Справа № 143/513/25
Провадження № 22-ц/801/1639/2025
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол М. П.
Доповідач:Береговий О. Ю.
17 липня 2025 рокуСправа № 143/513/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С.,
за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 червня 2025 року, постановлену місцевим судом під головуванням судді Гуцола М.П., за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
встановив:
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом:
-накладення арешту на:
-грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах, рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , в межах заявленої суми позовних вимог, а саме: 1 000 000,00 грн до вирішення справи по суті, в тому числі на:
-об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/2- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
-об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/1- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1586,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
-об'єкт речових прав: громадський будинок, загальною площею 605,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2675607405000), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
-автомобіль легковий “OPEL ASTRA», 2007 року випуску;
-заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно нерухомого майна, проводити його реєстрацію, перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 07 квітня 2022 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн, що підтверджується власноручно написаною розпискою відповідача ОСОБА_2 від 07 квітня 2022 року, згідно якої він зобов'язався повернути грошові кошти до 07 жовтня 2022 року.
Не зважаючи на досягнуту домовленість про повернення коштів у визначену дату відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, він уникає зустрічей з позивачем та не погашає борг.
Крім того, він вчиняє активні дії по поділу та відчуженню наявного у нього майна.
Так, ОСОБА_2 подано для державної реєстрації 25 березня 2024 року договір про поділ спільного майна, серія та номер: зареєстровано в реєстрі за №549, виданий 20 березня 2024 року приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області - номер відомостей про речове право 54296577, номер відомостей про речове право 5496561.
Крім того ОСОБА_2 , являючись засновником ТОВ «Л-Агро+», код ЄДРПОУ 45091999, що розташоване за адресою: вул. Йосипівська, буд. 1 с. Флоріанівка Хмільницького району Вінницької області, що засноване 10 листопада 2022 року із статутним капіталом 30 000,00 грн, 04 березня 2025 року вийшов із засновників товариства.
Враховуючи викладене, представник позивача просить забезпечити позов, оскільки його незабезпечення може суттєво ускладнити та зробити неможливим виконання рішення по справі в майбутньому.
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 червня 2025 року заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Шиманська Вікторія Валентинівна до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за розпискою задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
- грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах, рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , в межах заявленої суми позовних вимог, а саме: 1 000 000,00 грн до вирішення справи по суті, в тому числі на:
- об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/2- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/1- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1586,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- об'єкт речових прав: громадський будинок, загальною площею 605,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2675607405000), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- автомобіль легковий “OPEL ASTRA», 2007 року випуску;
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно нерухомого майна відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проводити його реєстрацію, перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 майно та накладенням заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо майна, належного ОСОБА_2 , впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання рішення суду про ймовірне задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просив суд скасувати ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 червня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання заявника суд попередньої інстанції не звернув уваги на те, що позивач ОСОБА_1 взагалі не вказаний у розписці, а тому не є стороною у боргових взаємовідносинах. Поряд з цим покликається на те, що вартість арештованого майна значно перевищує заявлену суму позовних вимог.
Позивач не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам ухвала суду частково не відповідає.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Однак, крім з'ясування факту існування спору між сторонами, необхідним для з'ясування є і сутність (характер) спірних правовідносин.
В постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі№ 904/2357/20 У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 та від 05 вересня 2019 року у справі № 911/527/19).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є зобов'язання ОСОБА_2 за договором позики у розмірі 1000000,00 грн.
До заяви про забезпечення позову заявник надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, з яких вбачається, що відповідачеві на праві власності належать, зокрема,
- об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/2- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/1- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1586,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- об'єкт речових прав: громадський будинок, загальною площею 605,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2675607405000), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно);
- автомобіль легковий “OPEL ASTRA», 2007 року випуску.
Крім того, позивач просив накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що належать відповідачеві без зазначення будь-яких інших відомостей щодо цих рахунків, в межах суми стягнення, а саме 1000000,00 грн.
При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.
Водночас ринкова вартість нежитлової будівлі - будівля чотирьохрядного корівника відділ №1/2 - позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 1368000,00 грн, що підтверджується висновком про вартість майна (а.с. 67).
А тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність і достатність забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/2- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), оскільки такий захід є очевидно співвмірним з ціною позову. Так, ціна позову складає 1000000,00 грн, тоді як ринкова вартість вищезазначеного майна, на яку накладається арешт, перевищує останню.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянки відповідача, вартість якої є співмірною з ціню позову, полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Наведений вид забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення його позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і породження нових спорів, що не відповідає завданню цивільного судочинства.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами скарги щодо недоцільності вжиття таких заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, нежитлові приміщення та квартиру, належні відповідачеві на праві спільної часткової власності, в межах суми заявлених позовних вимог.
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 260, 263 ЦПК України, постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що в силу статті 376 ЦПК України є підставою для її скасування з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви.
Отже, враховуючи викладене та обставини на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права частково знайшли своє підтвердження.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, встановлених статтею 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт (будівля) чотирьох рядного корівника відділ №1/2- позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно нерухомого майна відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проводити його реєстрацію, перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а саме щодо закінченого будівництвом об'єкта (будівлі) чотирьох рядного корівника відділ №1/2 - позначена на плані літерою «А», загальною площею 1557,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2905121805020), згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.Ю. Береговий
Судді: О.В. Ковальчук
О.С. Панасюк