Справа № 694/1082/25 провадження № 2/694/619/25
(заочне)
16.07.2025 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Л.П.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (даліАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 12.03.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» та отримав чорну картку «Monobank».
Також, у п. 2 Анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
Отже, 12.03.2024 між AT «Універсал Банк» (надалі - Позивач) та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 500 000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому Умовами.
У відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 04.10.2024 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про дохідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, суму заборгованості не погасив, в зв'язку чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 03.12.2024 року становить 27 696,14 гривень, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 24 383,54грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею - 3 312.60 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК».
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.04.2025 прийнято справу до провадження та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін .
Представник позивача АТ «Універсал Банк в судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, що підтверджується поштовим повідомленням, а також відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду Черкаської області, що відповідає вимогам ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Отже, відповідач вчасно повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.
Рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду з відміткою «12.06.2025 вручено особисто».
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 12.03.2024 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» та отримав чорну картку «Monobank».
Також, у п. 2 Анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.
Отже, 12.03.2024 між AT «Універсал Банк» (надалі - Позивач) та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 500 000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому Умовами.
У відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 04.10.2024 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про дохідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, суму заборгованості не погасив, у зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 03.12.2024 становить 27 696,14 гривень, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 24 383,54 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею - 3 312.60 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610,612 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до положень статей 5,15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11,12 Закону України "Про електронну комерцію" (даліЗакон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження укладення електронного кредитного договору Банк надав Анкету-заяву, де у пункті 4 відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Таким чином, як встановлено в ході судового розгляду, банк виконав свої зобов'язання за договором, видавши відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 24 383,54 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 3 312,60 грн безпідставні та задоволенню не підлягають, а отже позов підлягає частковому завдоленню.
Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 3028,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 2 665,54 грн заборгованості за кредитним договором, задовольнивши 88,03% позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 665,54 грн.
На підставі викладеного, статей 526,530,610,612,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.4,13,81,141,263-265,268,280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.03.2024 у розмірі 24 383,54 грн (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят три ) гривень 54 коп., яка утворилася станом на 03.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2 665,54 грн (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) гривень 54 коп понесених судових витрат.
У решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, будинок 54/19, м. Київ, 04114.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ).
Суддя О.Ю.Смовж