Справа № 164/1037/25
п/с 1-кп/164/200/2025
17 липня 2025 року Селище Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030540000085 від 04 квітня 2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володимирець Володимирецького району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні шість неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Судом встановлено, що 04 квітня 2025 року близько 09 год. 00 хв. з метою проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_6 від 01.04.2025 (справа № 571/176/25, провадження 1-кс/571/152/2025 у кримінальному провадженні №12025181190000021 від 17.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України) до території домашнього господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , прибули працівники ГУНП в Рівненській області, а саме: старший оперуповноважений в ОВС ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_7 , оперуповноважений СКП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_8 , старший оперуповноважений УМП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_9 та слідчий СВ ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_10 , які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, оскільки здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.
В подальшому, останні, перебуваючи у форменому одязі працівників поліції, виконуючи свої службові обов'язки щодо проведення слідчих дій 04 квітня 2025 року, близько 09 год. 00 хв. розпочали проведения обшуку за місцем проживания ОСОБА_4 , за адресою. АДРЕСА_1 , при цьому відповідно представились, показали свої службові посвідчення та роз'яснили всім учасникам права та обов'язки при проведення даної слідчої дії (обшуку), в тому числі ОСОБА_4 .
Водночас, ОСОБА_4 розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який був одягнутий у формений одяг із знаками розпізнавання та виконував покладені на нього Законом України «Про Національну поліцію» обов'язки, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій намір на перешкоджання проведенню слідчої дії (обшуку), взявши в ліву руку вила умисно наніс удар металевою частиною по лівій руці слідчого СВ ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_10 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді поверхневого садна тильної поверхні лівої кисті, яке за ступенем тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім цього, ОСОБА_4 , керуючись єдиним умислом на спричинення працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, 04 квітня 2025 року, близько 09 год. 00 хв., перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який виконував покладені на нього Законом України «Про Національну поліцію» обов'язки, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій намір на перешкоджання проведенню слідчої дії (обшуку), продовжуючи утримувати в лівій руці вила умисно наніс удар металевою частиною по правій руці старшого оперуповноваженого УМП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_9 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу ділянки IV-V п'ясно фалангових суглобів правої кисті, яке за ступенем тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразилися в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України визнав у повному обсязі та показав, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дату та час, дійсно наніс працівникам поліції, які прибули за місцем його проживання з метою проведення обшуку, удари металевими вилами по руках. Причиною його такої поведінки був збуджений психоемоційний стан, оскільки працівники поліції прибули до його помешкання з метою обшуку в день його народження та при цьому, як йому здалося, вели себе зухвало і не реагували на його вимогу залишити територію його будинковолодіння. В цей час його переповнювало обурення, що саме в його день народження працівники поліції вирішили провести обшук, при цьому відносились до нього як до злочинця та допускали образливі вислови, такі як «Ну що доїздився» і подібні. Зазначене відбувалось при його дітях та дружині, що підривало його авторитет перед рідними. В нього вісім дітей, шестеро з яких неповнолітні і він їх матеріально забезпечує власною працею у підсобному господарстві. Також він здійснює догляд за братом, який тяжко хворіє. Все вищевказане в сукупності та те що його підозрюють у вчиненні незаконних дій, яких він не вчиняв, призвело до нервового збудження. Вила він випадково тримав у руках, так як мав намір виконати певні господарські дії. Удари вилами наносив так, щоб не спричинити тяжких наслідків і не заподіяти значної шкоди потерпілим. При цьому він не розумів юридичних наслідків таких його дій. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати. Він домовився з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про повне відшкодування завданих ним збитків, а також приніс їм свої вибачення. Просить його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в поданих суду заявах вказали, що вважають за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції за ч.2 ст.345 КК України із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України.
У зв'язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, пов'язані з умисним заподіянням працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, згідно характеристики по місцю проживання характеризується позитивно, суд рахує за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі.
Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, враховуючи пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин покарання та те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується позитивно, не працюючий, про те власною працею у власному підсобному господарстві заробляє кошти на утримання сім'ї, одружений, має вісім дітей, шестеро з яких неповнолітні, здійснює догляд за братом, який в силу хвороби (інвалід 1 групи внаслідок психічного захворювання) потребує сторонньої допомоги - суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута в умовах відбування ОСОБА_4 покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільного позову не заявлено.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Речові докази: - металеві вила з дерев'яним руків'ям, які поміщено до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, слід конфіскувати як знаряддя злочину в дохід держави (спеціальна конфіскація), після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України і призначити йому покарання у виді - 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: - металеві вила з дерев'яним руків'ям, які поміщено до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - конфіскувати як знаряддя злочину в дохід держави (спеціальна конфіскація), після набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1