Справа № 308/8069/25
17 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючої судді Хамник М.М.,
за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 4896-1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 29.12.2024 року, складену відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 червня 2025 року йому надійшло повідомлення в «Дію» про те, що наявне відкрите виконавче провадження. 05 червня 2025 року звернувся до Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1.
05 червня 2025 року ознайомився із матеріалами виконавчого провадженні і встановив, що підставою для відкриття виконавчого провадження була постанова №4896-1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 29.12.2024 року.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, яка підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 № 29169 від 23.12.2024 року зазначено, - «з метою встановлення належності виконання розпорядження № 23446/5 від 24.09.2024 року, згідно вимог пункту 12 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, ВИМАГАЮ - Голові Сюртівської об'єднаної територіальної громади ОСОБА_1 , старості с.Ратівці - О. Опаленик, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 29 грудня 2024 р. о 15:00 год за адресою АДРЕСА_1 .
В той же час, оскаржувана постанова інкримінує позивачеві невиконання наступних вимог - «громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку виконання розпорядження т.в.о. на чальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 від 23.12.2024 р. № 29169, з метою встановлення належності виконання розпорядження № 23446 від 24.09.2024р. та інші (27922/3 віл 02.12.2024р.)». Тобто, ставиться у вину невиконання розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 № 27922/3 від 02.12.2024 р.), яке не було вказане в розпорядженні №29169 від 23.12.2024 року, що не могло бути предметом розгляду 29.12.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тим паче підставою для притягнення до відповідальності.
Також вказує, що оскаржувана постанова № 4896-1 від 29.12.2024 року не відповідає вимогам закону, так як в вступній частині зазначено, - «Я, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина - ОСОБА_1 », а резолютивна частина постанови № 4896-1 від 29.12.2024 року підписана ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Тобто, матеріали справи про адміністративне правопорушення розглядала одна особа, а стягнення наклала інша.
Крім того, пояснює, що позивачеві не було повідомлено про час та дату розгляду адміністративної справи, чим позбавило права скористатися правовою допомогою. Ні протокол про вчинене правопорушення, ні оскаржувана постанова не складалися за присутності позивача. Протокол та постанова складена в один день - 29.12.2024 року.
Позивач вказує, що забезпечив виконання Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.09.2024 року № 23446/5. На вказаному розпорядженні міститься резолюція Голови ОТГ, - «Начальникам ВОЗ, до виконання - 25.09.2024 року». У вказаному розпорядженні зазначено, - «З метою уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії здійснити оповіщення таких військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх прибуття в період з 25 вересні по 02 жовтня 2024 року за адресою АДРЕСА_2 (третій поверх)».
25.09.2024 за вих. № 433 Ратівецький старостинський округ Сюртівської сільської ради Ужгородського району повідомив Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 про результати оповіщення громадян, які підлягають мобілізації по АДРЕСА_4 згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №23446/5 від 24.09.2024 року. Дане повідомлення було отримано службовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 - 04.10.2024 року.
Зазначає, що В Сюртівській сільській раді Ужгородського району функціонує відділ цивільного захисту населення виконавчого комітету Сюртівської сільської ради Ужгородського району до завдань якого належать функції у сфері оборонної, мобілізаційної робот в т.ч. організовує під час мобілізації в установлено порядку своєчасно оповіщення та прибуття громадян, які призиваються на військову службу, техніки на збірні пункти, виділення будівель, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і подання послуг Збройним Силам України. Представники вказаного відділу здійснювали оповіщення, однак, більшість осіб із вказаного списку - знаходяться за кордоном. Більше того, розпорядження № 27922/3 від 02.12.2024 року (посилання на яке відсутнє у розпорядженні № 29169 від 23.12.2024 року - проте, посилання на яке наявне у оскаржуваній постанові) - виконане, працівниками сільської ради. Про що листом № 530 від 04.12.2024 року повідомлено Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про результати оповіщення громадян, які підлягають мобілізаціїї по АДРЕСА_3 , містяться відмітки про отримання даного листа службовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 - 05.12.2024 року. На виконання розпоряджень №23446/5 від 24.09.2024 року відповідальними особами здійснено заходи оповіщення щодо зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних за адресою їх задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Вказаним особам об'єктивна можливість здійснити вручення повістки була відсутня, в зв'язку із їх відсутністю за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, в т.ч. - «перебуванням за кордоном». З огляду на вказане, не піддягав складанню акт відмови від отриманні повістки та вчинення особистого підпису на повістці особами, яких повідомлено по телефону.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.06.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у дане судове засідання не з'явився, при цьому його представник адвокат Куруц А.А. подав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні підтримує та просить їх задовольнити повністю.
Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , №23446/5 від 24.09.2024 року, адресованим голові Сюртівської ОТГ на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: :
1) з метою уточнення військово-облікових даних та проходження війстково-лікарської комісії здійснити оповіщення 20-ти військовозобов'язаних та резервісті (згідно переліку), які перебувають на військовом обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх прибуття в період з 25 вересня 2024 року по 02 жовтня 2024 року за адресою АДРЕСА_2 .
2) про результати виконання розпорядження поінформувати 02.10.2024 року.
3) інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів які ухиляються від виконання військового обліку, подавати до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.09.2024 року на виконання розпорядження №23446/5 від 24.09.2024 року, старостою Ратівецького старостинського округу Сюртівської сільської ради Опаленика О., надано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 результати оповіщення громадян (згідно переліку в кількості 21 військовозобовязаного ), які підлягають мобілізації по АДРЕСА_4 , згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №23446/5 від 24.09.2024
Судом також встановлено, що розпорядженням т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , №27922/3 від 02.12.2024 року, адресованим голові Сюртівської ОТГ на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: :
1) з метою уточнення військово-облікових даних та проходження війстково-лікарської комісії здійснити оповіщення 20-ти військовозобов'язаних та резервісті (згідно переліку), які перебувають на військовом обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх прибуття в період з 03 грудня 2024 року по 09 грудня 2024 року за адресою АДРЕСА_2 .
2) про результати виконання розпорядження поінформувати 09.12.2024 року.
3) інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів які ухиляються від виконання військового обліку, подавати до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04.12.2024 року на виконання розпорядження №27922/3 від 02.12.2024 року, старостою Ратівецького старостинського округу Сюртівської сільської ради Опаленика О., надано т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 результати оповіщення громадян (згідно переліку в кількості 20 військовозобов'язаних ), які підлягають мобілізації по АДРЕСА_3 .
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 4896-1 від 29.12.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що «29.12.2024 р., приблизно о 15:00 год. Громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку виконання розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ІНФОРМАЦІЯ_7 від 23.12.2024 р. № 29169, з метою встановлення належності виконання розпорядження № 23446/ від 24.09.2024 р. та інших (№ 27922/3 від 02.12.2024 р.), а також виконання обов'язків передбачених законодавством, зокрема вимог передбачених пунктом 12 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 травня 2024 р, № 560 (далі - Порядок),
В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 , як відповідальна особа за ініціацію та видачу актів про проведення оповіщення, не виконав вимоги пункту 12 Порядку, яка зазначає що:
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з отриманням розпорядження відповідного керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного територіального центр комплектування видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яки зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибути способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслає розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних, інші питання.
У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 на вимогу надання актів про проведення оповіщення, які передбачені абзацом 3 пункту 12 Порядку, відмовився їх надавати, посилаючись на їх відсутність.
Документи що підтверджують повноваження голови виконавчого комітету Сюртівської ОТГ надавати відмовився, та о 15 годині 35 хвилин приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 покинув під час складання протоколу не повідомивши причину та не надавши пояснення з цього приводу вирушив у невідомому напрямку.
Також, будучи Головою Сюртіської ОТГ та відповідно виконавчого комітету не виконав наступні вимоги:
4. Не додано жодного корінця повісток які б свідчили про належне виконання розпорядження та проведень оповіщення.
5. Не надано акт про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних в якому б зазначалися необхідні відомості.
6. Не забезпечено прибуття військовозобов'язаних, не повідомлено про причини неприбуття, та осіб які ухиляються від виконання військового обов'язку.
У зв'язку із вищенаведеним, розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 26180/5 від 08.11.2024 р., № 27922/3 від 02.12.2024 р., не виконане, та наявні інші порушення (невиконання вимог пункту 12 Порядку викладені у протоколі.), за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 59 500,00 грн.
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За визначенням у Законі України «Про оборонуУкраїни» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів - норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Статтями 11, 12 цього ж Закону передбачено, що виконавчими органами сільських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади і очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради, головує на її засіданнях.
Згідно статті 15 Закону України «Про оборону України» виконавчі органи сільських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема, проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період.
Абз. 11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що виконавчі органи сільських рад, серед іншого, здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації, шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, а також сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року (затверджено Законом № 2105-ІХ від 03.03.2022 року) місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців наказано організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Згідно пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (надалі - Порядок проведення призову), саме зазначеним порядком визначено механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, пунктом 12 Порядку проведення призову визначено, що виконавчі органи сільських рад, з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов'язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов'язаних; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов'язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис
Відповідно до пункту 36 Порядку проведення призову, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: через дільниці оповіщення; представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіальних центрів комплектування та соціальної' підтримки, поліцейські, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків - керівник установи (організації) або фізична особа - підприємець, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Пунктом 40 цього ж Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації виключно представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
За пунктом 41 зазначеного Порядку, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Згідно пункту 47 Порядку проведення призову, якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, їй вручається повістка. У разі відмови від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Такий Акт, у разі його складання, подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністра тивні правопорушення.
Судом встановлено, що на виконання розпоряджень №23446/5 від 24.09.2024 року та № 27922/3 від 02.12.2024 відповідальними особами здійснено заходи оповіщення щодо зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних за адресою їх задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Разом із тим, вказаним особам об'єктивна можливість здійснити вручення повістки була відсутня, в зв'язку із їх відсутністю за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
З огляду на вказане, не підлягав складанню акт відмови від отримання повістки та вчинення особистого підпису на повістці особами, яких повідомлено по телефону.
Відповідна інформація щодо здійснення заходів оповіщення була надана інспектором з військового обліку. З огляду на вищевказане, підстави забезпечення прибуття військовозобов'язаних до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у даному випадку також були відсутні.
Таким чином, відповідальними особами було виконано передбачені вимогами Порядку проведення призову обов'язки щодо здійснення оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних та сільським головою письмово повідомлено відповідача про результати оповіщення, проведеного на виконання розпоряджень№23446/5 від 24.09.2024 року та № 27922/3 від 02.12.2024, що підтверджується матеріалами справи, тобто обов'язок письмового повідомлення було виконано у передбачений законом строк.
Відповідачем жодним чином не з'ясовано та не підтверджено належними та допустимими доказами обставин об'єктивної сторони та вини ОСОБА_1 , як посадової особи - сільського голови, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У резолютивній частині оскаржуваної постанови взагалі не зазначено нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, за вчинення якого на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП та не надає суду можливості достеменно визначити норму за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Частина 3 статті 278КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи сповіщено осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду.
Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих ст.268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
При цьому згідно викладених вище норм справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадку своєчасного сповіщення особи про місце і час розгляду справи.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 Верховний Суд також зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. При цьому ст. 279-9 КУпАП не містить приписів про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без її на це згоди.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме: позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Процедурні порушення, зокрема, розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 серпня 2022 року у справі № 683/743/17, від 21 травня 2020 року у справі № 286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 591/2794/17.
Крім того суд звертає увагу, що у вступній частині оскаржуваної постанови вказаний начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак в резолютивній частині постанови вказаний т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частини першої статті 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки
Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 № 3 також містить приписти про те, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Аналіз наведеного свідчить, що розгляд справ про адміністративні правопорушення за статтею 210-1 КУпАП віднесено до компетенції, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_8. При цьому, приписи чинного законодавства однозначно визначають єдину особу, яка вправі здійснювати розгляд справи від імені ІНФОРМАЦІЯ_8 - керівник відповідного ІНФОРМАЦІЯ_8.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (АV5а^ V. Тигкеу), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення дій та подій, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було дійсно вчинене і особа, яка притягується до відповідальності є винною у його вчиненні. З огляду на вказане та враховуючи, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (стаття 251 КУпАП), очевидно, що зазначені особи, крім протоколу, зобов'язані надати до суду належні, допустимі та достовірні докази того, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У справі "Саундерс проти Сполученого Королівства" (Велика Палата, рішення від 17.12.1996 року у справі № 43/1994/490/572) ЄСПЛ вказував на те, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Обвинувачення має довести "кожний факт", пов'язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез у справі, тобто, воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
ідповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Щодо вимоги, про визнання постанови протипраної, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно з положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний не наділений повноваженнями визнавати дії, або ж саму постанову, протиправною.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 4896-1 від 29.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 59 500,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Дата складення повного рішення суду 17.07.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник