Справа № 367/12955/24
Провадження №2-а/367/62/2025
Іменем України
17 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Миколаєнко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
10 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - Атаманюк Василина Ігорівна звернулася до Ірпінського міського суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просила постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 за № 1782/1 від 03 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП визнати протиправною та скасувати її.
Обґрунтовуючи позов, зазначає, що постановою № 1782/1 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Вказує, що з даною постановою, ОСОБА_1 категорично не погоджується, вважає її такою, що винесена без повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, що мали значення для вирішення даної справи.
Стверджує, що винесенню оскаржуваної постанови передувало складення 27 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 протоколу № 1782 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, даний протокол складений офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим лейтенантом ОСОБА_3 .
Зазначає, що згідно з вищевказаним протоколом, о 13 годині 00 хвилин 27 листопада 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 з 08 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року не оновив військово-облікові дані, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 під час дії особливого стану», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Однак, представник позивача вказує, що ні викладене у протоколі, ні у постанові за результатом його розгляду, не відповідає дійсності, оскільки згідно даних застосунку ОСОБА_4 уточнив дані вчасно, а саме 16 липня 2024 року.
Стверджує, що протоколом № 1782, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 під час дії особливого стану».
Зазначає, що стаття 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» налічує 6 частин, однак порушення якої з частин даної статті допущено позивачем в протоколі не зазначено.
Крім того, представник стверджує, що відповідно до Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, Правила налічують 4 (чотири) пункти, пункту 10, на який міститься посилання в протоколі, Правила не містять.
Зазначає, що вказане свідчить про недотримання старшим лейтенантом ОСОБА_3 під час складання протоколу вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381).
Наголошує, що проаналізувавши складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та винесену за результатом його розгляду постанову, вбачається розбіжності в інкримінованих позивачу правопорушеннях, а саме: відповідно до складеного протоколу ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУПАП (з 08 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані), згідно тексту постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 після досягнення віку 27 років тривалий час не з'являвся до ТЦК та СП для зміни посвідчення про приписку на військово-обліковий документ , що є порушенням підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників , військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Вказує, що істотна розбіжність у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, відсутністю чіткого, існуючого посилання на конкретну норму права, яку порушив позивач і яка обумовлює об'єктивну сторону ч. 3 ст. 210 КУпАП, суперечить принципу правової визначеності та позбавляє можливості визначити суть інкримінованого правопорушення.
Зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (чинній на момент досягнення ОСОБА_1 27 років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) убачається, що обов'язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мав виконуватися виключно на підставі виклику, попередньо доведеного до відома військовозобов'язаного, однак ОСОБА_1 жодного виклику після досягнення ним 27-го віку від ТЦК та СП не отримував, також ні в протоколі, ні в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не міститься даних про вручення позивачу повісток чи ігнорування ним таких повісток.
Стверджує, що остання повістка, яку ОСОБА_1 отримував від ІНФОРМАЦІЯ_5 , за якою останній з'явився, проте на строкову службу признаний не був, у зв'язку з наявність малолітньої дитини до 3-х років.
Зазначає, що докази, що свідчать про ігнорування позивач викликів ІНФОРМАЦІЯ_6 (чи раніше до ІНФОРМАЦІЯ_7 ) протягом 2022 - 2024 року відсутні, та будь-яких посилань на них при винесенні оскаржуваної постанови не має.
Крім того, представник позивача вказує, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» до 19 травня 2024 року не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку.
Зазначає, що з 19 травня 2024 року в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» частина 10 статті 1 викладена в новій редакції та визначає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Вказує, що 19 травня 2024 року з набранням чинності Закону «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а сааме встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто було посилено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Стверджує, що до 19 травня 2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, а з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Наголошує, що ОСОБА_1 виконуючи вимоги мобілізаційного законодавства 16 липня 2024 року уточнив свої персональні дані шляхом встановлення застосунку Резерв+, також за допомого вказаного застосунку сформовано військово-обліковий документ, в якому зокрема міститься наступна інформація відносно позивача, а саме: на обліку; категорія обліку: військовозобов'язаний; ІНФОРМАЦІЯ_6 (Києво-Святошинського); звання: солдат; ВОС: 957032; номер в реєстрі Оберіг; адреса проживання; телефон; адреса; електрона пошта; відмітка про те, що дані уточнено вчасно 16 липня 2024 року.
Зазначає, що вищевказане підтверджує виконання ОСОБА_1 обов'язку щодо оновлення військово-облікових даних та спростовує викладене у протоколі від 27 листопада 2024 року.
Крім того, вказує, що відповідно до наданих Міністерством оборони України роз'яснень, застосунок Резерв+ є електронним кабінетом військовозобов'язаного. Згідно з п. 9 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Таким чином, представник позивача наголошує, що на момент складання відносно ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, так і винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач виконав норми чинного законодавства, військово-облікові дані уточнив вчасно та мав чинний військово-обліковий документ сформований в електронному вигляді.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 самостійно 26 жовтня 2024 року (по запису електронної черги) з метою отримання військово-облікового документу в паперовому вигляді, того ж дня йому було надано направлення на проходження ВЛК.
Вказує, що пройшовши ВЛК, отримавши відповідний висновок 27 листопада 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 де на останнього, безпідставно було складено протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому, за результатами його розгляду винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що вказана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08 травня 2025 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Вказує, що в порушення вимог п. 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, ОСОБА_1 жодного разу з 08 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року не звіряв свої власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_8 , що є порушенням правил військового обліку, вчинене в особливий період, та являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за що ОСОБА_1 обґрунтовано та правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позовної заяви, які зводяться до процедурних зауважень складення оскаржуваної постанови, представник відповідача просить врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 в якій Верховний Суд не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Зазначає, що на думку Верховного Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Такі висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, від 16 листопада 2023 року у справі № 300/3110/20 та від 21 грудня 2023 року у справі № 440/2017/20.
Враховуючи вищевикладене, представник вказує, що рішення та дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснено до вимог чинного законодавства, а тому позовна заява задоволенню не підлягає.
09 травня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - Атаманюк Василини Ігорівни до канцелярії Ірпіньского міського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, у якій зазначила, що пункт 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, являється не пунктом даного порядку, а підпунктом 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних (Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів)
Зазначає, що відповідно до підпункту 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних (Додатку №2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Вказує, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 та набрав законної сили 05 січня 2023 року, таким чином п'ятирічний строк з дати виникнення обов'язку звірки даних у ОСОБА_1 станом на 26 листопада 2024 року не сплив.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №1640/3394/18, представник зазначає, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Звертає увагу суду на наявність розбіжностей у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушенні №1782 від 27 листопада 2024 року та постанові №1782/1 від 03 грудня 2024 року.
Крім того, вказує, що згідно даних застосунку Резерв+, ОСОБА_1 уточнив дані вчасно, а саме 16 липня 2024 року, шляхом встановлення застосунку Резерв+, також за допомого вказаного застосунку сформовано військово-обліковий документ, вказане підтверджує протиправність винесеної щодо ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зазначає, що відповідно до наданих Міністерством оборони України роз'яснень, застосунок Резерв+ є електронним кабінетом військовозобов'язаного. Постанова, яка врегульовує функціонування застосунку, прийнята 10 травня 2024 року.
Вказує, що Порядок формування та використання електронного військово-облікового документа визначається постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559, згідно з пунктом 9 даного порядку військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Наголошує, що ОСОБА_1 виконав норми чинного законодавства, військово-облікові дані уточнив вчасно та мав чинний військово-обліковий документ сформований в електронному вигляді.
Враховуючи вищевикладене, просить позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, та наявні у справі письмові докази, суд зазначає наступне.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що згідно з постановою № 1782/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2024 року, тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
За змістом вказаної постанови її прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 1782 від 27 листопада 2024 року, складеного офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим лейтенантом ОСОБА_3 .
Як вбачається зі змісту постанови № 1782/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2024 року, 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 вчинив наступне адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 після досягнення віку 27 років тривалий час не з'являвся до ТЦК та СП для заміни посвідчення про приписку на військово-обліковий документ, що є порушенням підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1782 від 27.11.2024, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, встанолено наступні обставини: ОСОБА_1 в період з 08 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року не оновив військо облікові дані, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 під час дії особливого періоду, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Таким чином, у протоколі про адмністративне правопорушення та оскаржуваній постанові, яка винесена на підставі вказаного протоколу, встановлено абсолютно різні обставини, та, відповідно, різні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відносини, які є предметом судового розгляду у цій справі регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, законами України чинними на час виникнення спірних відносин, зокрема: Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» 25 березня 1992 року № 2232-XII; Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543- XII; постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 та від 16 травня 2024 року № 560, якими на виконання вимог зазначених законів затверджені Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. (ч. 1 ст. 65 Конституції України).
Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»25 березня 1992 року № 2232-XII ( редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі Закон № 2232-XII).
Дотримання правил військового обліку є складовою військового обов'язку, який покладається на громадян (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частина 1 статті 33 Закону№ 2232-XII).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів - посвідчення про приписку до призовної дільниці; військового квитка, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного (пункт 20 Порядку ведення військового обліку).
Згідно з Порядком ведення військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані: перебувати на військовому обліку; прибувати за викликом для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; у встановленому порядку та строки за місцем перебування на військовому обліку повідомляти відповідним органам, які відповідають за ведення обліку, про зміну адреси місця проживання, інших персональних даних; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними цих органів, подавати документи, що підтверджують право на відстрочку.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (ст. 42 Закону № 2232-XII, пункт 19 Порядку ведення військового обліку).
Територіальні центри комплектування та соціальної політики згідно з вказаним Порядком уповноважені: виявляти осіб, які не перебувають на військовому обліку; оповіщувати осіб (за місцем проживання, роботи або навчання) шляхом поштового відправлення або через уповноважених представників для виконання дій, пов'язаних з військовим обов'язком; розглядати справи про адміністративне правопорушення, зокрема пов'язані з порушенням правил військового обліку; звертатися у встановленому порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.79 Порядку ведення військового обліку).
У зв'язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 65/2022, затверджених Законами України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та від 3 березня 2022 року № 2105-IX з 24 лютого 2022 року на території держави введено режим воєнного стану та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер. Тобто на території України з 24 лютого 2024 року встановлений у розумінні Закону № 3543- XII особливий період, який охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій, у який на громадян покладається виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Спеціальним Законом, який визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, зокрема і під час дії особливого періоду, є Закон № 3543- XII.
У квітні 2024 року законодавчий орган держави з метою удосконалення процедур проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів прийняв Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Серед іншого цим Законом змінено редакцію ст. 22 Закону №3543-XII, яка визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, частиною 3 цієї статті встановлено обов'язок військовозобов'язаних осіб протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вказаному обов'язку громадян кореспондує повноваження представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки проводити перевірку військово-облікових документів з використанням фото і відеофіксації процесу із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відеофіксації, а також використанням технічних приладів, засобів та спеціалізованого програмного забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( ч. 6 ст. 22 Закону № 3633-IX).
На виконання вимог закону Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до Порядку ведення військового обліку, а також постановою №560 затвердив Порядок призову громадян під час мобілізації, які набрали чинності разом із Законом № 3633-IX, тобто 18 травня 2024 року.
Слід зазначити, що, на перехідний період зміни правового регулювання таких відносин, Законом № 3633-IX встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX , громадяни України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-IX зобов'язані уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності) (абзаци чотири, п'ять п. п. 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Разом з цим Законом України від 9 травня 2024 року№ 3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» статтю 210 КУпАП викладено в новій редакції та доповнено частиною третьою, згідно з якою встановлено відповідальність за невиконання такого обов'язку в особливий період. Вказані зміни до КУпАП набрали чинності 19 травня 2024 року.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що притягнення особи за порушення правил військового обліку за частиною 3 статті 210 КУпАП можливе лише після збігу 60-ти денного строку, встановленого перехідними положеннями Закону № 3633-IX, який закінчився 16 липня 2024 року.
Притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку, які існували до 16 липня 2024 року і були усуненні до цієї дати (включно) шляхом оновлення персональних даних, є порушенням конституційного принципу застосування закону у часі, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП).
Згідно з постановою № 1782/1 від 03 грудня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що після досягнення віку 27 років тривалий час не з'являвся до ТЦК та СП для зміни посвідчення про приписку на військово-обліковий документ, що є порушенням підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , є військовозобов'язаним, звання - солдат, ВОС-957032, номер в реєстрі Оберіг - 140420236289111200079, має відстрочку у зв'язку з бронюванням терміном до 23 липня 2025 року.
Встановлено, що військово облікові дані військовозобов'язаний ОСОБА_1 оновив та уточнив вчасно, а саме 16 липня 2024 року, що підтверджується роздруківкою з застосунку «Резерв +» (відмітка «Дані уточнено вчасно»).
Досліджуючи доводи позовної заяви суд зазначає, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
За правилами п. 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації) та у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Згідно п. 6 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до п. 9 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Ураховуючи наведене, судом не встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 1 частини 1 Правил військового обліку призовників , військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, оскільки останній перебуває на військовому обліку, військово облікові дані оновлені 16 липня 2024 року до закінчення встановленого Законом № 3543- XII 60-ти денного строку для оновлення облікових даних.
Окрім того, суд зауважує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено обставини вчинення правопорушення, які відрізняються від обставин зазначених у постанові.
Так, в протоколі № 1782 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27 листопада 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 у період з 08 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року не оновив військово облікові данні, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних Додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 під час дії особливого періоду.
Згідно з постановою № 1782/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03 грудня 2024 року було встановлено, що 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 після досягнення віку 27 років тривалий час не з'являвся до ТЦК та СП для зміни посвідчення про приписку на військово-обліковий документ, що є порушенням підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників , військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормами п. п. 12-13 Положення № 154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Крім того, за змістом п. 3 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Формулюванням правопорушення є правова оцінка, юридичний висновок, зроблений на підставі фактичних обставин справи, викладених в протоколі, змістом якого є правові ознаки правопорушення, викладені мовою диспозиції статті (її частини), за якою кваліфікуються дії особи.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, обставини викладені у протоколі не співпадають із обставинами викладеними у постанові, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, вчиненого в особливий період.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду жодних відомостей та доказів на підтвердження правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставини, які вказують на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 258, 277, 277-2, 278, 280, 283, 293 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1782/1 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 від 03 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Кравчук