Справа № 331/1851/25
Провадження № 3/331/787/2025
15 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч.2 ст. 130 КУпАП,
До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшли справи з протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 та ч.2 ст. 130 КУпАП, які постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2025 року у справі № 331/1863/25, провадження №3/331/794/2025, на підставі ст.36 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
Об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 та ч.2 ст.130 КУпАП присвоєний №331/1851/25, провадження №3/331/787/2025.
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 назва Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінена на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459 від 15.03.2025 зазначено, що 15.03.2025 о 16:49 год., м. Запоріжжя, проспект Соборний (Леніна), 23, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння гр. ОСОБА_2 відмовився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком 1757 від 15.03.2025. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272268 від 15.03.2025 зазначено, що 15.03.2025 о 15:10 год., м. Запоріжжя, проспект Соборний (Леніна), 50, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком лікаря номер 1751 від 15.03.2025. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Кузнєцов П.М. через систему «Електронний суд» подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив закрити провадження в об'єднаній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 подій і складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 2025 року і перебуває на військовій службі по мобілізації у ВЧ НОМЕР_3 з 02 січня 2025 року. У зв'язку з неодноразовим отриманням поранень ОСОБА_1 за направленнями керівництва військової частини від 14 березня 2025 року за № 370 з 14.03.2025 по 09.04.2025 перебував на лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради та за направленням від 22 квітня 2025 року за №7/460 перебував на лікуванні в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради з діагнозами: розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція з стійкою інсомнією на органічно зміненому фоні.
Саме цим безпорадним станом військовослужбовця, за твердженням захисника, і скористались працівники УПП.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №272268 від 15 березня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП, захисник звертає увагу на те, що протокол складено поліцейським УПП Литвиненко Д.А. 15 березня 2025 року о 16:14 год. про те, що Калач керував ТЗ у стані наркотичного сп'яніння о 15:10 год. Відповідно до п. 9 та п.10 вказаного протоколу «свідки чи потерпілі, підпис»: не залучались, «технічний засіб відеозапису»: НОМЕР_4 .
Однак, під час ознайомлення з матеріалами справи встановлено відсутність відеозапису із зазначеної боді-камери, де було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення ним правопорушення о 15:10 год., проходження ним медичного огляду о 15:30 год. та складання протоколу о 16:14 год.
При цьому, із наявних у матеріалах справи відеозаписів встановлено, що працівники УПП переробляли протокол про адміністративне правопорушення, бо спочатку склали його за ч.1 ст. 130 КУпАП, а потім - за ч. 2 ст. 130 КУпАП, що одразу ж є грубим порушенням КУпАП. Перший протокол було знищено, про що і повідомив працівник УПП ОСОБА_1 . Факт складання різних протоколів і неодноразова переробка їх зафіксовано на іншу боді-камеру, починаючи з 18:03:52 год. При цьому, протокол серії ЕПР1 №272268 від 15 березня 2025 року працівник УПП почав складати вже після 18:03 год. і за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 31, а не за адресою: проспект Соборний (Леніна), 50, яка зазначена у цьому протоколі.
Також захисник звернув увагу на те, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 15:10 год. будь-яким транспортним засобом.
При цьому, за твердженням захисника, невірне зазначення у протоколі фактичних обставин і дати та часу вчинення правопорушення є грубим порушенням вимог КУпАП.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №272459 від 15 березня 2025 року за ч.2 ст. 130 КУпАП захисник зазначає, що даний протокол складено поліцейським УПП Іщенком І.В. 15 березня 2025 року о 20:06 год. про те, що Калач керував ТЗ з ознаками наркотичного сп'яніння о 16:49 год. і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №1757.
При цьому, як було зазначено в протоколі серії ЕПР1 №272268 від 15 березня 2025 року ОСОБА_1 був відсторонений від керування ТЗ, тому на переконання військовослужбовця, який після контузій перебував на лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради», він не керував будь-яким транспортним засобом о 16:49 год. 15 березня 2025 року.
Крім того, факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом о 16:49 год. працівниками УПП на відеозаписі не зафіксовано.
