Справа № 301/1086/25
2/301/669/25
"16" липня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Сатін Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження нерухомого майна,
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Іршавської державної нотаріальної контори, про скасування заборони на відчуження нерухомого майна.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що звернувшись до ЦНАП Іршавської міської ради для реєстрації місця проживання дитини вона дізналася, що на її майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладена заборона відчуження нерухомого майна на підставі повідомлення б/н від 05.06.1980, Ільницький завод МСО, зареєстрована Іршавською державною нотаріальною конторою 01.11.2006 за реєстраційним номером 3985076, суб'єкт обтяження: ОСОБА_2 .
Вказує, що дана заборона накладена помилково, оскільки ОСОБА_2 , щодо якого і вносилась заборона, немає жодного відношення до належного їй житлового будинку. Власником вказаного житлового будинку був ОСОБА_3 , пізніше ОСОБА_4 , від якого вона і придбала будинок. Разом з тим, ОСОБА_2 має у власності будинок АДРЕСА_1 .
Крім того, на даний час юридичної особи Ільницький завод МСО, за повідомленням якого була накладена заборона на відчуження нерухомого майна не існує. Згідно повідомлення ПАТ «Ільницький завод механічного зварювального устаткування», діюча юридична особа зареєстрована 1994 року з наступними змінами, відомостями 1980 року вони не володіють.
Існування заборони відчуження нерухомого майна перешкоджає їй вільно розпоряджатися своїм майном.
За наведених обставин просить суд скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладене на підставі повідомлення б/н від 05.06.1980, Ільницький завод МСО, зареєстроване Іршавською державною нотаріальною конторою 01.11.2006 за реєстраційним номером 3985076.
У судове засідання позивач не з'явилися подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-12, 13).
Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.04.2025 вбачається, що на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладена заборона відчуження нерухомого майна на підставі повідомлення б/н від 05.06.1980, Ільницький завод МСО, зареєстрована Іршавською державною нотаріальною конторою 01.11.2006 за реєстраційним номером 3985076, суб'єкт обтяження: ОСОБА_2 , який не має жодного відношення до будинку позивача ( (а.с. 14).
Згідно довідки №04.4-18/508 від 08.07.2025 старости АДРЕСА_2 перейменовано на АДРЕСА_1 . Згідно довідки №04.4-18/507 від 08.07.2025 старости села Ільниця ОСОБА_5 гр. ОСОБА_2 являється головою дворогосподарсва та власником будинку АДРЕСА_3 , згідно записів в погосподарській книзі №25 за 1996-1999 роки, №25 за 2006-2010 роки Ільницької сільської ради. Також, згідно довідки №04.4-18/506 від 08.07.2025 старости села Ільниця ОСОБА_5 головою дворогосподарсва та власником будинку АДРЕСА_1 , згідно записів в погосподарській книзі №25 за 1996-1999 роки, №25 за 2006-2010 роки Ільницької сільської ради являвся гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім гр. ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 17.03.2011 року, спадкова справа №8/2011.
Крім того, на даний час юридичної особи, за повідомленням якого була накладена заборона на відчуження нерухомого майна, не має.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оскільки накладена заборона відчуження житлового будинку порушує право позивача на вільне розпорядження своїм майном, зняття заборон відчуження майна не може бути проведена на загальних підставах, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та слід скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження житлового будинку.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України 319, 321, 391, ЦК Кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладене на підставі повідомлення б/н від 05.06.1980, Ільницький завод МСО, зареєстроване Іршавською державною нотаріальною конторою 01.11.2006 за реєстраційним номером 3985076.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик