Справа № 298/130/23
Номер провадження 1-кп/298/48/25
16 липня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в кримінальному провадженні № 12022071070000153 від 23.10.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишка, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України,
У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14.07.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
16.07.2025 у підготовчому судовому засіданні прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В якості обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 прокурор зазначає, що вироком Великоберезняського районного суду від 24.04.2023 у справі № 298/130/23 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винуватим за ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано строк попереднього ув'язнення в строк покарання відповідно до розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_5 згідно з вироком рахується з 23.10.2022. Вирішено долю речових доказів, скасовано арешти, накладені ухвалами слідчого судді. Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишено без змін, до вступу вироку у законну силу. Водночас, як зазначає прокурор, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.05.2025 у справі № 298/130/23 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24.04.2023 щодо ОСОБА_5 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду. Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено до 17.07.2025 включно. Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14.07.2025 у кримінальному провадженні № 12022071070000153 від 23.10.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, призначено підготовче судове засідання.
Як наголошує прокурор, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за наступних обставин.
Так, 23 жовтня 2022 року в період часу з 07 години 00 хвилин по 09 годину 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 . Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка на ґрунті ревнощів, під час якої ОСОБА_5 словесно погрожував ОСОБА_6 запалити її, в подальшому сварка переросла в бійку, а саме - перебуваючи на кухні в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 почав наносити удари руками та обутими ногами по різних частинах тіла своїй співмешканці ОСОБА_6 , від чого остання впала на підлогу. Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розпочав реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 , шляхом підпалу, а саме - ОСОБА_5 вийшов із будинку, попрямував до сараю, який знаходиться на території вказаного дворогосподарства, де взяв пластикову каністру з бензином, повернувся в будинок та почав виливати бензин з каністри на груди ОСОБА_6 , після чого відклав убік каністру з бензином, дістав із кишені штанів запальничку та підпалив верхній одяг на ОСОБА_6 , після чого відійшов вбік та спостерігав як горить потерпіла. На крики ОСОБА_6 із сусідньої кімнати вибігла її 8 річна донька ОСОБА_7 , яка, налякавшись, почала лити на маму воду, після чого ОСОБА_5 взяв покривало та накинув його на палаючу ОСОБА_6 . В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 ОСОБА_6 отримала термічні опіки третього ступеня, а саме - опіки голови та дихальних шляхів. Згідно з висновком проведеної судово-медичної експертизи №2 від 12 січня 2023 року, своїми неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяв тілесні ушкодження, які кваліфікуються за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (р) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 -МОЗ України від 17.01.1995 року, належать до тяжких тілесних ушкоджень.
При цьому прокурор указує, що 20.01.2023 у підготовчому судовому засіданні з розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні судом задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави. Згідно з даною ухвалою суд вважає доведеними наявність ризиків, що передбачені в п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованого діяння, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. В ході судового розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні ухвалами суду строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 неодноразово продовжувався. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.05.2025 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави до 17.07.2025 включно.
За твердженням прокурора, на даний час, встановлені ухвалами суду в ході підготовчого судового засідання та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Як наголошує прокурор, станом на 14.07.2025 судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України не завершено, судовий розгляд, як стадію судового провадження, не закінчено, матеріали кримінального провадження в повному обсязі не досліджено. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом України про кримінальну відповідальність, передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Підставою застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та існування встановлених ухвалами суду ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились з часу обрання йому запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованого діяння, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому прокурор звертає увагу, що при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу, крім зазначених вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, необхідно відповідно до ст. 178 КПК України врахувати наявність наступних обставин: тяжкість покарання, що, загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; у вчиненні якого він обвинувачується в згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч 1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років; обвинувачений ОСОБА_5 не одружений, утриманців не має, що може свідчити про відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; офіційні джерела доходів у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні, що може свідчити про незаконне отримання ним засобів для існування, в тому числі кримінальним шляхом; у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутнє постійне місце роботи або навчання.