Також захисник звертає увагу на те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним та складається із декількох файлів. Зокрема, перший файл містить наступну інформацію, а саме: початок запису: 15.03.2025 о 20 год. 34 хв. 12 сек., кінець запису 15.03.2025 об 20 год. 35 хв. 11 сек. Джерелом зазначено «імпорт», номер засобу нагрудного відеореєстратора не зазначено. На цьому відеозаписі відображається рух поліцейського автомобіля, який рухається за автомобілем ВАЗ 21061.
У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459 зазначено, що ОСОБА_1 15.03.2025 о 16:49 год. керував транспортним засобом ВАЗ 21061, протокол складено 15.03.2025 о 20 год. 06 хв. 22 сек. Тобто, за твердженням захисника, відеозапис зроблений вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний запис (Джерело «імпорт»), а у протоколі номер технічного засобу взагалі не зазначено, що не дає підстав використати цей відеозапис як доказ.
На інших відеозаписах з нагрудних відеорєстраторів БК №471835, №471557, №474285 зафіксовано, що розпочаті вони: перший 15.03.2025 о 16 год. 52 хв.12 сек., закінчення о 17 год. 01 хв. 39 сек., а другий розпочато 15.03.2025 о 17 год. 08 хв. 57 сек., закінчення 17 год. 23 хв. 57 сек., тобто майже сім хвилин дія не фіксувалась. Останній відеозапис на боді-камеру №474285 зафіксовано до 18 год. 43 хв. 20 хв., а протокол серії ЕПР1 №272459 складено працівниками УПП о 20 год. 06 хв. 22 сек.
Відеозапис із джерелом «імпорт» здійснено з 19 год. 41 хв. до 19 год. 47 хв. 58 сек., на якому відображено складення протоколу. Дату та час на вказаному відео не зазначено.
Також захисник звертає увагу суду на те, що під час перебування у лікаря ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати сечу, на що останні погодився, проте, одразу не зміг її здати. Лікар повідомив його про те, що у нього є 2 години аби здати сечу. У разі не здачі сечі буде зафіксовано відмову від медичного огляду. Перебуваючи у медичному закладі, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції і лікарю про те, що нещодавно о 15:30 год. здавав сечу (висновок лікаря №1751), а тому не може здати сечу. Біля двох годин ОСОБА_1 перебував у медичному закладі. Декілька разів намагався здати сечу, проте не зміг. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надав для дослідження сечу лікарем було складено висновок про те, що він відмовився від повного медичного огляду на стан сп'яніння. Після цього працівники УПП повідомили ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. На це ОСОБА_1 повідомив, що він не відмовлявся, а просто не зміг здати сечу. Зазначена поведінка ОСОБА_1 , за твердженням захисника, свідчить про те, що він не відмовлявся від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише не зміг здати сечу.
Тому захисник вважає, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факти порушення ним вимог ПДР, до суду надано не було.
ОСОБА_1 у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а також розписки його захисника про отримання судових повісток для передання йому.
З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до відповідальності, адвокат Кузнєцов П.М. клопотання про закриття провадження в об'єднаній справі про адміністративні правопорушення підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.
Заслухавши клопотання захисника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, з послідуючими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9«а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, регламентовані у ст. 266, ст. 266-1 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Так, згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В Інструкції №1452/735 зазначено: п.4 розділу I: ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до Порядку №1103 з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.6 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам; п.8 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зі змісту п. 2 Порядку № 1103 вбачається, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Сукупний аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про чітко визначений порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, зміст таких норм вказує на їх імперативний характер без прояву дискреційних повноважень поліцейського як таких, а отже тягнуть за собою обов'язкове виконання водіями, у яких виявлені ознаки відповідного виду сп'яніння, вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в частині проходження огляду за вимогою працівника поліції у встановленому законом порядку з метою подальшого підтвердження чи спростування раніше виявлених ознак, рівно як і вимагають беззаперечне дотримання закріпленої процедури працівниками патрульної поліції при здійснення ними огляду на стан сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами.
При цьому, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є обов'язковим в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання, а склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Суддя також враховує, що Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено у ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи суддею було досліджено долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272268 від 15.03.2025 докази, зокрема, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15.03.2025 о 15:10 год., у якому зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови.
Також суддею було досліджено рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП Литвиненка Д.А. від 15.03.2025, у якому зазначено про те, що ним було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Водій на місці зупинки транспортного засобу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога, висновок позитивний №1751 від 15.03.2025.
Із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 1751 від 15.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані змішаного (метамфетамін, бензодіазеніни) сп'яніння.
Із довідки старшого інспектора з од відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Тонковської О. було встановлено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.10.2024 у справі №750/7628/24 і він отримував посвідчення водія.
Із копії постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.10.2024 у справі №750/7628/24 та копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 02.12.2024 у справі №750/7628/24 встановлено, що ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.03.2025 вбачається, що він із протоколом не згоден, оскільки перебуває на лікуванні у психоневрологічному диспансері та приймає препарати та уколи для лікування.
Із реєстраційної картки ТЗ NZA 115398522 встановлено, що власником автомобіля ВАЗ 21081, ДНЗ НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .
У дослідженій довідці з підсистеми «Адмінпрактика» відображено всі зафіксовані факти порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
У той же час, суддя звертає увагу на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272268 від 15.03.2025 не було долучено відеозапису з боді-камери 474576, хоча у цьому протоколі вказано про фіксацію події саме на цю боді-камеру.
Натомість до вказаного протоколу долучено відеозапис із боді-камер 471835, 471557, 474285, відеореєстратора та мобільного телефону, який аналогічний тому відеозапису, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459 від 15.03.2025.
При цьому, на вказаному відеозаписі у період з 18:04 год. по 18:28 год. зафіксовано, що поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 його права і просить повернути протокол, складений у цей же день о 15:10 год. за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, а також роз'яснює, що сталася помилка при складанні цього протоколу, у зв'язку з чим він скасовується. Потім поліцейський забрав протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, склав інший протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП і вручив його ОСОБА_1 .
Натомість, обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 15.03.2025 о 15:10 год. та проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, де було складено висновок №1751 від 15.03.2025, на наявних у матеріалах справи відеозаписах відображено не було.
Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості про залучення двох свідків у випадку неможливості проведення відеофіксації подій, як того вимагає ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Наведене свідчить про те, що поліцейським, який оформлював матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272268 від 15.03.2025, не було дотримано вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП щодо забезпечення відеофіксації огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння або у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису не було залучено двох свідків.
У зв'язку з цим, на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП суддя приходить до висновку про те, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, результати якого відображені у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 1751 від 15.03.2025, має бути визнаний недійсним.
Крім того, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272268 від 15.03.2025 також не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки чинне законодавство визначає єдиний можливий спосіб встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп'яніння - це отримання висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а у даному випадку огляд на стан наркотичного сп'яніння є недійсним, бо його було проведено з порушеннями вимог ст. 266 КУпАП, тому суддя приходить до висновку про те, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані наркотичного сп'яніння 15.03.2025 о 15:10 год. під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження належними і допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за фактом керування автомобілем у стані наркотичного сп'яніння 15.03.2025 о 15:10 год. у м. Запоріжжі по пр. Соборному, 50.
Крім того, під час розгляду справи суддею було досліджено долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459 від 15.03.2025 докази, зокрема, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15.03.2025 о 17:00 год., у якому зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Також суддею було досліджено рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП Іщенка І.В. від 15.03.2025, у якому зазначено про те, що ним було зупинено автомобіль під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога водій відмовився, що підтверджується висновком лікаря №1757 від 15.03.2025. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 130 КупАП і постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 1757 від 15.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду.
Із довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Чаусової О. було встановлено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.10.2024 у справі №750/7628/24 і він отримував посвідчення водія.
Із копії постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.10.2024 у справі №750/7628/24 та копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 02.12.2024 у справі №750/7628/24 встановлено, що ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.03.2025 вбачається, що він не відмовлявся здавати аналіз сечі, але за станом здоров'я не зміг цього зробити. Також він зазначив, що перебуває на лікуванні у психоневрологічному диспансері та приймає препарати та уколи для лікування.
У дослідженій довідці з підсистеми «Адмінпрактика» відображено всі зафіксовані факти порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Із долучених до матеріалів справи відеозаписів із боді-камер 471835, 471557, 474285, із відеореєстратора та із мобільного телефона встановлено, що на них зафіксовано факт руху та зупинки автомобіля ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 . При цьому, ОСОБА_1 під час розмови з поліцейськими не заперечував факт того, що саме він керував вказаним автомобілем, і пояснив, що керував автомобілем, бо треба було до 18:00 год. повернутися до лікарні, де він проходить лікування.
Під час спілкування з водієм поліцейський виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 погодився.
Крім того, він надав поліцейським для огляду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений у цей же день, тобто 15.03.2025, де зафіксовано перебування його у стані наркотичного сп'яніння.
У лікаря нарколога ОСОБА_1 теж не відмовлявся походити огляд на стан сп'яніння. При цьому, лікарем було проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера, результат якого виявився негативним.
Після цього лікар запропонував ОСОБА_1 здати аналіз сечі, але водій не зміг цього зробити. Далі лікар роз'яснив, що водій має здати аналіз сечі протягом двох годин і якщо аналіз не буде зданий, це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Після цього ОСОБА_1 разом із поліцейськими вийшов на вулицю, де відносно нього склали ще два протоколи про адміністративні правопорушення і замінили складений у цей же день протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на аналогічний протокол вже за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв'язку з виявленими помилками.
Через деякий час ОСОБА_1 разом із поліцейськими знову зайшов до кабінету лікаря, де йому було запропоновано здати аналіз сечі, на що він погодився. За кілька хвилин ОСОБА_1 вийшов із кімнати для забору біологічного матеріалу і повідомив, що фізично не може здати аналіз сечі. Після цього лікар заповнив висновок, вказавши у ньому про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, і надав його для ознайомлення ОСОБА_1 .
У подальшому стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Зазначені у вказаних доказах відомості, на переконання судді, повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272459 від 15.03.2025.
Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суддя приходить висновку, що вони є належними, допустимими та беззаперечно доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130, за фактом відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння 15.03.2025 о 16:49 год.
У той же час, суддя не бере до уваги посилання захисника на той факт, що відеофайл, який міститься в матеріалах справи і поданий працівниками поліції, засвідчує крім фіксації подій на бодікамери також і фіксацію працівником поліції на особистий телефон факту проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння і складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 1 ст. 251 КУпАП прямо не забороняє використовувати такі відеозаписи в якості доказів.
Також суддя не бере до уваги посилання захисника на те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, оскільки, як вже зазначалося цей відеозапис зроблено різними приладами - відеореєстратором, нагрудними боді-камерами поліцейських та мобільним телефоном. При цьому, кожен із відеозаписів, зроблених кожним окремим приладом, сам по собі є безперервним. Крім того, перед початком кожного відеозапису, крім відеозапису з мобільного телефону, розміщена інформація, зокрема, про прилад, яким зроблено цей запис.
При цьому, суддя також враховує, що в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено: п. 1 розділу VIII - вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера; п. 9 розділу VIII - відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування.
Крім того, суддя не бере до уваги посилання захисника на відсутність на відеозаписах, які міститься в матеріалах справи, фіксації того, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля ВАЗ 21081, днз НОМЕР_2 , оскільки на цих відеозаписах зафіксовано, як він сам підтверджує факт керування автомобілем.
Також суддя не бере до уваги посилання захисника на стан здоров'я ОСОБА_1 і отримані ним травми, оскільки ці відомості у своїй сукупності не свідчать про перебування водія у стані, який би виключав його адміністративну відповідальність відповідно до ст.ст. 17 - 20 КУпАП.
Усі інші доводи захисника, на переконання судді, також не спростовують зазначених вище висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суддя враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
Обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Тому з урахуванням всіх цих обставин у сукупності, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень. Суддею також врахований той факт, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у його приватній власності, а належить на праві власності іншій особі, тому підстав для накладення стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу не вбачається.
Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 як учасника бойових дій від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 40-1, 130, 268, 283, 294, 307, 308 ч.2 КУпАП, суддя
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом керування автомобілем у стані наркотичного сп'яніння 15.03.2025 о 15:10 год. у м. Запоріжжі по пр. Соборному, 50, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, за фактом відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння 15.03.2025 о 16:49 год., і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/1851/25, провадження № 3/331/787/2025.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК