Справа № 752/13334/25
Провадження №: 1-кс/752/4812/25
03 липня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого у порядку ст. 303 КПК України, -
встановив:
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого у порядку ст. 303 КПК України, яка обґрунтовується наступним.
Голосіївським управлінням поліції ГУНП України в м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12025100010001190 від 02.04.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Відповідно до Витягу з ЄРДР, 16.02.2025 р. ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом транспортного засобу марки Suzuki д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Рудницького, 30, порушила правила безпеки дорожнього руху, а саме допустила наїзд на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент наїзду перебувала на пішоходному переході, чим спричинила тілесні ушкодження останній. У справі була призначена та проведена судово-медична експертиза тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку експерта № 042-606-2025, складеного судово-медичним експертом ОСОБА_6 , остання вказує, що «… є підстави стверджувати, що кожне з вищевказаних у п.п. а), б) тілесних ушкоджень (закрита черепно-мозкова травма, травма лівого колінного суглобу) відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно п.п. 4.6. та 2.3.3. «Правил». Виявлене тілесне ушкодження, вказане в п. в) даних Підсумків, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм розладу здоров'я) відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. «Правил», так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення синців, саден, крововиливів у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості». Тобто, експерт кваліфікує ступінь тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_7 внаслідок ДТП як легкі тілесні ушкодження, спираючись на критерій розладу здоров'я «менше 21 доби». 19.05.2025 потерпіла ОСОБА_4 звернулась до слідчого з клопотанням про проведення повторної (додаткової) комісійної судово-медичної експертизи, так як її розлад здоров'я триває досі, тобто набагато довше 21 доби, при цьому експертом не досліджувались медичні документи щодо стану здоров'я потерпілої за період березня-квітня 2025 року, фактично тривалість розладу здоров'я не встановлювалась, а експерт обмежилась лише первісною медичною документацією. Крім того, під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_4 взагалі не проводився її огляд.
Постановою слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26.05.2025 року у задоволенні клопотання відмовлено у повному обсязі у зв'язку з нібито обставинами, які виключають проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
З таким рішенням слідчого не погоджуються та вважають незаконною його бездіяльність, яка полягає у не призначенні повторної комісійної судово-медичної експертизи у той час, коли для цього існують обґрунтовані підстави.
Заявлене потерпілою клопотання було мотивовано тим, що висновок експерта ОСОБА_6 є неповним і необ'єктивним в частині встановлення тривалості розладі здоров'я з огляду на те, що насправді розлад здоров'я ОСОБА_9 триває більше 21 доби, і він триває навіть станом на теперішній час (уже більше 3 місяців). Експертом ОСОБА_6 не було взято до уваги медичну документацію потерпілої за період березня-квітня 2025 року, взагалі не було проведено огляду ОСОБА_9 , не було досліджено її стан здоров'я (не встановлювалось наявність/ відсутність розладу здоров'я) на час проведення самої експертизи (експертиза почата 10.04.2025, закінчена 28.04.2025), не вивчались медичні дослідження станом після 21 доби після пригоди, які свідчать про її довготривалу непрацездатність, прийом лікування і розлад здоров'я, що триває понад 21 добу. Експерт обмежилась тільки первісною медичною документацією (датованою до 13 березня 2025 року), додаткових документів не вимагала, клопотань про надання додаткових матеріалів не надсилала, потерпілу на огляд не запрошувала. Описова частина (про огляд ОСОБА_9 ) висновку експерта повністю слово в слово передрукована з попереднього висновку експертного дослідження № 041-343-2025 проведеного 14.03.2025 03.04.2025, а насправді під час експертизи огляд потерпілої, як вказано вище, не проводився. До того ж, формулювання висновку як «… є підстави стверджувати…» є неконкретним і некатегоричним, а більш відноситься до припущення, що такі як в ОСОБА_4 тілесні ушкодження зазвичай відновлюються у строк до 6 діб.
Так, відповідно до консультативного висновку лікаря - невролога від 14.03.2025 (тобто, на 26 добу після пригоди), ОСОБА_4 поставлений діагноз струс головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, цервікалгія, лікворогіпертензивний синдром, цефалгічний синдром, м'язово-тонічний синдром, помірний больовий синдром. Призначено ряд препаратів, носіння коміра, встановлено непрацездатність потерпілої. Комп'ютерною томографією від 17.03.2025 (на 29 добу після пригоди) виявлено помірно виражений двобічний гайморит посттравматичного генезу. Також висновками лікарів отоларинголога від 19.03.2025, невролога від 24.03.2025, 07.04.2025, 14.04.2025, 12.05.2025 (тобто на 85 добу після пригоди) призначено потерпілій препарати для лікування, встановлено її непрацездатність. Консультативним висновком лікаря хірурга від 08.05.2025 встановлено скарги на біль в колінному суглобі, в грудному та шийному відділі, головокружіння та хиткість під час ходьби, призначено індивідуальні заняття з фізичним терапевтом. Усі ці висновки свідчать про розлад здоров'я потерпілої понад 21 день, при цьому ці висновки лікарів експертом ОСОБА_10 до уваги не бралися.
