Справа № 125/387/25
Провадження № 33/801/719/2025
Категорія: 290
Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В.
Доповідач: Оніщук В. В.
17 липня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 09 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
Постановою Барського районного суду Вінницької області від 09 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою та частиною другою статті 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 грн, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що до провадження судді Барського районного суду Вінницької області надійшло чотири справи відносно ОСОБА_1 : за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - справи № 125/388/25, № 125/390/25, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - справи № 125/387/25, № 125/389/25, які об'єднані в одне провадження під номером справи 125/387/25, що відповідає положенням ст. 36 КУпАП.
Відповідно до протоколу № 241 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 03 березня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 137-ОД від 03 березня 2023 року, згідно з яким було премійовано педагогічних працівників ліцею за сумлінну працю, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 1300 грн, не повідомив у встановленому Законом випадку та порядку (не пізніше 04 березня 2023 року) безпосереднього керівника (роботодавця) про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням премії особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до протоколу № 242 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 03 березня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та, в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також - суб'єктом адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 137-ОД від 03 березня 2023 року, згідно з яким було премійовано педагогічних працівників ліцею за сумлінну працю, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 1300 грн, вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням премії особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до протоколу № 243 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 172-ОД від 22 грудня 2023 року, згідно з яким було проведено доплату щорічної грошової допомоги педагогічним працівникам, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 6910,40 грн, не повідомив у встановленому Законом випадку та порядку (не пізніше 25 грудня 2023 року) безпосереднього керівника (роботодавця) про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням грошової допомоги особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до протоколу № 244 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи, згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та, в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також - суб'єктом адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 172-ОД від 22 грудня 2023 року, згідно з яким було проведено доплату щорічної грошової допомоги педагогічним працівникам, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 6910,40 грн, вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням грошової допомоги особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про направлення викликів ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для надання пояснень та вручення протоколів. Твердження оперуповноваженого про дзвінки особі, що притягається до адміністративної відповідальності, нічим не підкріплено.
Також, рапорти складені оперуповноваженим В. Корєшковим, підтверджують той факт, що протоколи ОСОБА_1 навіть не намагались вручити. Адже, в рапортах зазначено, що оперуповноважений здійснив виїзд до м. Бар Вінницької області та додано фото будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у той час як ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 і до його місця проживання працівники поліції не приїжджали. Він перебував у себе вдома і ні від кого не переховувався.
Відповідно і в самих протоколах місцем їх складання мало б бути не м. Бар, а селище Бар, за місцем проживання особи щодо якої складається протокол.
Отже, в порушення ст. 254 КУпАП копії протоколів ОСОБА_1 під розписку не вручено, права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, не роз'яснені, відсутній підпис особи, яка притягається до відповідальності, та пояснення щодо обставин адміністративного правопорушення. Запис про те, що особа відмовилася від підписання протоколу, відсутній.
Оскаржувану постанову було прийнято за відсутності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складених щодо ОСОБА_1 та доданих до них матеріалів, серед фактів, що підтверджують правопорушення зазначено заяви ОСОБА_2 , в тому числі і заява вказаного громадянина адресована директору Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА від 06.12.2024 року. Дана заява є недопустимим доказом, оскільки являється протиправною в силу приписів Закону України «Про звернення громадян», а саме статті 26, що має назву «Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру»: Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством. Таким чином, оскільки вказана заява ОСОБА_3 містить прямі образи, лайливі слова, наклепи, зневагу щодо ОСОБА_1 як керівника навчального закладу, а також щодо керівника Департаменту, вона є протиправною і не може бути використана як доказ.
Крім того, Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не надано до суду всіх отриманих ними матеріалів, які зазначено в описі. Зокрема, до протоколів додається лише відповідь Кузьминецького ПАЛ без додатків (290 аркушів). Лише по справі №125/388/25 надано Статут навчального закладу, Колективний договір та Правила внутрішнього трудового розпорядку. Але й тут не додано наданих Кузьминецьким ПАЛ відомостей щодо доведення до директора та інших посадових осіб вимог антикорупційного законодавства (листами, на нарадах, засіданнях, сесіях, іншим чином). Вважаю, що ці відомості є визначальними в доведенні вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Та судом не було взято до уваги, що такі відомості відсутні у матеріалах протоколів.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постави судом не з'ясовано всі обставини справи, не належним чином досліджено докази та враховано недопустимі докази, що є значним порушенням норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та надав відповідні пояснення.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Наказом Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА від 14 березня 2023 року № 39-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області з 15 березня 2023 року без проведення конкурсу, строково, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до сплину 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану (а. с. 14, 79, 194 том 1, а. с. 1, том 2).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 05 грудня 2024 року, адресованої Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, директором Кузьминецького професійного ліцею Вінницької області (далі - Кузьминецький ПАЛ або Ліцей) ОСОБА_4 приймалися рішення в умовах конфлікту інтересів. 03 жовтня 2023 року ОСОБА_5 видав наказ № 137-ОД про виплату всім педагогічним працівникам Ліцею грошової винагороди в розмірі 1 300 гривень. До списку тих, хто отримав цю винагороду був внесений і ОСОБА_5 . 22 грудня 2023 року ОСОБА_5 видав наказ № 172-ОД, на підставі якого була здійснена доплата (фактично друга виплата) грошової винагороди педагогічним працівникам до розміру посадового окладу враховуючи виплату здійснену на підставі наказу від 03 жовтня 2023 року № 137-ОД. До списку тих хто отримав цю доплату теж був внесений ОСОБА_5 . Жодна із зазначених грошових винагород, які виплачені директору Кузьминецького ПАЛ С. Яворовському, не були погоджені із Департаментом гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, що вказує на порушення норм п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Вказана інформація стала відома ОСОБА_2 коли він працював в Кузьминецькому ПАЛ (а. с. 13, 77-78, 193 том 1).
Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації листом від 13 грудня 2024 року № 01.05.1-8334 просив Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України провести перевірку вказаних у заяві ОСОБА_2 фактів та при наявності реального конфлікту інтересів у діях ОСОБА_1 здійснити відповідні заходи реагування (а. с. 20, 83-84, 197-198, 250, том 1, а. с. 5, том 2).
На а. с. 80-82, 195-196, том 1, наказ Кузьминецького ПАЛ № 137-ОД від 03 жовтня 2023 року з додатками.
На а. с. 15-19, том 1, а. с. 2-4, том 2, наказ Кузьминецького ПАЛ № 172-ОД від 22 грудня 2023 року з додатками.
Відповідно до протоколу № 241 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 03 березня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 137-ОД від 03 березня 2023 року, згідно з яким було премійовано педагогічних працівників ліцею за сумлінну працю, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 1300 грн, не повідомив у встановленому Законом випадку та порядку (не пізніше 04 березня 2023 року) безпосереднього керівника (роботодавця) про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням премії особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (а. с. 67-75, том 1).
Відповідно до протоколу № 242 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 03 березня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та, в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також - суб'єктом адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 137-ОД від 03 березня 2023 року, згідно з яким було премійовано педагогічних працівників ліцею за сумлінну працю, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 1300 грн, вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням премії особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (а. с. 183-191, том 1).
Відповідно до протоколу № 243 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 172-ОД від 22 грудня 2023 року, згідно з яким було проведено доплату щорічної грошової допомоги педагогічним працівникам, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 6910,40 грн, не повідомив у встановленому Законом випадку та порядку (не пізніше 25 грудня 2023 року) безпосереднього керівника (роботодавця) про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням грошової допомоги особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (а. с. 240-248, том 1).
Відповідно до протоколу № 244 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 27 лютого 2025 року, 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 , будучи директором Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, будучи, згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та, в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, також - суб'єктом адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», при винесенні та підписанні наказу № 172-ОД від 22 грудня 2023 року (а. с. 15-19, том 1), згідно з яким було проведено доплату щорічної грошової допомоги педагогічним працівникам, у тому числі і ОСОБА_1 у розмірі 6910,40 грн, вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між його приватним інтересом, який обумовлений нарахуванням грошової допомоги особисто собі та дискреційними повноваженнями на посаді директора закладу, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (а. с. 3-11, том 1).
Диспозицією ч.1 ст. 172-7 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частина 2 ст. 172-7 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції цієї статті є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до статуту Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 червня 2020 року № 847 (а. с. 110-120, том 1), ліцей є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, шо забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти. Професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штамп, печатку і з зображенням державного герба України і своїм найменуванням. Професійний ліцей належить до сфери управління: Міністерства освіти і науки України, місцевого органу управління освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами.
Отже, Кузьминецький ПАЛ є юридичною особою публічного права, а тому відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а згідно із приміткою до статті 172-7 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів, що містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний та існує, і він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, та така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, для реального конфлікту інтересів необхідна наявність трьох об'єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
Тому, під час притягнення особи до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів належить враховувати відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об'єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.
Системний аналіз законодавства свідчить про те, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Відповідно до п. 6.2 Статуту Кузьминецького ПАЛ безпосереднє управління професійним ліцеєм здійснює директор професійного ліцею, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту у відповідності до законодавства. Директор Професійного ліцею встановлює щорічну винагороду, матеріальну допомогу, премії, доплати, надбавки до посадових окладів, і ставок заробітної плати та інше матеріальне заохочення працівників професійного ліцею за конкретні результати праці (п. 6.3.б Статуту).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Кузьминецького ПАЛ, та маючи дискреційні повноваження на ухвалення рішення про виплату премії/допомоги працівникам ліцею, зокрема й собі, не повідомив про такий наявний у нього конфлікт інтересів, а також приймав відповідні рішення щодо власного преміювання, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП України.
Досліджені у справі обставини повністю підтверджують існування суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, що свідчить про реальний вплив на об'єктивність або неупередженість прийнятих ним рішень під час виконання своїх повноважень.
При цьому апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить жодних доводів на спростування наявності у його діях складу інкримінованих адміністративних правопорушень.
Натомість доводи апеляційної скарги зводяться до порушень з боку працівників поліції при складанні протоколів про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та невручення йому копій протоколів, однак такі доводи апеляційний суд вважає необґрунтованими. У протоколах зазначено про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від надання пояснень, отримання їх копій та підпису у них. При цьому суд зауважує, що позбавлений можливості встановити дійсність щодо належності ОСОБА_1 зображених на наданих фото будинків.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання на те, що заява ОСОБА_2 , на підставі якої було виявлено правопорушення, є недопустимим доказом у справі, оскільки містить прямі образи, лайливі слова, наклепи, зневагу щодо ОСОБА_1 як керівника навчального закладу, а також щодо керівника Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА.
Так, на а. с. 13, 77-78, 193 том 1 знаходиться заява ОСОБА_2 від 05 грудня 2024 року, адресована Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо факту адміністративного правопорушення, викладена у офіційно-діловому стилі, а тому доводи скарги у цій частині не є суттєвими.
Окрім того не є суттєвими доводи скарги про те, що Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не надано до суду всіх отриманих ними матеріалів, які зазначено в описі, оскільки до місцевого суду надійшло чотири справи щодо ОСОБА_1 : за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - справи № 125/388/25, № 125/390/25, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - справи № 125/387/25, № 125/389/25, які були об'єднані у в одне провадження під номером справи 125/387/25 відповідно до ст. 36 КУпАП.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про розгляд справи судом першої інстанції із порушенням прав ОСОБА_1 .
Із матеріалів справи встановлено, що судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями ОСОБА_1 із різних причин, судом застосовувався привід ОСОБА_1 , вимоги якого були не виконані, а тому суд правомірно розглянув справу за його відсутності.
Водночас суд наголошує, що право на захист та висловлення власної позиції щодо інкримінованих йому адміністративних правопорушень було надано ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, у якому він зазначив, що із матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2024 року Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації звернувся до Управління стратегічних розслідувань Вінницької області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України зі зверненням провести перевірку фактів наявності реального конфлікту інтересів в діях директора ОСОБА_6 , викладених у заявах ОСОБА_3 (Вих.№01.05.1-8334 від 13 грудня 2024 року). 15 січня 2025 року Управлінням стратегічних розслідувань було надано Департаменту відповідь (Вих.№5658-2025 від 15.01.25 р.) про результати розгляду звернення, в якому чітко вказано, що за результатами перевірки відносно ОСОБА_1 було сформовано 4 проекти протоколів та направлено їх до прокуратури на погодження.
Таким чином, даним листом підтверджується, що вже станом на 15 січня 2025 року, Управлінням стратегічних розслідувань було отримано всі необхідні дані та зібрано докази що, на думку правоохоронного органу, свідчать про ознаки правопорушення.
Втім таке клопотання суд визнає необґрунтованим.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Враховуючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята місцевим судом 09 червня 2025 року, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП строк не пропущено.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними, та факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень не спростовують.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст. 172-7 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Барського районного суду Вінницької області від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук