308/9872/25
16.07.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Закарпатській області ДПС України відносно
ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
25.06.2025 о 14 год. 41 хв. у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, порушив порядок проведення розрахунків, а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових документів та невидача відповідного розрахункового документу під час реалізації за готівкові кошти «Генератор бензиновий» на суму 6300 грн, чим порушив вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 не скористався правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом надіслання судової повістки на номер телефону, зазначений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з приписами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно дочастини першоїстатті 155-1КУпАП порушеннявстановленого закономпорядку проведеннярозрахунків усфері торгівлі,громадського харчуваннята послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених наведеною нормою, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених вказаною нормою, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснює розрахункові операції, а також посадова особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за ознакою - непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових документів та невидача відповідного розрахункового документу під час реалізації за готівкові кошти товару.
Вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1661/07-16-07-05 від 03.07.2025; копією акту фактичної перевірки від 03.07.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зауважень до акту перевірки не мав; копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; письмови поясненнями ОСОБА_1 .
Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 40-1, 155-1, 221, 283, 284, 285, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 , фізичну особу-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя В. В. Чепка