Справа № 307/1226/25
Провадження №1-кп/307/96/25
Закарпатської області
17 липня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів кримінальне провадження №12025071160000011 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працює, в силу ст.89 КК України судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановленому місці та в невстановленої особи придбав невстановлену кількість наркотичного засобу - канабісу, обіг якого обмежено відповідно до Списку №2 Таблиці 1, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року №188, який зберігав по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 31 січня 2025 року.
В подальшому, ОСОБА_4 , всупереч вимогам Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", а також, "Порядку провадженні діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів, та контролю за їх обігом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - канабісу, з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, 31 січня 2025 року, близько 11 години 20 хвилини, знаходячись неподалік дворогосподарства №12, що розташоване по вулиці Сосюри в місті Тячів Закарпатської області, збув за 1 000 гривень ОСОБА_6 наркотичний засіб - канабіс, який в перерахунку на суху речовину становить 11,3724 г.
Крім цього, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановленому місці та в невстановленої особи придбав невстановлену кількість наркотичного засобу - канабісу, обіг якого обмежено відповідно до Списку № 2 Таблиці 1, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року №188, який зберігав по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 12 лютого 2025 року
Так, ОСОБА_4 , всупереч вимогам Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", а також, "Порядку провадженні діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів, та контролю за їх обігом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - канабісу, з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, повторно, 12 лютого 2025 року, близько 14 години 30 хвилин, знаходячись на території свого дворогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , збув за грошові кошти в сумі 1 000 гривень ОСОБА_6 наркотичний засіб - канабіс, який в перерахунку на суху речовину становить 12,8835 г.
Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, вчинений особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що не відпали ризики, зазначені в п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Крім цього захисник зазначила, що обвинувачений є ВІЛ-інфікованим, і перебування під вартою. негативно впливає на стан його здоров'я.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 14 лютого 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 12 квітня 2025 року, включно, та визначено розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240? (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Ухвалою Тячівського районного суду від 09 квітня 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 07 червня 2025 року та визначено розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240? (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Ухвалою Тячівського районного суду від 04 червня 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 02 серпня 2025 року та визначено розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240? (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Також, на думку суду, і надалі існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищенаведене, та те, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави.
Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2025 року обвинуваченому визначено розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240? (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. та покладено ряд обов'язків.
Однак, визначена застава виявилася для обвинуваченого непомірною, оскільки внесена не була, зважаючи на практику ЄСПЛ, відповідно до якої з плином часу ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу поступово зменшуються, суд вважає можливим зменшити розмір застави і визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) грн. 00 коп., яка на даному етапі розгляду кримінального провадження буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, оскільки заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється завідомо непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, строк тримання під вартою, який визначений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2025 року, на 60 днів, тобто до 14 вересня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1