Відповідно до 2.2.1. Правил Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 року, тривалий розлад здоров'я є ознакою ушкодження середньої тяжкості. Пункт 2.2.2. цих же правил встановлює, що тривалим належить вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Отже, висновок експерта ОСОБА_6 викликає сумніви у його правильності, суперечить іншим матеріалам справи, а проведене дослідження є неповним і необ'єктивним. Тобто, є підстави для призначення у даній справі повторної (додаткової) судово-медичної експертизи. Оскільки потерпіла ОСОБА_4 отримала різні тілесні ушкодження, проходить лікування у різних лікарів, доцільним буде проведення саме комісійної експертизи (в кількості більше одного експерта).
Правильне встановлення тривалості розладу здоров'я впливає на кваліфікацію тілесних ушкоджень, завданих потерпілій внаслідок ДТП, впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення. Тобто, є необхідним для забезпечення завдань цього кримінального провадження. Однак слідчий в порушення передбачених КПК загальних засад кримінального провадження відмовив у призначенні повторної комісійної судово-медичної експертизи, пославшись на те, що тривалість лікування не є критерієм оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та не враховується при проведенні судово медичної експертизи, також нових об'єктивних даних, які б могли бути вивчені судовим експертом не встановлено, тому в проведенні повторної комісійної судово медичної експертизи немає необхідності. Вказували, на те, що їхні доводи спотворені слідчим, оскільки потерпіла посилалась саме на тривалий розлад здоров'я, а не на тривалість лікування (що до речі є підтвердженням розладу здоров'я), а також потерпіла надавала й дані медичних досліджень, які існували на час проведення експертизи, однак не були враховані експертом. Також, слідчий не має спеціальних знань в області медицини та не може встановлювати чи надавати оцінку, що має місце, тривалість лікування чи розлад здоров'я.
Отже, бездіяльність слідчого, яка полягає у невчиненні процесуальних дій, які він зобов'язаний був вчинити, а саме - призначити повторну (чи додаткову) судово медичну експертизу, є незаконною, а тому його постанова від 26.05.2025 підлягає скасуванню. У той же час, слід зобов'язати слідчого призначити у даній справі повторну (або додаткову) комісійну судово - медичну експертизу тілесних ушкоджень, завданих потерпілій ОСОБА_4 . Яка саме (повторна чи додаткова) експертиза має мути призначена, покладаються на розсуд суду (або слідчого), оскільки відповідно до поставлених завдань вона може мати елементи як повторної експертизи (об'єкт дослідження буде той самий), так і додаткової (будуть вивчатись додаткові документи, матеріали). В ході проведення повторної (додаткової) експертизи необхідно повторно дослідити медичну документацію ОСОБА_4 , в тому числі й за період березня, квітня, травня 2025 року, тобто яка раніше експертом не досліджувалась, уточнити фактичну тривалість розладу здоров'я потерпілої (у первісній експертизі вона не встановлювалась, а експерт лише припустила, що такі ушкодження можуть спричинити розлад здоров'я 6 днів), а також провести огляд потерпілої.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до норм ч.1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні, де пунктом 7 передбачено право на оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З матеріалів скарги вбачається, що 19.05.2025 потерпіла звернулась до слідчого з клопотанням про проведення повторної (додаткової) комісійної судово-медичної експертизи, так як її розлад здоров'я триває досі, тобто набагато довше 21 доби, при цьому експертом не досліджувались медичні документи щодо стану здоров'я потерпілої за період березня-квітня 2025 року, фактично тривалість розладу здоров'я не встановлювалась, а експерт обмежилась лише первісною медичною документацією. Крім того, під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_4 взагалі не проводився її огляд.
Постановою слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26.05.2025 у задоволенні клопотання потерпілої відмовлено у повному обсязі у зв'язку обставинами, які виключають проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Такими обставинами слідчий вважає те, що тривалість лікування не є критерієм оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховується при проведенні судово-медичної експертизи, також нових об'єктивних даних, які б могли бути вивчені судовим експертом не встановлено, тому необхідності у проведенні повторної комісійної судово-медичної експертизи немає необхідності.
Із наданих стороною захисту документів, убачається, що при проведенні експертизи, експертом не досліджувались медичні документи щодо стану здоров'я потерпілої за період березня-квітня 2025 року, що могло вплинути на повноту вказаного висновку. При цьому, як обґрунтовано зазначено захисником, слідчий не має спеціальних знань в області медицини та не може встановлювати чи надавати оцінку, що має місце, тривалість лікування чи розлад здоров'я і як вони впливають на тяжкість отриманих тілесних ушкоджень.
Таким чином, слідчим фактично не надано належної оцінки доводам, викладеним у клопотанні потерпілої поданого в порядку ст. 220 КПК України та в повній мірі не обґрунтовано, недоцільності проведення повторної (додаткової) комісійної судово-медичної експертизи з огляду на медичну документацію, яка не була врахована при проведенні експертизи, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу та скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання.
В той же час, слідчий суддя не наділений відповідними процесуальними повноваженнями для вирішення питання про зобов'язання слідчого призначити експертизу.
Так, відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, безпосередньо слідчий з метою повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування наділений правом вирішувати, питання проведення яких слідчих (розшукових) та процесуальних дій які є доцільними та необхідними у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 303-307 КПК України, -
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 26.05.2025 про відмову потерпілій ОСОБА_4 у призначенні повторної (додаткової) комісійної судово-медичної експертизи.
Зобов'язати слідчого, розглянути клопотання потерпілої ОСОБА_4 у призначенні повторної (додаткової) комісійної судово-медичної експертизи, в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1