Номер провадження: 22-з/813/209/25
Справа № 495/9722/14-ц
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Таварткіладзе О. М.
08.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кобильника Дениса Олеговича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі за заявою Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2021 року Товариство з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" звернулось до суду з заявою про поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по цивільній справі № 495/9722/14-ц від 04.03.2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 139 986,94 доларів США, що еквівалентно 2 100 914,48 грн та судовий збір в розмірі 3654 грн.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року заяву Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчих документів № 495/9722/14-ц, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 139 986,94 доларів США, що еквівалентно 2 100 914,48 грн, та судового збору в розмірі 3 654 грн.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви щодо ОСОБА_1 відмовити.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 - задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 - скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 - відмовлено.
27.04.2025 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд», представник ОСОБА_1 - адвокат Кобильник Денис Олегович звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, згідно якої представник просить стягнення з ТОВ «Консалт Солюшенс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останньою у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що складаються з витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 64 000 грн та судового збору у розмірі 605,60 грн.
Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що при ухвалені постанови судом не вирішено питання розподілу судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового рішення у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
Так, сторона відповідача просить суд врахувати те, що ціною позову була сума у розмірі 2 100 914,48 грн, а заявлені до стягнення витрати, понесені відповідачем у зв'язку із захистом своїх прав, більше ніж у 32 рази менші за ціну позову. Без ознайомлення адвоката з матеріалами справи, підготовки апеляційної скарги, подання заперечень та участі в судовому засіданні неможливо було би висловити суду свою правову позицію, навести аргументи та переконати суд у наявності підстав для скасування помилково постановленої ухвали суду першої інстанції. Отже, витрати відповідача на оплату таких послуг були необхідними та неминучими.
За таких обставин заявник вважає, що відповідачем доведено розмір витрат, понесених ним в ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Разом із цим, скаржником за подання скарги було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, який також підлягає стягненню з іншої сторони.
До відповідної заяви заявником додано Договір про надання правової допомоги від 03.05.2024 року №02-05/24, акт №1 приймання-передачі наданих за договором послуг від 24.04.2025 року, квитанція про сплату таких послуг від 24.04.2025 року, а також детальний опис (перелік) наданих послуг та документи на підтвердження надіслання заяви з додатками іншим учасникам справи.
01.05.2025 року, через систему «Електронний суд», від представника ТОВ "Консалт Солюшенс" - адвоката Теребухи Катерини Іванівни надійшли заперечення на клопотання, в яких остання просить заяву боржника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат залишити без задоволення, посилаючись на те, що адвокат Кобильник Д.О. вже подавав аналогічну за змістом апеляційну скаргу у межах даної справи за участю іншого боржника - ОСОБА_2 , текст якої майже дослівно повторює зміст апеляційної скарги. Це свідчить про повторне використання вже підготовленого документа, що, у свою чергу, ставить під сумнів обґрунтованість заявлених витрат на підготовку процесуальних документів у повному обсязі. Таким чином, заявлена адвокатом кількість годин, нібито витрачених на підготовку скарги, вивчення матеріалів не відповідає реальному обсягу виконаної роботи та має ознаки штучного завищення витрат. Крім того, заявник посилається на те, що зазначена у Договорі про надання правової допомоги №02-05/24 від 24.04.2025 року, у розмірі 8 000 гривень за годину суттєво перебільшує середній показник вартості послуг адвокатів Одеської області.
Згідно положень ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки розгляд апеляційної скарги на рішення здійснювався з викликом учасників справи у судове засідання, то з метою додержання процесуальних прав сторін розгляд цієї заяви проводиться з повідомленням учасників справи.
Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 08.07.2025 року на 16:00 год. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та її представник адвокат Кобильник Д.О. не з'явилися, про причини неявки апеляційний суд в установленому порядку не повідомила, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.
Від представників ОСОБА_1 - адвоката Кобильника Д.О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності заявника та її представника.
Присутня у судовому засіданні представник ТОВ "Консалт Солюшенс" - адвокат Теребуха К.І. не заперечувала проти розгляду справи за фактичною явкою сторін.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За приписами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80, 89 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Крім того, в ч. 1 ст. 58 ЦПК України закріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29);
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2023 року по справі № 390/1648/20 звертає увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
З матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
У липні 2021 року Товариство з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" звернулось до суду з заявою про поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року заяву Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчих документів № 495/9722/14-ц, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 139 986,94 доларів США, що еквівалентно 2 100 914,48 грн, та судового збору в розмірі 3 654 грн.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви щодо ОСОБА_1 відмовити.
В апеляційній скарзі адвокат вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складають витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір у загальному розмірі 60 000 гривень.
До даної апеляційної скарги адвокат додав ордер серії ВН № 1359617 від 04.05.2024 року, що підтверджує повноваження адвоката Кобильника Д.О. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги № 02-05/24 від 03.06.2024 року.
22.04.2025 року, через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_1 - адвокат Кобильник Д.О. подав до апеляційного суду заперечення на заяву про закриття провадження у справі, згідно якого адвокат просив у задоволенні заяви представника ТОВ "Консалт Солюшенс" - адвоката Теребухи К.І про закриття провадження у справі відмовити.
22.04.2025 року адвокат Кобильник Д.О., як представник ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що тривало близько 30 хвилин.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 - задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 - скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 - відмовлено.
27.04.2025 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд», представник ОСОБА_1 - адвокат Кобильник Денис Олегович звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, згідно якої представник просить стягнення з ТОВ «Консалт Солюшенс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останньою у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що складаються з витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 64 000 грн та судового збору у розмірі 605,60 грн.
Згідно наданих адвокатом доказів вбачається наступне.
Так, згідно п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги № 02-05/24 від 03.05.2024 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Кобильником Денисом Олеговичем вбачається, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, яка полягає у захисті прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_1 в усіх судах України, у правоохоронних органах, у державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, незалежно від організаційно-правової форми, з приводу представництва та захисту прав Клієнта по цивільний справі №495/9722/14-ц.
Згідно пункту 3.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 03.05.2027 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта, Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що сторони домовились про те, що Клієнт здійснює Адвокату погодинну оплату за юридичні послуги. Вартість однієї години роботи Адвоката становить 8 000,00 грн.
24 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кобильником Денисом Олеговичем підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги № 02-05/24 від 03.05.2024 року. Згідно Акту Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги №02-05/24 від 03.05.2024:
- вивчення матеріалів цивільної справи №495/9722/14-ц, в тому числі, але не виключно, ухвали про залишення скарги без руку, заяви про залишення апеляційної скарги без руху, ухвали про відкриття апеляційного провадження, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про закриття провадження як помилково відкритого (кількість годин - 2, вартість - 16 000 грн);
- підготовка та подання до суду, іншим учасникам справи процесуальних документів та документів по суті справи (апеляційна скарга, заява про усунення недоліків скарги, заперечення на клопотання сторони про закриття апеляційного провадження) (кількість годин - 4, вартість - 32 000 грн);
- прийняв участь в судовому засіданні 22.04.2025 року (кількість годин - 2, вартість - 16 000 грн).
Згідно пункту 2 Акту адвокат надав послуги, передбачені Договором, своєчасно і в повному обсязі.
Пунктом 3 Акту встановлено, що вартість послуг Адвоката станом на 24.04.2025 року відповідно до Договору складає 64 000 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Під час ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року судом не вирішувалось питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених останньою під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Між тим, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до якої апеляційним судом відкрито апеляційне провадження та здійснювався розгляд, що вказує на понесення останньою судових витрат на стадії перегляду справи в апеляційному суді.
Разом з тим, вбачається, що за результатом перегляду справи, апеляційним судом ухвалено судове рішення, яким, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 - задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 - скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 - відмовлено.
Отже, апеляційний суд робить висновок, що мета подачі апеляційної скарги представником ОСОБА_1 адвокатом Кобильником Д.О. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року по цій справі досягнута, а отже ОСОБА_1 має право на компенсацію судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України.
Так, матеріалами справи встановлено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року скаржником сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № РМ-57205 від 05.08.2024 року (т. 2 а. с. 214).
Апеляційним судом здійснено перевірку зарахування вказаних коштів до спеціального фонду державного бюджету України, в ході якої встановлено зарахування даного судового збору на казначейський рахунок, що підтверджується відповідною випискою.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».
Підпунктом 2 п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Таким чином, ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги сплатила судовий збір у встановленому законом розмірі, зокрема відповідно пп. 2 п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене та ураховуючи, що за результатом апеляційного провадження у задоволенні заяви Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 відмовлено, то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Консалт Солюшенс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України у першій заяві по суті спору, а саме в апеляційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Кобильником Денисом Олеговичем зазначено, що ОСОБА_1 очікує понести витрати у суді апеляційної інстанції, які складаються з витрат на правничу допомогу та судового збору обраховані останньою в орієнтовному розмірі 60 000 грн.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції боржником досягнуто мети подання апеляційної скарги, зокрема ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення.
27.04.2025 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд», від представника ОСОБА_1 - адвоката Кобильника Дениса Олеговича до апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу, а також подала докази таких витрат, тобто в строк, що передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Апеляційний суд констатує, що заявником дотримано процесуальний порядок звернення з заявою про компенсацію їй судових витрат та строк подачі доказів на підтвердження таких витрат.
За таких обставин, наявні підстави для стягнення зі стягувача на користь боржника витрат на правничу допомогу.
Не маючи повноважень втручатися у відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення гонорару адвоката за надані ним послуги, суд лише здійснює оцінку дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності такого гонорару вчиненій адвокатом роботі під час судового провадження у справі з урахуванням складності та значення справи, за умови подання іншою стороною клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
При вирішенні питання щодо розподілу вказаних витрат суд апеляційної інстанції враховує, що предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції, постановлена на стадії виконання судового рішення, пов'язана з питанням поновлення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, а не по суті спору між сторонами.
Справа до розгляду в суді апеляційної інстанції призначалася двічі: на 04.02.2025 року та на 22.04,2025 року.
Судове засідання, що було призначене на 04.02.2025 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Погорєлової С.О. у відпустці та матеріали справи не містять доказів прибуття адвоката Кобильника Д.О. в цей день до Одеського апеляційного суду з метою взяти участь у судовому засіданні, доказів протилежного адвокатом не подано.
Судове засідання 22.04.2025 року, в якому приймав участь адвокат Кобильников Д.О., як представник ОСОБА_1 , та в якому розглянуто справу тривало близько 30 хвилин.
Таким чином, зважаючи на участь представника Апанасенко А.Г. в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає доведеним витрати часу адвоката на представництво інтересів клієнта під час розгляду справи у загальному розмірі 30 хвилин.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат, зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, апеляційний суд вважає частково слушними посилання сторони стягувача про завищений розмір заявлених боржником судових витрат на правову допомогу щодо складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.
Приймаючи до уваги критерії розумності і співмірності судових витрат, а також зважаючи на типовість обставин справи, щодо яких існує стабільна судова практика, апеляційний суд зазначає, що вказані представником Апанасенко А.Г. витрати до стягнення з ТОВ "Консалт Солюшенс", зокрема на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 64 000 грн, є такими, що у повній мірі не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.
Заявлені стороною заявника витрати в частині вивчення матеріалів цивільної справи №495/9722/14-ц, в тому числі, але не виключно, ухвали про залишення скарги без руку, заяви про залишення апеляційної скарги без руху, ухвали про відкриття апеляційного провадження, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про закриття провадження як помилково відкритого, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки саме по собі вивчення матеріалів цивільної справи, а також підготовка та подання до суду, іншим учасникам справи процесуальних документів не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням апеляційної скарги, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 по справі № 369/849/18.
У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі № 127/9918/14-ц вказано, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Оскільки колегія суддів доходить висновку про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складності справи, не відповідність критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою адвоката, обрахована стороною позивача вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.
Слід зазначити, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховується: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах певної або всіх судових інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 910/20852/20.
Ураховуючи те, що вивчення матеріалів справи, формування правової позиції по даній справі, а також, підготовка апеляційної скарги, не вимагали великого обсягу аналітичної й технічної роботи, приймаючи до уваги співмірність суми із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також кінцевий результат розгляду справи, апеляційний суд вважає справедливим стягнути з ТОВ "Консалт Солюшенс" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного провадження, у розмірі 5 000 гривень.
За таких підстав, колегія суддів, з огляду на подані заявником докази на підтвердження витрат, понесених останнім у зв'язку з розглядом справи, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 137 ЦПК України, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її складність, доходить висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кобильника Д.О. про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн та витрат на правничу допомогу, зокрема за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій у розмірі 5 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кобильника Дениса Олеговича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" (ЄДРПОУ: 42251700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного провадження, в розмірі 5000 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю "Консалт Солюшенс" (ЄДРПОУ: 42251700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повний текст постанови складено: 17.07.2025 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова