Справа № 289/792/25
Номер провадження 3/289/424/25
16.07.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши клопотання адвоката Федака Максима Леонідовича, який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, -
У провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
15.07.2025 до суду, повторно, надійшло клопотання Федака Максима Леонідовича, як захисника Панасенка Юрія Анатолійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Клопотання мотивоване тим, що адвокат Федак М.Л., як захисник Панасенка Ю.А., у період дії воєнного стану в Україні не має можливості приймати безпосередню участь в розгляді справи №289/792/25 в судових засіданнях в Радомишльському районному суді Житомирської області.
Вирішуючи клопотання захисника про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції суддя виходить із наступного.
Згідно ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року N 1402-VIII, учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Однак, діючими нормами КУпАП на теперішній час не визначено порядку вирішення питання, щодо здійснення дистанційного провадження в режимі відеоконференції, за допомогою власних технічних засобів, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 2 цього Кодексу, для забезпечення об'єктивного та оперативного розгляду справи, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме зі ст. 336 КПК України, якими врегульовано вказане питання.
Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України, відповідно до частини першої якої, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК України, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження, а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Водночас, ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Зазначене у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК України, вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України.
Також, відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.
Крім того, якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).
Аналіз наведених норм свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції, суд має право вирішувати з урахуванням всіх об'єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом із тим, клопотання має бути обґрунтованим, тобто містити причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.
Вивчивши клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Федака М.Л. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки у ньому не наведено обґрунтованих, переконливих та достатніх підстав, які б свідчили про необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не надано доказів неможливості прибуття до суду для розгляду справи.
У своєму клопотанні адвокат Федак М.Л. зазначає, що не може брати участь у судових засіданнях по вказаній справі в Радомишльському районному суді Житомирської області, у зв'язку з тим, що на території України введено воєнний стан.
Однак, по всій території України введений воєнний стан і це становить небезпеку для життя та здоров'я всіх жителів України.
Разом з тим, суд звертає увагу адвоката Федака М.Л., що Радомишльський районний суд Житомирської області працює у штатному режимі, апарат суду працює та робота суду не є дистанційною чи віддаленою.
Територія Радомишльської ОТГ, Житомирського району, Житомирської області не є зоною ведення активних бойових дій, та явка до суду не створює підвищеної небезпеки для учасників провадження. Крім того, даний судовий розгляд не є спеціальною процесуальною дією із скороченим строком її вчинення, а фактична віддаленість м.Ірпінь за місцезнаходженням захисника від місцезнаходження Радомишльського районного суду не є значною й транспортне сполучення між даними населеними пунктами наразі не порушене.
До того ж, учасники справи не позбавлені можливості подати особисті пояснення чи заперечення, які будуть враховані суддею під час розгляду справи.
Крім того суд враховує, що розгляд справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, можливий без участі особи що притягається до адміністративної відповідальності за наявності в останнього захисника. При цьому, особа яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисник/представник вправі висловити свою позицію у письмовому вигляді.
Враховуючи відсутність долучених до клопотання доказів наявності виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, а також те, що сам по собі воєнний стан не є поважною причиною неявки до суду, крім випадків, коли самі воєнні дії зумовили її неможливість, приймаючи до уваги, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підтверджена поважними причинами, які ускладнюють або роблять неможливим участь адвоката Федака М.Л. в судових засіданнях по вказаній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Федака М.Л. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 336 КПК України, ст. 283 КУпАП, ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката Федака Максима Леонідовича, який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК