Дата документу 09.07.2025 Справа № 317/1682/25
Єдиний унікальний №317/1682/25 Головуючий у 1 інстанції Мінгазов Р.В.
Провадження № 22-ц/807/1100/25 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
09 липня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Подліянової Г.С.,
Трофимової Д.А.
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту смерті,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_2
В обґрунтування заяви зазначив, що вона є матір'ю ОСОБА_2 . На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.06.2022 № 174 був призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до сповіщення військової частини НОМЕР_4 № 911 від 24.02.2023 ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти у м. Вугледар Донецької області під час виконання бойового завдання в ході штурмових дій та мінометного обстрілу з боку ворога. 05 травня 202 року, затверджено акт службового розслідування, відповідно якого встановлено, що 24.02.2023 від заступника командира роти вогневої підтримки ВЧ НОМЕР_5 , старшого лейтенанта ОСОБА_3 надійшла доповідь про те що, 22.02.2023 близько 17 години, противник здійснив штурмові дії та мінометний обстріл позицій взводного опорного пункту військової частини НОМЕР_6 в районі ПДШ№1 в напрямку села Микільське. Внаслідок обстрілу, номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 за словами свідків отримав: поранення не сумісне з життям під час відбиття наступу ворога. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 порушена кримінальна справа № 12023082230000152 від 10.03.2023. З причин відсутності документа про смерть ОСОБА_2 , виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, отримати свідоцтво про його смерть у відділі ДРАЦ неможливо. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Просила встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молочне, м. Вологда Вологодської області, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, причина смерті: отримані порання несумісні з життям.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким заяву задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність достатніх доказів, що підтверджують саме факт смерті ОСОБА_2 .
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає повною мірою.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відмовляючи в задоволенні заяви про суд першої інстанції виходив з того, що досліджені судом докази дають підстави для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 , однак, ця обставина є підставою для оголошення особи померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, а не встановлення факту її смерті.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, Заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23 листопада 1976 року, серія НОМЕР_7 .
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №174, ОСОБА_2 був призваний з 15 червня 2022 року на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_8 .
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26 червня 2022 року No77, солдат ОСОБА_2 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_3 на посаду Номер обслуги кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 27 червня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 лютого 2023 року, солдата ОСОБА_2 вважати таким, що вибули в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_9 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, для виконання бойових завдань поблизу АДРЕСА_1 з 19 лютого 2023 року.
Відповідно до Витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_10 №o5/53 р/з від 23 лютого 2023 року встановлено, що згідно завдання військ та стислого висвітлення ходу бойових дій від 25 лютого 2023 року, 15:40-16:25 год. 22 лютого 2023 року противник здійснив штурмові дії позицій НОМЕР_11 в районі ПДШ №1 з напрямку Микільське. Втрати особового складу: солдат ОСОБА_2 зник безвісти.
Згідно до сповіщення сім'ї від 26 лютого 2023 року, ОСОБА_2 - син заявниці, який обіймав посаду номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_5 ( НОМЕР_12 ) Донецької області під час виконання бойового завдання у ході штурмових дій та мінометного обстрілу з боку ворога.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2023 року «Про результати службового розслідування щодо зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 » визначено вважати таким, що пропав безвісті внаслідок неможливості, через інтенсивні бойові дії та втрату взводного опорного пункту 72411, евакуювати тіло з поля бою. Причиною зникнення ОСОБА_2 є бойове ураження внаслідок дій з боку противника, в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування №12023082230000152 від 22.02.2023 за адресою: Донецька область, Вугледар під час бойових дій зник безвісті військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував на посаді номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (ЄО №o1649 від 10.03.2023).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 26 грудня 2024 року, ОСОБА_2 зник безвісти на території бойових дій.
Відповідно до Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими від 03 березня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_2 не перебуває у списках військовополонених.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії").
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
ЄСПЛ розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи (частина перша статті 297 ЦПК України).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 297 ЦПК України).
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац 1 частини першої статті 317 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2023 року по справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) вказано, що: "загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях" (далі - Закон № 2345-ІХ від 01 липня 2022 року) статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції. Статтею 317 ЦПК України (в редакції Закону № 2345-ІХ від 01 липня 2022 року), передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду".
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази дають підстави для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 , що є підставою для оголошення особи померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, а не встановлення факту її смерті, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.1 акту службового розслідування затвердженого наказом командиру військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 05 травня 2023 року «зі слів, номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_5 , та, стрільця помічника 1 мотопіхотного взводу в складі 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_13 , сержанта ОСОБА_6 стало відомо про те, що 22.02.2023 року близько 17 години противник здійснив мінометний обстріл взводного опорного пункту 7241. Внаслідок попадання ворожого снаряду в окоп де знаходився номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , отримав бойове поранення «поранення не сумісне з життям» та був в засобах індивідуального захисту та з аптечкою, без ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2023 року «Про результати службового розслідування щодо зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 » визначено вважати таким, що пропав безвісті внаслідок неможливості, через інтенсивні бойові дії та втрату взводного опорного пункту 72411, евакуювати саме тіло з поля бою, а не пораненого ОСОБА_2 .
Також колегія суддів бере до уваги, що відповідно до Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими від 03 березня 2025 року ОСОБА_2 не перебуває у списках військовополонених.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На думку колегії суддів, встановлення поранення не сумісного з життям та неможливості евакуювати тіло з поля бою, підтверджують факт смерті громадянина України ОСОБА_2 в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Колегія суддів враховує, що в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2023 року по справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) зазначено, що: "вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки пов'язані із ним. За змістом статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов'язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Крім того, суди зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави".
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши встановлені в цій справі обставини, враховуючи мету звернення заявниці з цією заявою, яка полягає в реалізації права на здійснення державної реєстрації смерті її сина, від якої залежить вирішення соціально-побутових питань, зокрема, отримання пільг як члену родини загиблого та вчинення інших дій, пов'язаних із оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у цій справі докази та встановлені обставини дають підстави встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молочне, м. Вологда Вологодської області, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, причина смерті: отримані порання несумісні з життям.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 квітня 2025 року та ухвалити нову постанову про задоволення заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14 квітня 2025 року скасувати, ухвалити постанову наступного змісту.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молочне, м. Вологда Вологодської області, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, причина смерті: отримані порання несумісні з життям.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 липня 2025 року.
Головуючий
Судді: