Справа № 334/5725/25
Номер провадження № 1-кс/334/1841/25
17 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Запорізького районного управляння поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Балки, Василівського р-н, Запорізької обл., не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має середню-спеціальну освіту, перебуває на посаді навідника 3 механізованого відділення-бойової машини 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 185 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 (на підставі Доручення 003-280002293 від 16.07.2025), -, -
Слідчий СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 05.08.2023 наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_5 , призначено на посаду навідника 3 механізованого відділення-бойової машини 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий» та він вважається таким, що приступив до виконання обов'язків за вказаною посадою.
ОСОБА_5 , 09 травня 2025 року, у період часу з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв., перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно із ОСОБА_7 розпивав алкогольні напої. В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
ОСОБА_5 09 травня 2025 року, у період часу з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зі столу у спальній кімнаті викрав мобільний телефон «Samsung» «А34» 6/128 Gb, в корпусі фіолетового кольору, Іmei НОМЕР_2 , вартістю 5640 грн. в якому була встановлена сім-карта оператору мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, які на праві власності належать ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального прпорушення, розпорядившись вищезазначеним мобільним телефоном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, 30.06.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_5 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.05.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.05.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю ОСОБА_7 від 03.06.2025; висновком судової товарознавчої експертизи віж 29.05.2025 №СЕ-19/108-25/11703-ТВ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.06.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 28.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.06.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 17.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.06.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 30.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025; протоколом огляду відеозапису від 28.05.2025; протоколом огляду за участю ОСОБА_5 від 23.05.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 30.06.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.06.2025.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Враховуючи те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, у зв'язку з чим, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує переховується від органів досудового розслідування та суду, що у свою чергу унеможливить проведення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні;
-ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду, який підтверджується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , підтверджується тим, що перебування ОСОБА_5 не в умовах ізоляції, негативно впливатиме на психологічний та моральний стан потерпілого, оскільки на момент здійснення злочину ОСОБА_5 знайомий з потерпілою, йому відоме місце мешкання потерпілого, отже підозрюваний може впливати на нього що провокуватиме у останнього бажання відмовитися від наданих свідчень, які є доказом вини підозрюваного ОСОБА_5 , очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття;
-ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватись вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим,що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, що свідчить про можливість вчинення підозрюваним злочинів у разі його перебування на волі, крім того встановлено, що підозрюваний неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, а саме:
- 08.10.2001 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 187, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком 3 роки;
- 06.02.2003 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавленняволістроком на 4 роки 3 місяці, 29.01.2007 звільнився з Вільнянської ВК Запорізькоїобласті (№ 20) по відбуттю строку покарання;
- 16.05.2007 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, 26.02.2010 звільнився з Каменської ВК Запорізької області (№ 101) у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 23.05.2013 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 14.05.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі, 24.11.2016 звільнився з Каменської ВК Запорізької області № 101 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 21 день;
- 24.04.2018 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;
- 27.09.2018 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 місяців арешту,
- 07.11.2018 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 , ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців;
- 20.01.2020 Запорізьким апеляційним судом за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185,ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі,
- 11.02.2020 вироком Довгинцівського районного суду міста Кривий Ріг визнано винним за чч. 2, 3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
Підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, а інші особи не виявляють такого бажання.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності.
- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_12 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні;
- підозрюваний ОСОБА_5 не мав джерела доходу, що вказує на неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляд застави.
З урахуванням викладеного просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав зазначених в ньому, просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, він не має наміру тікати, чи переховуватись.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, обставини вчинення кримінального правопорушення підлягають подальшому з'ясуванню. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання та заперечення на клопотання, дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183,199 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що додані до клопотання матеріали (протокол огляду місця події від 22.05.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.05.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю ОСОБА_7 від 03.06.2025; висновок судової товарознавчої експертизи віж 29.05.2025 №СЕ-19/108-25/11703-ТВ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.06.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 28.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17.06.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 17.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025; протокол огляду відеозапису від 28.05.2025; протокол огляду за участю ОСОБА_5 від 23.05.2025) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою раніше судимою, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, мотив якого є корисливий, підозрюваний не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела коштів для свого забезпечення.
Разом з тим,слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (який, на думку слідчого, підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, може покинути територію Запорізької області та України), з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має місце проживання, на виклики слідчого з'являвся, з'явився і в судове засідання за повідомленням слідчого, протокол затримання відносно нього не складався, відомості про неявки без поважних причин на виклик слідчого чи прокурор матеріали клопотання не містять, як і відсутні відомості про підданя підозрюваного приводу чи оголошення його у розшук. Щодо ризику впливу на свідків чи потерпілого, слідчий суддя також вважає вказаний ризик недоведеним, оскільки доказів намагання впливу підозрюваного чи за його дорученням інших осіб на свідків чи потерпілого до клопотання не додано.
При цьому, слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Доказів того, що підозрюваний може покинути територію Запорізької області чи Україну, не надано.
Матеріалами доданими до клопотання підтверджується, що ОСОБА_5 має місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 потребує застосування до нього запобіжного заходу. Водночас слідчий суддя не погоджується із стороною обвинувачення в тому, що застосування до підозрюваного більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів, не буде здатним запобігти ризику вчинення ним кримінальних правопорушень.
Наведені вище фактичні дані у сукупності дають підстави для висновку про відсутність підстав для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, та про те, що доведеному ризику здатний запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання підозрюваного.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою для запобігання наведеному ризику, слідчий суддя доходить висновку що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження до ОСОБА_5 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, який забезпечить дотримання ним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання, підозрюваний проживає в квартирі АДРЕСА_3 .
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п. 1-4 ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 55, 63, 129 Конституції України, ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
В клопотанні слідчого слідчого СВ Запорізького районного управляння поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.05.2025 до ЄРДР №12025082050001027, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме до 30 серпня 2025 року, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися цілодобово з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 30 серпня 2025 року.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали слідчим суддею, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції..
Слідчий суддя ОСОБА_1