Справа №303/4951/25
2-о/303/148/25
17 липня 2025 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкір Ю.Ю., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - Дурдинець Руслани Юріївни, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення непридатності запису в акті громадського стану, -
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення непридатності запису в акті громадського стану.
Вивчивши заяву з доданими до неї документами, суддя приходить до висновку, що представник позивача звернувся до суду з порушенням правил територіальної юрисдикції, тобто підсудності, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З приписами п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ст.2, ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Згідно вимог ч.1 ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Суддею встановлено, що із доданих до заяви матеріалів, а також із Відповіді №1578780 від 17.07.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що зареєстроване місце проживання заявника ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою.
У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання/перебування без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання/перебування, фактичне місце проживання/перебування фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказані висновки сформовано у постанові Об'єднаної палати КЦС/ВС від 24.06.2024 року за результатами розгляду справи № 554/7669/21, яку суд в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Таким чином, суд зазначає, що при зверненні до суду правове значення має саме зареєстроване місце проживання заявника, тоді як фактичне місце проживання є гарантією задля забезпечення можливості направлення на його адресу судового виклику, отож про обізнаність наявного позову чи заяви.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Згідно із п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що зареєстроване місце проживання заявника ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 ., а відповідно до вимог ст.316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим місцем її проживання, а тому суд приходить до висновку, що розгляд даної заяви в порядку окремого провадження Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області не підсудна, а отже з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, дана цивільна справа підлягає передачі для розгляду до суду за зареєстрованим місцем проживання заявника Дарницького районного суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу №303/4951/25, 2-о/303/148/25 за заявою представника заявника ОСОБА_1 - Дурдинець Руслани Юріївни, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення непридатності запису в акті громадського стану передати за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-а. ).
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Ю.Ю. Куцкір