17.07.25
22-ц/812/1398/25
Провадження №22-ц/812/1398/25
17 липня 2025 року м. Миколаїв
Справа № 485/865/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шаманської Н.О.,
суддів: Лівінського І.В., Тищук Н.О.
переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу
за позовом
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс»
про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт»
на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області, постановлену суддею Бодровою О.П., 26 червня 2025 року в приміщенні цього ж суду, повний текст ухвали складено 26 червня 2025 року,
У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Третьяк Г.О. звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» ( далі - ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ») про розірвання договору оренди землі від 28 травня 2012 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:06:000:0023 та стягнення 33695 грн 31 коп. заборгованості зі сплати орендної плати.
В обґрунтування позову представник позивача зазначала, що 28 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Південь» укладено договір оренди землі, за яким позивачем передано вказаному товариству в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 4825783700:06:000:0023 загальною площею 5,81 га розташованої в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вподальшому, 30 січня 2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ «РайзПівдень» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду до Договору оренди землі за № 3500118. Згідно вказаної додаткової угоди зі згоди орендодавця орендар ТОВ «Райз-Південь» передає, а новий орендар - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» приймає на себе права та обов'язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, позивач просив розірвати договір оренди та стягнути з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендну плату за 2022-2024 роки у розмірі 33695 грн. 31 коп.
12 червня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем Товариства з обмеженою відповідальність «Перемога-Плюс» (далі - ТОВ «Перемога-Плюс»), посилаючись на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме земельну ділянку кадастровий номер 4825783700:06:000:0023, суб'єктом цього речового права зазначено ТОВ «Перемога-Плюс».
Ухвалою Снугрівського районного суду Миколаївської області від 4 червня 2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача- ТОВ «Перемога-Плюс».
18 червня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало зустрічну позовну заяву. В обґрунтування зустрічного позову зазначало, що земельна ділянка (кадастровий номер 4825783700:06:000:0023) є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює її використання за призначенням відповідно до умов договору оренди.
Просило зобов'язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку в придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, з підстав потенційного забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами в ході бойових дій.
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2025 року у прийнятті зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відмовлено. Зустрічну позовну заяву повернуто ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та роз'яснено право на звернення до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати призначено до судового розгляду.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині повернення зустрічного позову та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що позов та зустрічний позов не є взаємопов'язаними. Первісний позов стосується розірвання договору оренди землі. Зустрічний позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» полягає у зобов'язанні ОСОБА_1 привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
На думку ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», позови є взаємопов'язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання Орендодавцем умов Договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляю Орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначала, що предметом доказування за первісним позовом є факт наявності укладеного договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого відповідно до чинного законодавства, наявність заборгованості із виплати орендної плати та підстави для розірвання договору оренди землі. В той же час, предметом доказування зустрічної позовної заяви є стан земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:06:000:0023 площею 5,81 га, що розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яка на думку позивача за зустрічною позовною заявою, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Таким чином, підлягають з'ясуванню, доведенню та оцінці різні обставини, що входять в предмет доказування, та ступінь виконання обов'язків учасниками справи за договором оренди землі від 28 травня 2012 року (в редакції Додаткової угоди від 30 січня 2018 року). Враховуючи вищевикладене, вказувала, що вимоги зустрічної позовної заяви не є взаємопов'язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде досягати мети доцільності для оперативного і правильного вирішення спорів
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Тобто, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред'явленого позову шляхом подання зустрічного позову.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.
Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
У п.21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі №914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої ст.193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Зі змісту первісного позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом доказування є встановлення істотних порушень відповідачем умов договору оренди та наявність підстав для його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати. .
Предметом доказування зустрічної позовної заяви є стан земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:06:000:0023 площею 5,81 га, що розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яка на думку позивача за зустрічною позовною заявою, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Задоволення зустрічних позовних вимог, стосуються покладення зобов'язань на власника земельної ділянки здійснити певні дії на майбутнє.
Отже вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними та взаємопов'язаними, що вірно констатував суд першої інстанції.
Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», на те, що позови є взаємопов'язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання Орендодавцем умов Договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляє Орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде досягати мети доцільності для оперативного і правильного вирішення спорів
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоцільність прийняття зустрічної позовної заяви та повернення зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»», оскільки об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» залишити без задоволення.
Ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуючий: Н.О. Шаманська
Судді: І.В. Лівінський
Н.О.Тищук
Повний текст постанови складено 17 липня 2025 року.