1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 314/1305/22 1-о/335/1/2025
11 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , засудженого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за заявою прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 28.11.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженої, який має повну середню освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, який мешкає без державної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 15.11.2022 вироком Вільнянського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. ст. 75,76 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 28.11.2023, відповідно до ували Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2025 тримається під вартою в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» строком до 31.07.2025,
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами і скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 28.11.2023 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.11.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. ст. 75,76 КК України.
Підставою для скасування вказаного рішення суду прокурор зазначив те, що після ухвалення вказаного рішення Запорізькій обласній прокуратурі стали відомі нововиявлені обставини, які мають істотне значення для справи.
Так, встановлено, що 20.01.2025 та 26.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри відповідно у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12023030580003504 від 11.11.2023. Відповідно до змісту даних повідомлень ОСОБА_4 в період з 06.11.2023 по 08.11.2023 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.
Тому, враховуючи дати повідомлень про підозру ОСОБА_4 , вказані обставини не були відомі та не могли бути відомі прокурору та суду на час судового розгляду подання органу пробації про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку. Інформацію щодо вчинення ОСОБА_4 нового злочину під час іспитового строку Запорізькою обласною прокуратурою отримано 27.02.2025 за повідомленням Волинської обласної прокуратури.
Посилаючись на положення ч. 1, ч. 2 ст. 459, ст. ст. 460, 461 КПК України, враховуючи встановлений факт, що ОСОБА_4 вчинено новий злочин в період іспитового строку, призначеного останньому за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.11.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України, просили скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2023 у справі № 314/1305/22, про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком у зв'язку з закінченням іспитового строку. Ухвалити нове рішення у справі № 314/1305/22 за поданням начальника Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням у зв'язку закінчення іспитового строку, з урахуванням нововиявлених обставин, викладених у заяві про перегляд судового рішення, яким у задоволені вказаного подання відмовити.
Заслухавши прокурора, який підтримав заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за зазначених в ній обставин, засудженого ОСОБА_4 , який при вирішенні питання послався на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вироку Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.11.2022 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. ст. 75,76 КК України.
16.11.2023 до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) надійшло подання начальника Вознесенівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про звільнення від покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням іспитового строку. В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_4 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, обов'язками покладеними на нього судом, правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про неприпустимість скоєння кримінальних та адміністративних правопорушень в період іспитового строку. Протягом визначеного судом іспитового строку ОСОБА_4 порядок відбування покарання та покладені на нього обов'язки не порушував, на реєстрацію з'являвся своєчасно. Під час перебування покарання з випробуванням, а саме, 07.02.2023 гр. ОСОБА_4 допустив вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.127 КУпАП, за що постановою №ЕАС 6513459 Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області на засудженого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.. У зв'язку з цим з засудженим проведена індивідуальна профілактична бесіда про недопустимість вчинення адміністративних правопорушень. В подальшому адміністративних правопорушень не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався. Іспитовий строк закінчився 15.11.2023.
Вказане подання задоволено ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 28 листопада 2023 року, ОСОБА_4 звільнено від покарання, призначеного вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.11.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. ст. 75,76 КК України, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Як вбачається з копії матеріалів кримінального провадження №12023030580003504 від 11.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 255-1 КК України, 20.01.2025 та 26.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, тобто про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Відповідно до змісту даних повідомлень, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він в період з 06.11.2023 по 08.11.2023 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.
Відомостей про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 був скерований до відповідного суду та те, що за результатами розгляду кримінального провадження було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, зокрема вирок, яким ОСОБА_4 визнано винним за ч. 3 ст. 307 КК України матеріали справи не містять.
Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що він наразі тримається під вартою та знаходиться в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.06.2025.
Судом встановлено, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження № 161/5660/25 (провадження № 1-кп/161/841/25) внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580003504 від 11.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Станом на час звернення прокурора з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та розгляду даної справи вироку, який набрав законної сили та яким би ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, суду не надано.
Разом з тим, в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами стверджується, що на час звернення з нею до суду, є встановленим факт вчинення ОСОБА_4 нового злочину в період іспитового строку, призначеного останньому за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.11.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України, тому відповідно до вимог ст. 459 КПК України, наявні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2023 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Так, суд звертає увагу на те, що особливістю провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами є те, що таке провадження здійснюється у зв'язку із виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінальної справи, або існували на момент цього розгляду, однак не були відомі суду.
Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Стаття 460 КПК України передбачає, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, являє собою форму перегляду рішень судів, що набрали законної сили. Провадження у кримінальних справах за новоявленими обставинами здійснюється в зв'язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінальної справи, або існували на момент цього розгляду, однак не були відомі суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Особа вважається такою, що вчинила злочин, коли її дії або бездіяльність, які є суспільно небезпечними, протиправними, винними та караними, були доведені в законному порядку. Важливо, що особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена в суді.
Вина особи має бути встановлена обвинувальним вироком суду, винесеним у встановленому законом порядку.
Засуджений ОСОБА_4 при вирішенні питання щодо звільнення його від покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку, виходячи з положень ст.63 Конституції України, не зобов'язаний був повідомляти суд та уповноважені правоохоронні органи щодо вчиненням ним правопорушень. Встановлення та перевірка особи щодо причетності до вчинення будь-яких правопорушень покладається на органи прокуратури та поліції. При цьому, на час розгляду судом питання про звільнення його від відбування покарання у зв'язку зі сплином іспитового строку ОСОБА_4 не міг знати, що йому 20.01.2025 та 26.01.2025 буде повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого іншого кримінального правопорушення.
З огляду на те, що ухвала Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 28 листопада 2023 року, якою ОСОБА_4 звільнено від покарання, призначеного вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2022 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку, набрала законної сили і на момент подання прокурором заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була вже виконаною, тому вона, за встановлених у судовому засіданні обставин, не може бути скасована, оскільки даний факт буде прямим порушенням прав ОСОБА_4 та норм чинного законодавства.
Разом з тим, як вбачається із заяви прокурора, останній посилається на обставини, які на його думку, є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
При цьому, суд доходить висновку, що факт вчинення ОСОБА_4 під час іспитового строку нового злочину, не може бути визнано судом як належною нововиявленою обставиною без наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Також це регламентується ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України. Принцип презумпції невинуватості повинен бути одним з найголовніших у процесі здійснення кримінального переслідування особи, адже він спрямований на забезпечення права на справедливий суд і захисту особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Презумпція - це припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що спирається на зв'язок між фактами, які припускаються та які існують, а також підтверджується життєвим досвідом. Презумпція є не достовірним фактом, а таким, що припускається з великою ймовірністю. Вона застосовується у правовій практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні справи. До того ж практика ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства України, прямо вказує на наявність такого принципу та правила його застосування.
Презумпція закріплена в п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та становить один з найважливіших елементів справедливого кримінального процесу. Якщо судове рішення щодо обвинуваченого відображає думку, що він є винним, але ця думка сформована перед тим, як було доведено його винуватість відповідно до закону, це рішення порушує вимогу п. 2 ст. 6 Конвенції. Таке порушення наявне навіть за умови відсутності формальних заяв щодо винуватості обвинуваченого, але коли є підстави говорити, що національний суд ще до винесення судового рішення вважає обвинуваченого винним.
Пункт 2 ст. 6 Конвенції забезпечує право вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено в законному порядку. Презумпція невинуватості є однією із засад кримінального провадження (ст. 7 КПК України), яка містить вимоги щодо того, що тягар доведення вини покладається на державу. Тобто ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і повинен бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумних сумнівів (ст. 17 КПК України). Презумпція також ставить вимоги до досудового оприлюднення елементів справи та неприпустимість передчасних висловлювань суду або інших про вину обвинуваченої особи.
Також, в п.2 ст.4 Протоколу №7 (в редакції Протоколу №11) передбачає, що ніхто не може бути повторно притягнений до суду або покараний в порядку кримінального провадження. Але це не перешкоджає повторному розгляду справи згідно з законом і кримінально-процесуальними нормами відповідної держави, якщо є відомості про нові або нововиявлені факти або якщо в ході попереднього розгляду було допущено істотне порушення, яке має фундаментальний, принциповий характер вплинуло на результат справи. При цьому важливо не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів.
Принципово потрібно розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину, та чітку заяву зроблену за відсутності остаточного вироку про те, що особа вчинила певний злочин. Про це зазначено, зокрема, у рішенні «Ізмаїлов та інші проти Росії» від 24.04.2008.
У п. 42 рішення у справі «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) від 21 вересня 2006 року ЄСПЛ констатує, що презумпція невинуватості може виявлятися порушеною не лише судом, але й іншими державними органами, включаючи прокуратуру. Зазвичай це відбувається тоді, коли прокурор виконує квазісудову функцію, адже він ухвалює рішення стосовно клопотань заявника щодо пред'явленого йому обвинувачення на етапі досудового розслідування (на етапі, що перебуває під повним контролем прокурора). У цьому ж рішенні вказується, що порушення презумпції невинуватості може відбуватися не лише на стадії судового розгляду, але й під час досудового розслідування.
Вказані положення Конвенції кореспондуються і з положеннями КПК України щодо підстав для перегляду та скасування судових рішень, що набрали законної сили.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без задоволення.
Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (ч. 2 ст. 467 КПК України).
Керуючись ст. ст. 459, 460, 466, 467 КПК України, суд, -
Заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1