Справа № 746/329/25
1-кп/746/41/25
17 липня 2025 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12025270330000460 від 21 травня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Срібне Срібнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, пенсіонера (за вислугою років), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
У кінці лютого 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу селища Срібне Прилуцького району Чернігівської області, а саме на автомобільному шляху Н-07 Київ-Суми-Юнаківка поблизу селища Срібне та села Олексинці біля залишеної розбитої колони бойової техніки військовослужбовців армії російської федерації, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,діючи умисно, знайшов наступальну осколкову ручну гранату РГН, споряджену вибуховою речовиною А-ІХ-І, масою 112 г у зборі з ударно-дистанційним запалом УЗД, яка відносить до категорії боєприпасів; наступальну осколкову ручну гранату М-67 у зборі із запалом М-213, яка відносить до категорії боєприпасів. Крім цього Тоді ж ОСОБА_4 знайшов магазин до автоматів типуАК-74, АКС-74 калібром 5,45 мм споряджений бойовими проміжними патронами калібру 5,45 мм кількістю 30 штук з кулями зі сталевими сердечниками та поряд ще насипом виявив 6 патронів калібру 5,45 з з кулями зі сталевими сердечниками, бойові проміжні патрони в кількості 13 штук калібру 5,45 мм з кулями підвищеної пробивної дії; бойові проміжні патрони в кількості 17 штук калібру 5,45 мм з трасуючими кулями, та бойові проміжні патрони в кількості 85 штук калібру 5,45 мм з кулями зі сталевими сердечниками виробництва СРСР. Там же, того ж дня та в той же час ОСОБА_4 знайшов нітроцелюлозний порох масою 1 552,4 г у подрібненому стані та у вигляді зв'язки цілий трубчастий нітроцелюлозний порох масою 1 828,8 г. Вказані виявлені боєприпаси у вигляді двох гранат, патронів кількістю 151 штук, подрібнений нітроцелюлозний порох масою 1 552,4 г і нітроцелюлозний порох у зв'язці масою
1 828,8 г з метою їх подальшого носіння та зберігання ОСОБА_4 привласнив, чим незаконно придбав бойові припаси та вибухові речовини.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на незаконне носіння та зберігання боєприпасів і вибухових речовин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вказані боєприпаси у вигляді двох гранат він роз'єднав із запалами для власної безпеки, а виявлені патрони загальною кількістю 151 штука, а також подрібнений нітроцелюлозний порох масою 1 552,4 г і нітроцелюлозний порох у зв'язці масою 1 828,8 г у подальшому переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 36 патронів калібру 5,45 він зберігав у житловому будинку за місцем свого проживання у своїй кімнаті, а решту виявлених предметів зберігав у хліві на території господарства за вказаною вище адресою за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу до 13 червня 2025 року.
У подальшому, 13 червня 2025 року, в період із 06 год 51 хв. до 11 год. 25 хв. працівники поліції на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області провели обшук господарства за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , включаючи житлові та нежитлові приміщення, територію подвір'я, під час якого виявили та вилучили в кімнаті житлового будинку патрони калібру 5,45 у кількості 36 штук, у
хліві - патрони калібру 5,45 у загальній кількості 115 штук, корпус гранати РГН та ударно-дистанційний запал до неї, корпус гранати М-67 та запал до неї М-213, подрібнений нітроцелюлозний порох масою 1 552,4 г і нітроцелюлозний порох у зв'язці масою 1 828,8 г.
Згідно з висновком експерта від 25 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8463-БЛ надані на дослідження патрони в кількості 13 штук, є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 (5,45х39) з кулями підвищеної пробивної дії. Патрони придатні до стрільби.
Відповідно до висновку експерта від 20 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8461-БЛ надані на дослідження патрони в кількості 17 штук, є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 (5,45х39) з трасуючими кулями. Патрони придатні до стрільби.
Згідно з висновком експерта від 25 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8464-БЛ надані на дослідження патрони в кількості 36 штук, є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 (5,45х39) з кулями зі сталевими сердечниками. Патрони придатні до стрільби.
Відповідно до висновку експерта від 25 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8462-БЛ надані на дослідження патрони в кількості 85 штук, є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 (5,45х39) з кулями зі сталевими сердечниками виробництва СРСР. Патрони придатні до стрільби.
Згідно з висновком експерта від 24 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8460-ВТХ наданий на дослідження предмет, зовні схожий на корпус гранати іноземного виробництва, є корпусом осколкової ручної гранати М-67. Наданий на дослідження предмет, зовні схожий на запал є запалом М-213 до гранати М-67. У конструктивному поєднанні наданий на дослідження корпус гранати М-67 та запал М-213 є осколковою ручною гранатою М-67, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, є придатною до вибуху.
Відповідно до висновку експерта від 24 червня 2025 року № СЕ-19/125/-25/8458-ВТХ наданий на дослідження предмет, зовні схожий на корпус гранати РГН, є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН, спорядженої вибуховою речовиною А-ІХ-І, масою 112 г. Наданий на дослідження предмет, зовні схожий на запал є ударно-дистанційним запалом УЗД. У конструктивному поєднанні наданий на дослідження корпус гранати РГН та ударно-дистанційний запал УЗД є наступальною осколковою ручною гранатою РГН, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, є придатною до вибуху.
Згідно з висновком експерта від 20 червня 2025 року № КСЕ-19/125/-25/8466 надана на дослідження речовина являється вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним порохом, маса якого становить 1 552,4, речовина здатна до вибухового перетворення.
Відповідно до висновку експерта від 23 червня 2025 року № КСЕ-19/125/-25/8467 надана на дослідження речовина являється вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним порохом, маса якого становить 1 828,8, речовина здатна до вибухового перетворення.
Вказаними умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні боєприпасів та вибухових речовин, ОСОБА_4 порушив вимоги пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року № 2471-XII, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених шумовитими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дій та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, тобто у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на визнання ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, та на письмові докази, згідно з визначеним сторонами обсягом доказів, що підлягають дослідженню відповідно до частини третьої статті 349 КПК України. Під час судових дебатів прокурор вважав зазначені обставини достатніми для того, щоб поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_4 у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.
ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, погодився з доводами прокурора щодо недоцільності дослідження доказів у кримінальному провадженні, порушеному щодо нього за частиною першою статті 263 КК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, показавши, що в кінці лютого 2022 року, точніше дату згадати він не може, поблизу селища Срібне, точніше на автомобільному шляху Н-07, поблизу селища Срібне та села Олексинці, біля залишеної розбитої колони бойової техніки військовослужбовців армії російської федерації, знайшов дві ручні гранати у зборі із запалами, магазин до автомата, споряджений патронами, та ще 121 патрон калібру 5,45. Там же, того ж дня та в той же час він знайшов нітроцелюлозний порох у подрібненому стані та у вигляді зв'язки цілий трубчастий нітроцелюлозний порох. Вказані боєприпаси з метою їх подальшого носіння та зберігання ОСОБА_4 привласнив. Боєприпаси у вигляді двох гранат він роз'єднав із запалами для власної безпеки. А потім всі виявлені ним боєприпаси переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Частину боєприпасів він зберігав у житловому будинку за місцем свого проживання у своїй кімнаті, а решту - у хліві на території господарства за вказаною вище адресою за місцем свого проживання до 13 червня 2025 року.
З якою саме метою, знайшовши вказані боєприпаси, він переніс їх до свого місця проживання та там зберігав їх ОСОБА_4 суду пояснити не зміг, однак показав, що чітко розумів протиправність своїх дій.
Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_4 негативно оцінив вчинене ним діяння, засудив свою поведінку та шкодував про скоєне. Запевнив, що зробив відповідні висновки.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, встановивши, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі.
При цьому розгляд кримінального провадження проводився щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред'явленого йому обвинувачення. За встановлених обставин, оцінюючи зібрані докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 у кінці лютого 2022 року поблизу селища Срібне, а саме на автомобільному шляху Н-07 Київ-Суми-Юнаківка, поблизу селища Срібне та села Олексинці, біля залишеної розбитої колони бойової техніки військовослужбовців армії російської федерації знайшов предмети, зовні схожі на патрони у загальній кількості 151 штука, дві ручні гранати та нітроцелюлозний порох у подрібненому стані та у вигляді зв'язки цілий трубчастий нітроцелюлозний порох, які забрав для подальшого носіння і зберігання та перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , після чого зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 263 КК України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини його вчинення; дані про особу ОСОБА_5 , який: раніше несудимий (довідка УІАП ГУ НП в Чернігівській області); на обліку в Державній установі «Центр пробації» не перебуває (довідка Прилуцького районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області); неодружений; пенсіонер (за вислугою років), про що надано копію відповідного посвідчення; ветеран служби цивільного захисту (копія посвідчення); має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в тому числі сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого виховує та утримує самостійно у зв'язку зі смертю матері дитини (копії свідоцтв про народження дітей, копія свідоцтва про смерть матері дитини); відповідно до характеристики селищного голови за місцем проживання характеризується позитивно, конфліктів із сусідами чи жителями селища Срібне у ОСОБА_4 не виникало, за час проживання на території Срібнянської територіальної громади заяв чи скарг стосовно його поведінки до Срібнянської селищної ради не надходило, у вживанні алкогольних напоїв чи наркотичних речовин не помічений; згідно з довідкою КНП «Срібнянська ЦРЛ» на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; відповідно до довідки
ІНФОРМАЦІЯ_3 до 06 серпня 2025 року ОСОБА_4 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (самостійно виховує та утримує дитину).
Встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Так, щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою провину і розкаявся у вчиненому, надавши критичну оцінку своїй поведінці.
Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно розуміти надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування детально розповів про вчинене ним кримінальне правопорушення, сприяв встановленню всіх обставин вчинення ним правопорушення.
Відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не встановив.
Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує дані досудової доповіді органу з питань пробації (вих. № 324/35/22/1-25 від 16 липня 2025 року), відповідно до якої виправлення громадянина ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства. Ризики повторного вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та небезпеки останнього для суспільства, у тому числі окремих осіб, оцінюються як середні.
За таких обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вбачає підстави для призначення покарання в межах санкції частини першої статті 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Частиною першої статті 75 КК України передбачено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суду потрібно належним чином дослідити і оцінити всі обставини, які мають значення для справи. Суд має обґрунтувати можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.
Таким чином, враховуючи всі зазначені вище обставини кримінального провадження в сукупності з тим, що ОСОБА_4 визнав повністю свою вину та розкаявся у вчиненому, під час досудового розслідування детально повідомив органу досудового розслідування про обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які потребують його піклування, при цьому є батьком-одинаком, самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свою чергу свідчить про міцні соціальні зв'язки, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України.
Застосування судом інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням у даному конкретному випадку, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення і даними про особу обвинуваченого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат відповідно до статті 124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати, пов'язані з проведенням експертиз у цьому кримінальному провадженні, в розмірі 63 735,1 грн згідно з довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12025270330000460.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Ураховуючи те, що вогнепальні бойові припаси є предметом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, а також наявність у санкції вказаної частини статті покарання у виді позбавлення волі, виходячи з положень частини першої статті 96-1 КК України, у цьому випадку може бути застосована спеціальна конфіскація, чим виключається альтернативна можливість вирішення питання про вилучення вказаного майна, пов'язаного з незаконним обігом, у власність держави в порядку інших правових процедур, зокрема й тих, що стосуються долі речових доказів. Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 466/5842/20 (провадження
№ 51-2955км21).
Отже, беручи до уваги, що в Україні діє правовий режим воєнного стану, з метою забезпечення відповідного режиму діяльності органів державної влади та військового командування, відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, суд вважає за необхідне вирішити питання про вилучення вказаного майна, пов'язаного з незаконним обігом, у власність держави на підставі пункту 3 частини дев'ятої статті 100 КПК України шляхом передачі його відповідній установі на потреби Збройних Сил України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до підозрюваного ОСОБА_5 під час досудового розслідування згідно з ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2025 року, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 70, 75, 263 КК України, 2, 94, 349, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
На підставі пунктів 1, 2 частини першої та пункту 2 частини третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування згідно з ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня
2025 року, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат, понесених на проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні, 63 735 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять п'ять ) грн 1 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- 33 патрони (три з яких демонтовані), три гільзи, магазин, первинне упакування після проведення дослідження, упаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України № 6192941, клапан якого було заклеєно;
- 74 патрони, пять гільз, паперовий конверт зі складовими частинами шести демонтованих патронів та первинне упакування після проведення дослідження, упаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України № 6192940, клапан якого було заклеєно;
- 10 патронів (три з яких демонтовані), три гільзи, первинне упакування після проведення дослідження, упаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України
№ 2577131, клапан якого було заклеєно;
- 14 патронів (три з яких демонтовані), три гільзи, первинне упакування після проведення дослідження, упаковані до спеціального пакету Експертної служби МВС України
№ 2577130, клапан якого було заклеєно,
поміщені до камери зберігання зброї Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області до вирішення справи по суті;
а також:
- вибухову речовину метальної дії - нітроцелюлозний порох, масою 1 828,8 г, та первинне упакування, в якому він надійшов на дослідження, поміщені в полімерний пакет сірого кольору з написом «Вибухонебезпечно» та пояснювальний напис від руки з прикріпленою довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів,
- вибухову речовину метальної дії - нітроцелюлозний порох, масою 1 552,4 г та первинне упакування, в якому він надійшов на дослідження, поміщене в полімерний пакет сірого кольору з написом «Вибухонебезпечно» та пояснювальний напис від руки з прикріпленою довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів,
передані на відповідальне зберігання до вирішення справи по суті до військової частини НОМЕР_1 ,
передати на потреби Збройних Сил України.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- залишки (транспортна полімерна пробка) наступальної осколкової ручної гранати РГН та спеціальні пакети НПУ, у яких надійшли об'єкти дослідження на експертизу, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби № 2774620, на якому у відповідних графах виконані пояснюючі написи від руки, з прикріпленою довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, у якій зазначено, що наявний об'єкт є безпечним та не вимагає жодних заходів вибухобезпеки;
- первинне пакування, у якому надійшли об'єкти дослідження на експертизу (копрус наступальної осколкової ручної гранати М-67 та запал М-213 до гранати М-67), упаковані в спеціальний пакет Експертної служби № 2774621, на якому у відповідних графах виконані пояснюючі написи від руки, з прикріпленою довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, у якій зазначено, що наявний об'єкт є безпечним та не вимагає жодних заходів вибухобезпеки;
- копрус ручної осколкової гранати Ф-1 та пакет, у якому він надійшов на дослідження, упаковані в спеціальний пакет Експертної служби № 2774622, з прикріпленою довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів,
поміщені до камери зберігання зброї Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області до вирішення справи по суті,
передати на знищення у визначеному законом порядку.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1