиненням ними кримінальних чи адміністративних правопорушень і не були наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Військовослужбовці зведеної роти, в тому числі солдат ОСОБА_5 , діяли відповідно до вимог Статутів Збройних Сил України та не виходили за межі законодавства України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення щодо військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 є забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.
Як зазначає заявник, з урахуванням вищевказаних обставин отримання свідоцтва про смерть її чоловіка є неможливим без медичного документу, який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, а тому вона змушена звертатись із заявою про оголошення фізичної особи померлою, що їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть її чоловіка, оскільки іншим шляхом вирішити дане питання неможливо.
Посилаючись на викладені обставини, заявник просить задовольнити її вимоги та оголосити солдата ОСОБА_5 , водія-радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим від дня вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 , поблизу села Покровське, Бахмутського району, Донецької області, в ході ведення бойових дій під час захисту Батьківщини.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 24.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
13.05.2025 року до суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Завальнюк Ж.В. щодо заяви. У даних поясненнях представник заінтересованої особи заперечує проти задоволення заявлених вимог, вказуючи на їх необґрунтованість, зокрема, ненастання строку, з якого особа може бути оголошена померлою, що свідчить про передчасність даної заяви, а також відсутність належних доказів щодо факту смерті військовослужбовця та підстави смерті та не зазначення спадкоємців, залучення усіх заінтересованих осіб.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 06.06.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_3 та військову частину НОМЕР_1 .
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримав та просив про її задоволення.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримали та просили про її задоволення.
Представники заінтересованих осіб, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників заінтересованих осіб.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_4 з 07.11.2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №7 від 24.02.2022 року солдата запасу ОСОБА_5 , призначено на посаду за штатом воєнного часу та зараховано до списків особового складу НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони та на всі види забезпечення.
Як зазначає заявник, її чоловік 25.05.2022 року зник безвісти (загинув).
Так, 31.05.2022 року за №1948 ІНФОРМАЦІЯ_3 заявнику направлено повідомлення про безвісти зниклого, в якому зазначено, що солдат ОСОБА_5 30.05.2022 року безвісти зник в районі виконання завдань під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. Тривають розшукові заходи.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №69 від 01.06.2022 року про безвісти зниклих військовослужбовців зведеної роти в/ч НОМЕР_1 , наказано вважати солдата ОСОБА_5 , стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти таким, що зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних бойових дій 24.05.2022 року. Причини та обставини зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця не пов'язані із добровільною здачею в полон, самовільним залишенням військової частини, місця служби або дезертирством.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 381 від 31.05.2024 року призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин зникнення безвісти під час бойових дій 25.05.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , серед яких ОСОБА_5 .
Як вбачається з витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) № 80 від 03.06.2024 року, а також акту службового розслідування та зібраних до нього матеріалів, за результатами службового розслідування встановлено, що 25.05.2022 року, виконуючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2022 року №81 старший лейтенант ОСОБА_6 , командир зведеної роти в/ч НОМЕР_1 , здійснював керівництво ввіреним підрозділом на позиціях неподалік села Покровське Бахмутського району Донецької області, до складу якого входив, в тому числі, солдат ОСОБА_5 . Вранці 25.05.2022 року по позиціях зведеної роти розпочався артилерійський обстріл збройних сил РФ та штурмові дії противника. Внаслідок потрапляння артилерійських снарядів в укриття та бойових зіткнень військовослужбовці зведеної роти, в тому числі, солдат ОСОБА_5 , перестали виходити на зв'язок та зникли безвісти. Можливість провести пошукові заходи була відсутня через щільний вогонь артилерій противника та бойове зіткнення. Пізніше дані позиції були захоплені підрозділами збройних сил РФ та знаходяться на тимчасово окупованій території. Причини та обставини зникнення безвісти вказаних військових не пов'язані з вчиненням ними кримінальних чи адміністративних правопорушень і не були наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Військовослужбовці зведеної роти, в тому числі солдат ОСОБА_5 , діяли відповідно до вимог Статутів Збройних Сил України та не виходили за межі законодавства України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення щодо військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 є забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. На підставі зазначеного службове розслідування щодо з'ясування причин і обставин зникнення безвісти під час бойових дій 25.05.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , в тому числі щодо солдата ОСОБА_5 , було завершено. Також даним наказом встановлено, що зникнення безвісти під час бойових дій 25.05.2022 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , в тому числі солдата ОСОБА_5 , не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства та не пов'язана із вчиненням ними кримінального, адміністративного та іншого правопорушення.
Згідно пояснень військовослужбовців, які виконували бойове завдання разом з ОСОБА_7 25.05.2022 року, а саме солдата ОСОБА_8 , під час виконання бойового завдання група потрапила у засідку, почався стрілецький бій, під час якого ОСОБА_5 впав на землю та перестав відповідати. Солдат ОСОБА_10 побачив, що ОСОБА_5 був без свідомості. З лісосмуги вийшло 4 «вагнерівця» (на них була чорна форма), один з них штовхнув солдата ОСОБА_5 і крикнув своїм - «Один 200!». Більше солдат ОСОБА_10 солдата ОСОБА_5 не бачив.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100030001104 від 02.06.2022 року, 01.06.2022 року до чергової частини Деснянського УП ГУНП надійшла письмова заява від ОСОБА_12 , який повідомив, що з 25.05.2022 року вважаються безвісти зниклими військовослужбовці зведеної роти ВЧ НОМЕР_1 , які виконували бойові завдання поблизу с.Покровське Бахмутського району Донецької області, серед яких перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240802-172 від 02.08.2024 року, ОСОБА_5 надано статус особи, зниклої за особливих обставин.
Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі №591/1461/19.
Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, яка загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошених громадянина померлим.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що існують обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи, тобто, надані докази у своїй сукупності не свідчать про смерть ОСОБА_5 , а лише про обґрунтоване припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 розглянула, зокрема, питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020, принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Перевіривши, чи пройшов шестимісячний строк від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи (частина друга статті 46 ЦК України), суд встановив наступне:
Так як Наказ № 309 втратив чинність, слід керуватись Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. Відповідно до даного переліку, бойові дії в с.Покровське Бахмутського району Донецької області розпочалися 24 лютого 2022 року та закінчились 30 липня 2022 року (підпункт 2.2 пункту 2 Розділу І «Території активних бойових дій»). Починаючи з 31 липня 2022 року цей населений пункт є тимчасово окупованим (пункт 2 розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України»).
Таким чином оскільки активні бойові дії у с.Покровське Бахмутського району Донецької області припинилися 30 липня 2022 року та з 31 липня 2022 року ця територія є тимчасово окупованою, тому відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_5 померлим необхідно проводити від дня настання події, яка спричинила його загибель, а саме з 25 травня 2022 року.
Заявник звернулася до суду із заявою у квітні 2025 року, тож на момент звернення заявниці до суду з такою заявою сплинув не тільки шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а й дворічний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведений той факт, що поблизу с.Покровське Бахмутського району Донецької області, військовослужбовець солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісті. При цьому, зібрані у справі докази вказують на те, що ОСОБА_5 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель під час штурмових дій противника. На думку суду, надані заявником докази є належними, допустимими, доводять відповідні обставини та є достатніми. Відтак, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для її задоволення. Оскільки днем зникнення безвісти та ймовірної смерті ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд доходить висновку про оголошення його померлим з цього дня.
Оголошення померлим ОСОБА_5 необхідно заявнику, як дружині, для отримання свідоцтва про смерть та оформлення документів по отриманню пільг та грошової допомоги, які підлягають виплаті сім'ї загиблого військовослужбовця.
При цьому, суд роз'яснює заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою - задовольнити.
Оголосити солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , водія-радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , померлим від дня вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 , поблизу села Покровське, Бахмутського району Донецької області в ході ведення бойових дій під час захисту Батьківщини.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Присяжні: