Справа № 712/13278/24
Провадження № 1кс/712/3461/25
16 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України,,
В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
11.07.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ судді ОСОБА_1 надійшла заява прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України. В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що під час судового засідання 16.06.2025 прокурору стало відомо, що до суду подано клопотання про участь обвинуваченої ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62024000000000195 дистанційно, із використанням відповідно до вимог ст. 35 КПК України підсистеми відеоконференц зв'язку ЄСІТС поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Незважаючи, що прокурором завчасно 13.01.2025 надіслано на адресу суду заперечення про задоволення такого клопотання у разі надходження такого клопотання, суддя без ухвалення рішення фактично підключає через систему ВКЗ підключила особу, яка представилась ОСОБА_7 , чим фактично допустила її участь у судовому розгляді. Прокурором неодноразово висловлювались заперечення щодо дистанційної участі, зважаючи, що обвинувачена безпідставно умисно залишила територію України і наразі її місцезнаходження невідоме. Захисником не мотивовано і не належно обґрунтовано участь обвинуваченої у дистанційному судовому провадженні. Водночас суддею безпідставно, всупереч положенням ст. 336 КПК України, підключено через систему ВКЗ до судового розгляду особу, яка висловлювалась від імені ОСОБА_7 , чим фактично до ухвалення остаточного рішення, вчинила зазначену дію, що, вочевидь, свідчить про порушення процедури ухвалення рішення і явну упередженість суді до сторони обвинувачення і прихильність до сторони захисту. Водночас неявка ОСОБА_7 до суду позбавляє можливості суду переконатись, що особа, яка підключена у режим відеоконференції до судового засідання від імені обвинуваченої є саме ОСОБА_7 , а не будь-яка інша особа, яка на неї схожа чи використовую її цифровий ключ для підключення по відеоконференцзв'язку до електронного суду. Вважає, що процесуальна поведінка судді у кримінальному провадженні №62024000000000195 від 05.03.2024 свідчить, що в такому випадку наявний об'єктивний критерій, що в такому випадку наявний об'єктивний критерій, що свідчить про упередженість головуючого судді ОСОБА_5 , так і суб'єктивний критерій у вигляді обґрунтованого переконання прокурора.
Прокурор в судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України підтримав з підстав викладених в заяві.
Захисник ОСОБА_4 який представляє інтереси ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_9 в з відсутністю підстав для відводу. Суддею ОСОБА_5 при заявленому клопотанні про проведення судового засідання дистанційно в режимі відеоконференції з обвинуваченою ОСОБА_8 було прийнято рішення про його проведення. Жодних процесуальних рішень суддя ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не приймала.
Заслухавши пояснення часників судового розгляду, вивчивши матеріали заяви про відвід та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Вказаний перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Частиною п'ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Білуха проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України»). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Доводи прокурора ОСОБА_3 про відвід судді фактично зводяться до незгоди з рішенням судді ОСОБА_5 про проведення судового засідання дистанційно в режимі відеоконфернції та процесуальними діями судді при розгляді справи. Незгода з рішенням, діями судді не дає підстав стверджувати про упередженість судді та не може бути підставою для відводу судді ОСОБА_5 .
Крім того, Соснівським районним судом м. Черкаси 17 березня 2025 року вже розглядалася заява прокурора про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України з тих же підстав і ухвалою суду від 17.03.2025 року в задоволенні заяви про відвід було відмовлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості та необ'єктивності судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заява прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81, 376 КПК України, суд -
В задоволенні заяви прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження №62024000000000195 від 05.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 липня 2025 року.
Повний текст ухвали проголошено 17 липня 2025 року о 11 годині 00 хвилин.
Головуючий: