Справа № 298/727/25
Номер провадження 3/298/503/25
16 липня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця 1 відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони 8 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, одруженого, з середньою спеціальною освітою, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом серії в/ч НОМЕР_1 №217 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 21.04.2025, ОСОБА_1 20 квітня 2025 року о 20 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 на території підрозділу 1 роти охорони, 8 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , був виявлений при виконанні службових обов'язків з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. ОСОБА_1 у присутності свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в КНП «ОЗЗН ПД та м. Берегова» ЗОР, про що був складений акт фіксації відмови від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином в умовах особливого періоду - воєнного стану старший солдат ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст.4 дисциплінарного статуту та ст. ст. 11, 13, 128, 241 статуту внутрішньої служби ЗСУ, відповідальність за що передбачено за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив, зазначивши, що 20.04.2025 у стані алкогольного сп'яніння не перебував та від проходження на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся. Вказав, що йому ніхто не пропонував проходити медичний огляд. Крім того, зазначив, що жодних адмінматеріалів не підписував та не міг цього зробити, оскільки 21.04.2025 був відправлений до Харківської області, що може бути підтверджено шляхом витребування інформації з відповідної військової частини. При цьому вказує, що ОСОБА_4 , який ніби-то складав протокол про адміністративне правопорушення, взагалі не був на службі у той день. Також зауважує, що в матеріалах справи міститься пояснююча свідка ОСОБА_5 , який ніби-то засвідчив факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння, однак, вказана пояснююча вказаглі не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки цього ж дня стосовно ОСОБА_5 також складено адмінпротокол про факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду. Наголошує, що алкогольні напої на службі ніколи не вживав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя встановила таке.
Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимогст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , чи винен він у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.
Обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано, що на території підрозділу 1 роти охорони, 8 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , був виявлений при виконанні службових обов'язків з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вчинені в умовах особливого періоду - воєнного стану і такі його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
В положеннях частини першої зазначеної норми встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння .
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 військовою НОМЕР_2 надано: протокол серії в/чТ0910 № 217 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 від 21.04.2025, в якому факт вчиненого правопорушення підтверджено свідками; доповідь тимчасово виконуючого обов'язки командира 8 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 20.04.2025 в якому зазначено, що на території ППД 1 роти охорони 8 батальйону охорони АДРЕСА_2 о 20 год.05 хв. 20 квітня 2025 року, командиром 2 взводу охорони 1 роти охорони 8 батальйону охорони старшим сержантом ОСОБА_7 та командиром 3 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони старшим лейтенантом ОСОБА_8 виявлено з характерними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) старшого стрільця 1 відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони 8 батальйону охорони старшого солдата ОСОБА_1 . Від опосвідчення на стан алкогольного сп'яніння солдат відмовився, про що складаємо акт фіксації відмови від опосвідчення; пояснююча ОСОБА_9 від 20.04.2025; пояснююча ОСОБА_10 від 20.04.2025; копією військового квитка серія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 ;актом фіксації відмови від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2025 згідно з яким засвідчено факт відмови військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_11 , від медичного огляду з метою встановлення факту вживання алкоголю та стану алкогольного сп'яніння; копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 22 про призначення та зарахування до списків особового складу до військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ; копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2024 № 825 про визначення уповноважених командирів (начальників) підрозділів, які мають право складати протоколи про військові адміністративні правопорушення, зокрема, командиру роти механізованого розмінування військової частини НОМЕР_1 .
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Адміністративне правопорушення за ст.172-20 КУпАП є військовим правопорушенням.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Склад правопорушення є альтернативним - наявність складу проступку пов'язується з вчиненням будь-якого наведеного вище діяння, яке передбачається у диспозиції адміністративно-правової норми.
Наразі постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року №32 затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду. Ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, форма акта огляду на стан сп'яніння, акта медичного огляду та висновку, який складається за результатами медичного огляду, а також порядок застосування спеціальних технічних засобів і тестів визначаються центральними органами виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають відповідні військові формування, а також правоохоронними органами спеціального призначення та Службою зовнішньої розвідки за погодженням із МОЗ України.
Відмова військовослужбовця від проведення огляду на стан сп'яніння у будь-який із наведених способів із дотриманням наведених вимог утворюватиме склад адміністративного правопорушення. Зі свого боку недотримання посадовими особами, уповноваженими на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини, наведеної процедури, навіть у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, виключатиме склад цього правопорушення.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналіз доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , доказів не дає підстав для беззаперечного висновку у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Жодних доказів об'єктивних доказів, які б могли прямо чи опосередковано вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.
В силу положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя наголошує на тому, що із врахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 вказаного Рішення Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Зважаючи на наведене, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , в яких він заперечує факт вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, те, що надані ним в судовому засіданні, які є послідовними, узгоджуються між собою, відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення об'єктивних доказів, які б указували на протилежне, зокрема те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, об'єктивні та допустимі докази його перебування в стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на виявлення такого стану, зокрема, акту направлення на проходження медичного огляду чи будь-які інші докази, які б підтверджували факт пропонування ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, зважаючи на положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суддя позбавлена можливості констатувати про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не підтверджена об'єктивними доказами, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя Ротмістренко О.В.