Справа № 752/5568/24
Провадження №: 1-кс/752/3633/25
28 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва подане в рамках кримінального провадження № 42024100000000078 від 06.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України, клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання, яке обґрунтоване тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000078 від 06.02.2024, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першої та другої статті 362 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу «Про призначення» генерального директора Приватного Підприємства «Лікарні Святого Луки» (ЄДРПОУ 32504424) (далі - ПП «Лікарня Святого Луки») ОСОБА_10 , № 31-к від 07.10.2019 ОСОБА_4 , призначено на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення медичного центру, яку останній обіймає по теперішній час.
Крім цього, 02.01.2024 генеральним директором ПП «Лікарня Святого Луки» ОСОБА_10 затверджено посадову Інструкцію лікаря-хірурга медичного центру ПП «Лікарня Святого Луки», з якою ОСОБА_4 ознайомлений.
Відповідно до п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «Загальні положення» Посадової інструкції, метою діяльності є надання лікувально-діагностичної та консультативної хірургічної допомоги населенню; у своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров'я, кодексом законів про працю та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної допомоги. Відповідно до 2..11., 2.12., 2.14., Розділу 2 «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції, здійснювати контроль та керівництво роботою середнього медичного персоналу хірургічного кабінету; систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень медичних знань медичних сестер хірургічного кабінету; вести медичні картки амбулаторних хворих, виписувати рецепти. Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 «Відповідальність» Посадової інструкції, лікар-хірург несе відповідальність за свою діяльність у відповідності до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної допомоги населенню. Відповідно до п.п. 5.1.,5.2, 5.3., 5.22., Розділу 5 «Повинен знати» Посадової інструкції, чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію хірургічної допомоги населенню; права, обов'язки та відповідальність лікаря-хірурга; основи права в медицині; правила оформлення медичної документації.
Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 в силу своєї фахової освіти обізнаний з Порядком функціонування електронної системи охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411; Законом України «Про захист персональних даних»; Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»; Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.11.2020 № 2755.
Механізм функціонування електронної системи охорони здоров'я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров'я визначений «Порядком функціонування електронної системи охорони здоров'я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 (далі - Порядок).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку передбачено, що електронна медична інформаційна система - інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення). Відповідно до пункту 5 пункту 2 Порядку передбачено, що електронний кабінет - персоніфікована веб-сторінка або інтерфейс, за допомогою яких користувач відповідно до його прав доступу має можливість створювати, переглядати, обмінюватися інформацією та документами в електронній системі охорони здоров'я. Згідно із підпунктом 14 пункту 2 Порядку, центральна база даних - інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами. Відповідно до пункту 40 Порядку доступ користувачів до інформації у центральній базі даних здійснюється через електронні кабінети. Електронні кабінети керівників та уповноважених осіб суб'єкта господарювання у сфері охорони здоров'я, медичних працівників функціонують в електронних медичних інформаційних системах, оператори яких уклали з адміністратором договір про підключення до центральної бази даних, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Разом з цим, між ПП «Лікарня Святого Луки» (далі - користувач), в особі генерального директора ОСОБА_10 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ЗДОРОВ'Я 24» (ЄДРПОУ 39138976) (надалі - постачальник), в особі директора ОСОБА_11 , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали Договір від 01.01.2024 № 5537-0812/1-24 про наступне. Згідно п. 1.4. розділу «Предмет Договору» користувач отримує право користування електронною медичною інформаційною системою та отримує електронний кабінет, підключений до центральної бази даних, в порядку та на умовах, передбачених Порядком функціонування електронної системи охорони здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411. Доступ Користувача до центральної бази даних меже бути зупинено за рішенням уповноваженого органу. Умови користування електронною медичною інформаційною системою розміщені Постачальником на веб-сайті www. https://h24.ua/ і погоджуються Користувачем під час реєстрації електронного кабінету.
Таким чином, ПП «Лікарня Святого Луки» отримала доступ до користування автоматизованою системою «Health24».
Встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 03.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 15:46, ОСОБА_12 , звернулась до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнтки ОСОБА_12 , ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 15:46 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_12 перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 03.04.2024 по 08.04.2024 (ID епізоду: 4702292b-f1b8-11ee-aa5f-61458d0180dd). Насправді ж пацієнтка ОСОБА_12 не отримувала відповідного лікування, тобто не перебувала на стаціонарі і не була проінформована про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчинені злочину , передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 04.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 16:35, ОСОБА_13 звернулась до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_13 , лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 16:35 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_13 , перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 04.04.2024 по 10.04.2024 (ID епізод: 3277f785-f288-11ee-adfe-61458d0180dd). Насправді ж пацієнт ОСОБА_13 не отримувала відповідного лікування, тобто не перебувала на стаціонарі і не була проінформована про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 10.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 15:18, ОСОБА_14 звернулась до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_14 , лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 15:18 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_14 , перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 10.04.2024 по 16.04.2024 (ID епізод: 72b98000-f734-11ee-81df-61458d0180dd). Насправді ж пацієнтка ОСОБА_14 не отримувала відповідного лікування, тобто не перебувала на стаціонарі і не була проінформована про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 12.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 15:12, ОСОБА_15 звернувся до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_15 лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 15:12 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_15 , перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 12.04.2024 по 17.04.2024 (ID епізод: f41d465d-f8c5-11ee-8b3b-27cf14a3c8ef). Насправді ж пацієнт ОСОБА_15 не отримував відповідного лікування, тобто не перебував на стаціонарі і не був проінформований про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 12.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 15:20, ОСОБА_16 звернувся до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_16 лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 15:20 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_16 перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 12.04.2024 по 18.04.2024 (ID епізод: 2227b3b3-f8c7-11ee-8b3b-27cf14a3c8ef). Насправді ж пацієнт ОСОБА_16 не отримував відповідного лікування, тобто не перебував на стаціонарі і не був проінформований про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 15.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 14:49, ОСОБА_17 звернувся до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_17 лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 14:49 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_17 перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 15.04.2024 по 22.04.2024 (ID епізод: 38842ce4-fb1e-11ee-9087-27cf14a3c8ef). Насправді ж пацієнт ОСОБА_17 не отримував відповідного лікування, тобто не перебував на стаціонарі і не був проінформований про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 25.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 14:28, ОСОБА_18 звернувся до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнта ОСОБА_18 лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 14:28 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_18 , перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 25.04.2024 по 30.04.2024 (ID епізод: f5475484-02f6-11ef-b756-27cf14a3c8ef). Насправді ж пацієнт ОСОБА_18 не отримував відповідного лікування, тобто не перебував на стаціонарі і не був проінформована про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді лікаря-хірурга ПП «Лікарні Святого Луки» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, повторно, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Health24», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.
Так, 29.04.2024 у невстановлений час, але не пізніше 13:35, ОСОБА_19 звернувся до ПП «Лікарні Святого Луки», за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 для проходження медичного огляду, який проведений лікарем ОСОБА_4 . Під час огляду пацієнтки ОСОБА_19 лікар ОСОБА_4 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснив вхід до системи «Health24».
Далі, о 13:35 знаходячись у своєму електронному робочому кабінеті, ОСОБА_4 вніс до автоматизованої системи електронної охорони здоров'я, повторно, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що ОСОБА_19 , перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП «Лікарні Святого Луки» з 29.04.2024 по 02.05.2024 (ID епізод: 3a76a079-0614-11ef-803e-27cf14a3c8ef). Насправді ж пацієнтка ОСОБА_19 не отримувала відповідного лікування, тобто не перебувала на стаціонарі і не була проінформована про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Health24».
Унаслідок цих дії до Національної служби здоров'я України подано недостовірну інформацію, що призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів до медичного закладу ПП «Лікарні Святого Луки».
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до неї, повторно, тобто у вчинені злочину , передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Так, 15.04.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.
Крім цього, 15.04.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.
Крім цього, 15.04.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.
Крім цього, 15.04.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.
З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованих підозри у вчиненні кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; протоколом проведення обшуку в ПП ПВФ «Ацинус» та ПП «Святого Луки»; протоколами допиту свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та інші; протоколом проведення тимчасового доступу до Національної служби здоров'я України; протоколом огляду тимчасового доступу до речей і документів у операторів мобільного зв'язку; протоколами огляду тимчасового доступу Національної служби здоров'я України; іншими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в частині першої цієї статті є підставою застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обумовлено специфікою розслідуваного кримінального провадження, а також поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки існує вірогідність того, щоОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема здійснювати підкуп свідків, інших осіб, перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі за надуманими приводами, тощо. 4) вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, наведені вище ризики, підозрюваному ОСОБА_4 у певній мірі свідчать про можливість настання цього ризику. Крім того, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення остання може продовжити чинити незаконні дії.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відносяться до тяжких злочинів, беручи до уваги положення частини четвертої статті 183 КПК України, у даному кримінальному провадженні з огляду на встановлені обставини є необхідним та достатнім обрання щодо вказаного підозрюваним запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Сторона обвинувачення вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання ним винуватим у вчиненні злочину - позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, підозрюваний ОСОБА_4 має можливість без будь-яких обмежень пересуватися по території України та здійснити виїзд закордон.
До підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не є дієвим і не зможе стримати його від переховування від органів досудового розслідування. Крім того, відповідно частини п'ятої статті 194 КПК України, з метою уникнення ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, доцільно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: 1) не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 3) не відлучатись з населеного пункту (м. Кропивницький), де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник заперечив, зазначив, що клопотання не обґрунтоване, ризики відсутні. Зазначив, що більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Підозрюваний підтримав захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42024100000000078 від 06.02.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. ч. 1,3 ст. 362 КК України.
15.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчинені особою, яка має право доступу до неї, а також у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_4 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, протоколом обшуку, протоколами допиту свідків, протоколами тимчасового доступу до речей і документів, іншими доказами зібраними під час досудового слідства.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленоїОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_4 міг вчинитизазначений вище злочин.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_4 виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваної, сімейний стан, місце роботи, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Виходячи з наведеного, вважаю що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу із 20-ї години до 08-ї години наступної доби, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.06.2025, забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, а також буде запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того на підозрювану слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - не відлучатись з населеного пункту (м. Кропивницький), де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені; - здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його проживання за адресою:АДРЕСА_1 , заборонивши останньому залишати місце проживання у період з 20-00 години до 08-00 години наступної доби в межах строку досудового розслідування, тобто по 15.06.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час,
- не відлучатись з населеного пункту (м. Кропивницький), де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені.
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали до 15.06.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1