Справа № 362/3606/25
Провадження № 2/362/2554/25
17.07.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій він просить розірвати шлюб зареєстрований 05 листопада 2006 року між ним та ОСОБА_2 у виконкомі Вишневої міської ради Києво-святошинського району Київської області, актовий запис № 401.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків задоволено.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Васильківським міськрайонним судом Київської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Так, ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
В позовній заяві позивачем зазначена зареєстрована адреса відповідача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
20.05.2025 року на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області, яка надійшла до суду, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
17.07.2025 року на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до відповіді № 1579557 від 17.07.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, суду стало відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 2 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей.
Проте, як вбачається із матеріалів справи позивач теж зареєстрований у АДРЕСА_2 , а доводів та доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не наводить та не надає.
Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність у Васильківському міськрайонному суді Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Правила виключної підсудності згідно ст. 30 ЦПК України не регулюють питання визначення підсудності по справам про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Згідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання відповідача відноситься до території Дарницького районного суду м. Києва, дослідивши матеріали справи, вважаю, що дану справу необхідно передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва, за зареєстрованим місцем реєстрації відповідача - ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 27, 28, 30 -32, 187 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу №362/3606/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко