Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6034/25
Провадження № 2-о/711/187/25
17 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Соколишиної Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степанківська сільська територіальна громада Черкаського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
01.07.2025 адвокат Соколишина Л.Б., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку окремого провадження із заявою, в якій просила встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років померла мати заявника - ОСОБА_2 . Через похилий вік та стан здоров'я матері ОСОБА_1 з листопада 2022 року постійно проживав з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 , та доглядав її до смерті. Після смерті ОСОБА_2 залишилася земельна ділянка площею 0,3118 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Протягом шести місяців з дня смерті матері заявник не звернувся до нотаріуса, оскільки вважав, що фактично прийняв спадщину, так як тривалий час до смерті матері проживав з нею за однією адресою. 09.06.2025 за заявою ОСОБА_1 нотаріус зареєстрував спадкову справу після смерті його матері. Однак, оскільки на момент звернення до нотаріуса факт спільного проживання заявника з матір'ю за однією адресою на час її смерті не був встановлений у судовому порядку, нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Факт спільного проживання заявника з матір'ю за однією адресою підтверджується актом опитування сусідів № 1321від 17.06.2025, який підписаний сусідами, заявником та представниками управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В..
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.07.2025 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд здійснювати за правилами окремого провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Соколишина Л.Б. підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Степанківська сільська територіальна громада Черкаського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою померлої ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Заявник ОСОБА_1 з листопада 2022 року проживав разом зі своєю матір'ю за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював догляд за неюдо її смерті та займався організацією її поховання. Після смерті матері - ОСОБА_2 , заявник переїхав на іншу адресу.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала аналогічні за змістом пояснення.
Вислухавши пояснення заявника та його представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи в порядку окремого провадження, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1, 3 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).
Положеннями пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану м.Херсон 11.11.1963, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років ОСОБА_2 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 1093 від 05.04.2023 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_4 , та земельна ділянка площею 0,3118 га кадастровий номер 7123782000:02:003:0058, розташована по АДРЕСА_4 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.11.2017.
09.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Левицької Е.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Однак, 19.06.2025 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також не надав документи, що підтверджують спільне проживання з померлою.
Згідно з довідкою департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 11827/172312-01-10 від 12.06.2025, ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, з акту опитування сусідів № 1321 від 17.06.2025, підписаного сусідами - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , заявником та представниками управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, встановлено, що з листопада 2022 року по квітень 2023 року ОСОБА_1 проживав без реєстрації за тією ж адресою: АДРЕСА_1 . Протягом цього періоду він доглядав та опікувався своєю матір'ю - ОСОБА_2 , до її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої, у судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі вiдсутностi спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Згідно розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
За вказаних обставин, враховуючи, що факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів та показів свідків, встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степанківська сільська територіальна громада Черкаського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова