Справа № 367/7770/25
Провадження №1-кс/367/832/2025
Іменем України
08 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 16.08.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110040001445 за ч. 2 ст. 346 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лаха-Невре Надтеречного району Чеченської республіки, громадянина Російської Федерації, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
03 липня 2025 року прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з клопотанням, слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110040001445 від 16.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 16.08.2019, приблизно о 09 год. 40 хв. (точний час не встановлено), ОСОБА_6 разом із невстановленою особою чоловічої статі (відомості щодо вчинення кримінального правопорушення якою виділені в окреме провадження № 12019110040001979 від 14.11.2019), маючи спільний злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень народному депутату України VIII скликання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з його державною діяльністю, достовірно розуміючи, що останній є народним депутатом України, прибули на автомобілі марки «Opel Vectra» сірого кольору, реєстраційний номер Польської реєстрації НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 до прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел та виконуючи заздалегідь обумовлені ролі, ОСОБА_6 разом із невстановленою особою чоловічої статі (відомості щодо вчинення кримінального правопорушення якою виділені в окреме провадження № 12019110040001979 від 14.11.2019), перебуваючи в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наблизились до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці газовий балон «Терен-4», здійснив розприскування газу в обличчя ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків шкіри обличчя та вушної раковини ліворуч, лівої кисті, кон'юктива лівого ока, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень. В цей час, згідно відведеної ролі, невстановлена особа чоловічої статі (відомості щодо вчинення кримінального правопорушення якою виділені в окреме провадження № 12019110040001979 від 14.11.2019) перебувала біля автомобіля марки «Opel Vectra» сірого кольору, реєстраційний номер Польської реєстрації НОМЕР_1 , та у разі чинення спротиву потерпілим, повинна була допомогти ОСОБА_6 .
У подальшому ОСОБА_6 , реалізуючи спільний із невстановленою особою чоловічої статі злочинний умисел (відомості щодо вчинення кримінального правопорушення якою виділені в окреме провадження № 12019110040001979 від 14.11.2019), перебуваючи в тому ж місці в той же час, з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, тримаючи в руках поліетиленову пляшку ємкістю 0,5л із невідомою рідиною коричневого кольору, що має різкий специфічний запах, облив обличчя ОСОБА_7 та одяг, в який був одягнений останній.
17.08.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Прокурором зазначено, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України, повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами: оглядом місця події від 16.08.2019, вході якого, поблизу будинку № 1, по вул. Прорізна, смт Гостомеля, Київської області, було виявлено та вилучено газовий балон «Терен-4», та в ході якого громадянин ОСОБА_8 видав сумку чорного кольору, яку він зірвав у одного з нападників, в якій було виявлено та вилучено посвідку на тимчасове проживання та водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; показами потерпілого ОСОБА_7 , від 16.08.2019, згідно яких останній вказав, що 16.08.2019, приблизно о 09 год. 40 хв. (точний час не пам'ятає), двоє невідомих осіб чоловічої статі (яких він зможе впізнати), здійснили хуліганські дії відносно нього, в ході чого один з них застосував газовий балон, чим спричинив йому тілесні ушкодження; довідкою з травмпункту Ірпінської ЦМЛ № 9004 від 16.08.2019, згідно якої ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді хімічних подразнень обличчя, вушної раковини ліворуч, лівої кисті руки та кон'юнктивіту лівого ока; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_7 від 16.08.2019, в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу що здійснила хуліганські дії щодо нього; показами свідка ОСОБА_8 від 16.08.2019, згідно яких останній вказав що, почувши крики ОСОБА_7 про допомогу, вибіг на вулицю та побачив як двоє невідомих осіб (яких зможе впізнати) намагаються втекти; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 16.08.2019, в ході якого останній впізнав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яку намагався затримати за вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7 ; показами свідка ОСОБА_9 від 16.08.2019, згідно яких останній вказав що він з іншими охоронцями намагались затримати двох невідомих осіб (яких в подальшому може впізнати), за вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7 ; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 16.08.2019, в ході якого останній впізнав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яку намагався затримати за вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7 ; іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.
Окрім того зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110040001445 від 15.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України, направлено до Ірпінського міського суду для розгляду по суті.
Ухвалою Ірпінського міського суду № 367/6077/20 від 06.10.2021 указаний обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.12.2021 апеляційну скаргу Бучанської окружної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з викладеним, з метою виконання рішення суду, підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово викликався до Бучанської окружної прокуратури Київської області для вручення обвинувального акта, а саме на 12.08.2022, 07.11.2022, 08.11.2022 та 09.11.2022, однак ОСОБА_6 на виклики не прибув, про причини своєї неявки не повідомив, а також був відсутній за місцем проживання, що підтверджується рапортами працівників СКП ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
Постановою слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області від 25.11.2022 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перетнув державний кордон 07.03.2022, пункт пропуску «Порубне», використовуючи закордонний паспорт НОМЕР_2 , та до цього його місце знаходження не відоме, останній до України не повернувся та перебуває за її межами.
Зважаючи на викладене, постановою слідчого від 27.06.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
У клопотанні прокурора зазначено, що підставою для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий у клопотанні зазначає, що обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі оголошеного у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110040001445 від 16.08.2019, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України.
16.08.2019 о 13 годині 30 хвилин (час фактичного затримання) за підозрою у вчиненні вказаного злочину на підставі ч. 2 ст. 296 КПК України було затримано ОСОБА_6
17.08.2019 старшим слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_10 , за погодженням прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме - у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням спеціально пристосованого предмету, для нанесення тілесних ушкоджень.
12.11.2019 старшим слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , за погодженням прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої 17.08.2019 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та повідомив про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.346 КК України, а саме - умисне заподіяння народному депутату України легких тілесних ушкоджень у зв'язку з його державною діяльністю.
Вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.
Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перетнув державний кордон 07.03.2022, пункт пропуску «Порубне», використовуючи закордонний паспорт НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Постановою старшого слідчого слідчого відділення ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області від 27.06.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Стаття 178 КПК України визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі визначені ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Зокрема, слідчим суддею досліджено такі докази, що підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України:
1) протокол про прийняття заяви від ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.08.2019;
2) протокол огляду місця події від 16.08.2019 та ілюстрована таблиця до протоколу огляду місця події за адресою: Київська область, Бучанський район, с-ще Гостомель, вул. Прорізна,1;
3) протокол обшуку транспортного засобу «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_3 від 16.08.2019;
4) протокол обшуку від 16.08.2019 проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ;
5) протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.08.2019;
6) протоколи пред'явлення особи для впізнання від 16.08.2019 та довідки до нього;
7) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.08.2019;
8) протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.08.2019;
9) протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.08.2019;
10) протокол огляду документів від 17.08.2019;
11) повідомлення ОСОБА_6 про підозру від 17.08.2019, про те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
12) протокол допиту підозрюваного від 17.08.2019;
13) протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.09.2019;
14) копію висновку експерта від 11.10.2019 № 11-1/365;
15) копію висновку експерта від 29.10.2019 № 69;
16) повідомлення ОСОБА_6 про зміну раніше повідомленої 17.08.2019 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.346 КК України;
17) витяг з бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 20.06.2025;
18) постанову слідчого про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного від 27.06.2025.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Зокрема, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 346 КК України.
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Проаналізувавши наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та особу ОСОБА_6 , який є громадянином Російської Федерації, де і зареєстрований, офіційно не працевлаштований, не одружений, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесене до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Ураховуючи викладене слідчий суддя не визначає розмір застави в даному випадку.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196-198, 205, 370-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019110040001445 від 16.08.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1