Справа № 286/3074/24
08 липня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Шалига А.Ю,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Ющенка В. В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - Бондарчук Г.М.,
третьої особи ОСОБА_4 ,
представника органу опіки та піклування Соботюк Р.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ющенко Віктор Володимирович до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з малолітнім сином, треті особи: Орган опіки та піклування Овруцької міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 , -
08.08.2024 представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають в АДРЕСА_2 , в якому просить, з врахуванням уточнюючої позовної заяви, зобов'язати відповідачів не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для часті вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_6 такі способи участі: встановити можливість перебування сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожні дні субота та неділя місяця з 12:00 год. до 20:00 год. у батька ОСОБА_1 по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; надати можливість ОСОБА_1 з бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забирати дитину з дому його проживання в дні побачень; необмежене спілкування з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народився син ОСОБА_6 , який на сьогоднішній день проживає із ОСОБА_2 та її донькою ОСОБА_3 , яка є інвалідом 2 групи та за станом здоров'я не може виконувати батьківські обов'язки. Після народження сина із відповідачами почалися непорозуміння щодо прийняття участі позивача у вихованні дитини. Відповідачі створюють штучні перешкоди у нормальному спілкуванні із сином. Мирним шляхом врегулювати даний спір не вдається, зводиться все до конфліктів, оскільки позивачу перешкоджають бачитись із сином, налаштовують сина проти батька, не бажають його присутності та штучно створюють такі обставини через які, він не може нормально зустрічатися із сином. 08.07.2024 року позивач звернувся із письмовою заявою до органу опіки та піклування Овруцької міської ради щодо визначення днів та годин спілкування із сином, але йому було відмовлено та рекомендовано звернутися із даного питання до суду.
Відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що матір онука, її донька ОСОБА_3 , є інвалідом з дитинстві 1 групи. Відповідно до висновку ЛКК КНП «Овруцький центр ПМСД» в зв'язку за станом здоров'я не може виконувати батьківські обов'язки.
Після народження онук проживає у її сім'ї, повністю знаходиться на її утриманні. Батько дитини хворіє з дитинства, визнаний інвалідом 2 групи по психічному захворюванню, про що позивачем долучено копію довідки огляду МСЕК, консультативний висновок спеціаліста. Так, згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17.10.2011 року ОСОБА_1 являється інвалідом з дитинства II групи і може виконувати просту некваліфіковану роботу в створених умовах. В консультативному висновку обласного спеціаліста від 22.01.2024року зазначено, що ОСОБА_1 страждає на захворювання «органічна деменція легкого ступеню» і лікування на даний час не потребує. Але в жодному випадку не вирішено питання спроможності ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов'язки в повному обсязі. Відповідно до повідомлення Управління соціальної політики №15/285 03.04.2024року мати позивача ОСОБА_4 перебувала на обліку та отримувала щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу на догляд за ОСОБА_1 з 01.08.2015 року по 30.06.2023року. Вказана допомога призначається на підставі висновку ЛКК. Тобто за станом свого психічного здоров'я позивач потребує стороннього догляду та не може особисто здійснювати догляд за онуком. Після народження сина ОСОБА_1 періодично приходив до них додому, перевідував сина, коштів на утримання сина не давав. З початком війни після 23.02.2022 року позивач виїхав із своєю матір'ю з міста і всі спілкування припинились, будь-який інтерес до сина пропав, жодних коштів на утримання сина не надавав. В 2023 році ОСОБА_7 звернувся у службу у справах дітей для встановлення графіку побачень із своїм сином. Ні вона, ні дідусь, ні матір дитини не заперечували проти спілкування батька із дитиною, однак до сина він не приходив, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Овруцької міської ради.
І до даного часу не налагодив спілкування із сином. Останній раз ОСОБА_8 приходив до них додому, коли дитині було 1 рік та 10 місяців. Із того часу ОСОБА_9 його забув, та не знає хто його батько. Тобто вимоги позивача щодо спілкування із сином у формі перебування дитини за місцем його проживання на тривалий час у кожну суботу та неділю буде суперечити інтересам дитини. Вимоги щодо необмеженого спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку не відповідають віку дитини та не можуть бути виконані. Запропонований позивачем варіант способу участі батька у вихованні дитини порушує розумний баланс на участь обох батьків у вихованні дитини та з огляду на малолітній вік дитини може негативно вплинути на психічний та фізичний розвиток дитини.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з мотивів наведених у позові. Позивач пояснив, що сумує за дитиною, хоче її бачити. Коли він прийшов до дитячого садочку дитини, йому там сказали, щоб він пішов. Представник позивача пояснив, що відсутність спілкування із дитиною травмує позивача, який є інвалідом 2 групи. Дитина хоче бачитися із батьком.
Відповідач ОСОБА_2 пояснила, що перешкоди у спілкуванні з дитиною сім'ї ОСОБА_10 ніхто не чинить. Батько та мати дитини є інвалідами з дитинства, самі потребують догляду, батько проявляє агресію. Приносили дитині подарунки, але матеріально дитину не утримують, її життям не цікавляться. Дитина перебуває під наглядом лікарів. У спілкуванні батька із сином не заперечує.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11 пояснила, що її довірителька не заперечує у спілкуванні батька із сином. Доказів перешкод у спілкуванні з дитиною стороною позивача суду не надано. Забезпечити належні умови спілкування неможливо. Висновок органу опіки та піклування неконкретизований, просить врахувати інтереси дитини.
Представник органу опіки та піклування підтримала наданий висновок.
Третя особа - ОСОБА_4 просить позовні вимоги задовольнити та надати можливість спілкуватися із онуком.
Суд, заслухавши думку учасників справи, покази свідків, дослідивши докази, дійшов наступного висновку.
У ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 24.05.2024 року у справі №286/4844/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав; третя особа: орган опіки та піклування Овруцької міської ради Житомирської області, яке набрало законної сили встановлено, що
ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Мати ОСОБА_12 є інвалідом з дитинства, має високий ступінь втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов'язків. ОСОБА_1 також є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку у психіатра.
Малолітній ОСОБА_9 зареєстрований разом із своєю бабусею ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . Після народження, ОСОБА_9 постійно проходить медичні обстеження.
Вказаним рішенням у позбавленні батьківських прав ОСОБА_1 відмовлено.
Поряд з цим, відповідно до повідомлення Управління соціальної політики №15/285 03.04.2024 року, ОСОБА_4 перебувала на обліку та отримувала щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу на догляд за ОСОБА_1 з 01.08.2015 року по 30.06.2023 року. Станом на 03.04.2024 року вищезазначена особа на обліку у відділі №3 (Овруч) УСП Коростенської РДА не перебуває і ніяких видів допомог та соціальних компенсацій не отримує (а.с.35).
08.07.2024 року позивач звернувся до органу опіки та піклування Овруцької міської ради із письмовою заявою, в якій просив у відповідності до ст. ст. 157, 158 СК України вирішити питання систематичного побачення в дні- субота та неділя з 12 год. до 20 год. йому із сином ОСОБА_6 . 15.07.2024 року комісія рекомендувала йому звернутися з даного питання до суду (а.с. 14-16).
Одним із принципових положень, закріплених в Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.ст.3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частини 1, 2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з приписами ч.ч.1,2,3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Думка дитини судом не заслуховувалась, з огляду на її вік.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що є батьком позивача. Мати дитини проживала у них 5 років, потім завагітніла та народила дитину. Бачив онука у садочку. Раніше приносили до них дитину. ОСОБА_8 через відсутність спілкування із сином нервує, не спить.
Свідок ОСОБА_14 показав, що є батьком відповідачки ОСОБА_15 . Ніяких перешкод у спілкуванні з дитиною не чиниться. Кистанчуки участь приймали лише до 6 місяців дитини. Вважали, що дитина не від позивача. З'явилися коли дитина почала відвідувати садочок. Був свідком агресії позивача до них та сторонніх осіб. Вважають дитину іграшкою, просить позивачів врахувати стан здоров'я дитини. Розповідав їм про потреби та заборони для дитини. Зв'язок між батьком та дитиною відсутній, батьку необхідно знайти спілкування із дитиною.
Поряд з цим, згідно акту обстеження умов проживання від 05.06.2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що для дитини створені належні умови для проживання, виховання та розвитку. Під час бесіди, хлопчик спочатку не йшов на контакт, але потім почав спілкуватися. Показував свої малюнки, відео в телефоні. На запитання чи знає свого тата і бабусю з дідусем, казав, що ні. Потім в ході бесіди, на запитання чи хоче в гості до них, сказав, що так.
Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо вирішення питання про визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом переговорів та прийняття обопільного рішення.
Відповідно до ч. ч.5, 6 ст.19 СК України орган опіки і піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку виконавчого комітету Овруцької міської ради №02-09/1192 від 20.06.2025, останній, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити графік відвідування наступним чином: субота/неділя з 12.00 год. до 18.00 год. протягом одного місяця відвідувати малолітнього ОСОБА_6 за місцем його проживання. В подальшому, спілкуватися за місцем проживання батька дитини, за згодою дитини та враховуючи стан здоров'я дитини, попередньо узгодивши із бабусею.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Суд зазначає, що жодних об'єктивних доказів того, що відповідачі чинять перешкоди у спілкуванні позивача із сином суду не надано. Так, сторони визнають, що між ними тривалий час відсутнє порозуміння щодо побачень батька із сином. Разом з тим, жодних об'єктивних даних про те, що відповідачі вчиняють будь які активні дії чи допускають бездіяльність, які б надали суду можливість констатувати факт спричинення перешкод позивачу справа не містить.
З огляду на вказане, позовні вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Поряд з цим, суд враховує наявність конфлікту між сторонами та неможливість самостійно дійти згоди у вихованні малолітньої дитини, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, враховуючи вік та стан здоров'я як дитини так і самого позивача, тому з огляду на висновок органу опіки та піклування, суд доходить висновку про необхідність встановлення порядку спілкування батька із сином визначеному у висновку органу опіки і піклування, попередньо узгодивши із обома бабусями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..
Також суд вважає за необхідне, надати позивачу можливість необмеженого спілкування із сином засобами телефонного зв'язку, що дозволить дитині звикнути до батька та відновити контакт між ними.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач та відповідачі звільнені від сплати судового на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 19, 141, 153, 155, 157, 159 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного порядку спілкування з дитиною:
- суботу/неділю з 12 год. до 18 год. протягом одного місяця відвідувати разом із ОСОБА_4 малолітнього ОСОБА_6 за місцем його проживання в АДРЕСА_2 ;
- в подальшому, у визначені дні та години спілкуватися з ОСОБА_6 за місцем проживання батька дитини, за згодою дитини та враховуючи стан її здоров'я, попередньо узгодивши із бабусями - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
- необмежено спілкуватися із сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного зв'язку.
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. В. Кулініч
Повний текст рішення складено 17 липня 2025 року.