Справа № 709/1090/25
2/709/569/25
(заочне)
17 липня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Кредит Ту Ю»(по тексту - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (по тексту - відповідача) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2021 року між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір № 20211230723147. Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 15000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності зі сплатою процентів за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 29.12.2023 включно. Загальний розмір кредиту за цим Договором складає 19050,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме, відповідно до умов кредитного договору, надав відповідачу кредит. В свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, згідно з графіком платежів, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з кредитним договором, однак в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 20211230723147 від 30.12.2021 року, становить 34440,40 грн, яка складається з наступного: 18694,43 грн - заборгованість за кредитом; 15745,97 грн. - заборгованість за процентами.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідача прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 34440,40 грн, а також понесені судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідача відзив на позовну заяву не надав.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
23.06.2025 представник позивача Юхименко Ю.Ю., в інтересах ТОВ «Кредит Ту Ю» через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідачка отримала судову повістку особисто 27.06.2025.
За приписами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді
(ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 30.12.2021 відповідачем заповнено заяву-анкету позичальника про надання їй кредиту в розмірі 19050,00 грн (а.с. 7).
30.12.2021 між сторонами укладено кредитний договір № 20211230723147, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 19050,00 грн, що включає суму грошових коштів в розмірі 15 000,00 грн, та суму авансових процентів в розмірі 4 050,00 грн (а.с. 6).
Згідно з п. 1.3. кредитного договору розмір процентної ставки за перший день користування складає 27,0 % в день, з другого дня користування кредитом складає 0,195 % в день.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, що міститься у тексті договору, який передбачає кількість платежів, їх орієнтовний розмір та періодичність внесення.
Також відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, який містив аналогічну інформацію щодо загальної суми кредиту та розміру відсотків за користування кредитом станом на 30.12.2021 (а.с. 8).
Згідно з платіжною інструкцією № 944136 від 30.12.2021 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 15000,00 грн, де призначенням платежу зазначено: "надання кредиту ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відповідно до кредитного договору № 20211230723147 від 30.12.2021" (а.с. 12).
Відповідно до виписки по фінансовому кредитному договору № 20211230723147 від 30.12.2021 відповідач 22.02.2022 здійснила платіж за кредитом у розмірі 1500,00 грн, з якого: 355,57 грн сума погашення кредиту; 1114,43 грн та 30,00 грн сума погашення процентів. Залишок по кредиту (без відсотків та пені) складає 18694,43 грн (а.с. 13).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Ураховуючи положення статей 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем 30.12.2021 кредитного договору № 20211230723147.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідно до наданої позивачем довідки від 24.04.2025 № 318/240425 заборгованість відповідача за договором № 20211230723147 від 30.12.2021, станом на 24.04.2025 перед позивачем становить 34440,40 грн та складається з: 18694,43 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 15745,97 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 14).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд враховує таке.
Частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ураховуючи обсяг правничої допомоги позивачу при розгляді цієї справи судом, надання позивачем договору про надання правничої допомоги № 07/04/25 від 07.04.2025 (а.с. 15-17), додаткову угоду № 2 від 17.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25 від 07.04.2025 (а.с. 18), акт прийому-передачі наданих послуг № 21 від 17.06.2025 (а.с. 21), платіжну інструкцію № 9420978 від 19.06.2025 на суму 5000,00 грн, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заявлений розмір витрат.
Покликаючись на положення ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю»( код ЄДРПОУ 40094068, місцезнаходження: вул. Л. Лук'яненка, 29-Б, літ. А, офіс 114, м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 20211230723147 від 30.12.2021 у сумі 34440 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок) гривень 40 копійок, із яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18694 (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні 43 копійки; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 15745 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 97 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю»( код ЄДРПОУ 40094068, місцезнаходження: вул. Л. Лук'яненка, 29-Б, літ. А, офіс 114, м. Київ) 7422,40 грн (сім тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) із яких: судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю», код ЄДРПОУ 40094068, місцезнаходження: вул. Л. Лук'яненка, 29-Б, літ. А, офіс 114, м. Київ, 04205.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л.О. Шарая