Справа №278/5517/24
17 липня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про повернення судового збору, -
До суду надійшла вище вказана заява про повернення судового збору.
Дослідивши матеріали справи, вказану заяву, суд дійшов наступних міркувань.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11.11.2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 4568,70 грн, оскільки відповідачем погашена заборгованість, відтак, відсутній предмет спору в цій частині; питання щодо розподілу судових витрат в цій частині судом не вирішувалось.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11.11.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" 51,10 грн - 3% річних, 133,98 грн - інфляційних втрат, 62,35 грн - пені та судовий збір у сумі 124,45 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 563056530 від 23.09.2024 року Житомирська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" сплатило судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с. 6, провадження № 2/278/1668/24).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 3 стаття 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано позов до суду про стягнення з відповідача заборгованості за послуги розподілу природнього газу та про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пен; у заяві датованій 08.11.2024 року (а.с. 60-61) представник ТОВ "Газорозподільні мережі України" зазначає, що заборгованість була відповідачем погашена. Таким чином, предмет позову перестав існувати після відкриття провадження у справі, оскільки відповідач добровільно сплатив борг перед позивачем вже після пред'явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч. 3 ст. 142 ЦПК України, суд позбавлений можливості повернути судовий збір за наявності таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи ту обставину, що позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн; рішенням суду від 11.11.2024 року вирішено питання, щодо стягнення судового збору в сумі 124,45 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог; до розгляду справи по суті відповідач фактично позовні вимоги в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу визнав, однак питання щодо розподілу судового збору в цій частині судом не вирішено, а тому позивачу підлягає до повернення з державного бюджету 50% судового збору, що складає 1148,98 гривні, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1148,98 гривні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 141, 142 ЦПК України, суд -
Відмовити у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" сплаченого судового збору за платіжною інструкцією № 563056530 від 23.09.2024 року.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35; код ЄДРПОУ: 45204957, судовий збір у сумі 1148,98 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35; код ЄДРПОУ: 45204957, з державного бюджету 50% судового збору, що складає 1148,98 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. М. Дубовік