Оцінюючи в сукупності наявність вказаних ризиків та обставин, передбачених ст. 178 КПК України прокурор зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може бути застосованим до обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, не усуне вказаних вище ризиків. Відтак порушує перед судом питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 проти задоволення заявленого прокурором клопотання заперечив. При цьому вказав, що ризики, про які йдеться у клопотанні прокурора, є необґрунтованими, потерпіла допитана, дала свідчення в користь підзахисного. При цьому вказує, що сама тяжкість злочину, на яку, за твердженням захисника, посилається прокурор у клопотанні, як на підставу для його задоволення, згідно з практикою Верховного Суду, не є підставою для його задоволення. Вказує, що на сьогодні достатньо пройшло часу, щоб обвинувачений усвідомив свою поведінку, та обіцяє не вчиняти іншого злочину. При цьому звертає увагу, що злочин є спонтанним. У зв'язку з наведеним просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника проти задоволення заявленого прокурором клопотання, просить суд відпустити його та обіцяє з'являтися в судові засідання.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з'явилася. Причини неявки суд не повідомила. Неявка потерпілої в підготовче судове засідання не є перешкодою для вирішення судом заявленого прокурором клопотання.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки та пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.
В ч. 3 ст. 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Питання запобіжних заходів унормовано положеннями глави 18 КПК України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 інкримінується злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України, тобто незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Так, 23 жовтня 2022 року в період часу з 07 години 00 хвилин по 09 годину 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 . Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка на ґрунті ревнощів, під час якої ОСОБА_5 словесно погрожував ОСОБА_6 запалити її, в подальшому сварка переросла в бійку, а саме - перебуваючи на кухні в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 почав наносити удари руками та обутими ногами по різних частинах тіла своїй співмешканці ОСОБА_6 , від чого остання впала на підлогу. Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розпочав реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 , шляхом підпалу, а саме - ОСОБА_5 вийшов із будинку, попрямував до сараю, який знаходиться на території вказаного дворогосподарства, де взяв пластикову каністру з бензином, повернувся в будинок та почав виливати бензин з каністри на груди ОСОБА_6 , після чого відклав убік каністру з бензином, дістав із кишені штанів запальничку та підпалив верхній одяг на ОСОБА_6 , після чого відійшов вбік та спостерігав як горить потерпіла. На крики ОСОБА_6 із сусідньої кімнати вибігла її 8 річна донька ОСОБА_7 , яка, налякавшись, почала лити на маму воду, після чого ОСОБА_5 взяв покривало та накинув його на палаючу ОСОБА_6 . В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_5 ОСОБА_6 отримала термічні опіки третього ступеня, а саме - опіки голови та дихальних шляхів. Згідно з висновком проведеної судово-медичної експертизи №2 від 12 січня 2023 року, своїми неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяв тілесні ушкодження, які кваліфікуються за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (р) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 -МОЗ України від 17.01.1995 року, належать до тяжких тілесних ушкоджень.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри вже перевірялась судом під час обрання запобіжного заходу та під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Будь-яких нових доказів її необґрунтованості сторонами не зібрано та не пред'явлено.
20.01.2023 у підготовчому судовому засіданні, з розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні, судом задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
Згідно даної ухвали суд вважає доведеними наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого; можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованого діяння, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
В ході судового розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні, ухвалами суду неодноразово продовжувався строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Зокрема, востаннє ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.05.2025, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави до 17.07.2025 включно.
Підставою як обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і продовження такого щодо ОСОБА_5 слугувало наявність ризиків можливості переховування обвинуваченого від суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за який йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
Стороною захисту не доведено, що встановлені ухвалами суду в ході підготовчого судового засідання та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшились.
Також судом враховуються у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 ; відсутність даних про наявність будь-яких тяжких хронічних захворювань, які б унеможливлювали його перебування в умовах несвободи, з однієї сторони, та які б перешкоджали йому вдатися до активних дій, спрямованих на переховування від суду, з іншої сторони; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, які на думку суду не є настільки стійкими, щоб надійно забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , зокрема на його утриманні відсутні неповнолітні діти чи інші непрацездатні особи, обвинувачений не має законного стабільного джерела доходів.
Також суд ураховує обставини, на які вказує сторона обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, і які не заперечуються стороною захисту, а також на спонтанний характер вчиненого обвинуваченим правопорушення, на що вказав також захисник у підготовчому судовому засіданні.
Зазначені вище обставини свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження до закінчення судового розгляду.
При цьому, оцінюючи аргументи захисника про те, що обвинувачений визнає свою провину та все усвідомив, суд зауважує, що на час розгляду цього клопотання не може встановити зазначену обставину, оскільки ОСОБА_5 не допитаний судом як обвинувачений.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновків, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, прокурором наведені вагомі обставини, які свідчать про те, що такі ризики станом на сьогодні не зменшились, а тому наявні достатні підстави вважати, що без продовження строку тримання під вартою обвинувачений з високим ступенем ймовірності може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, й більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення запобігання встановленим ризикам.
Враховуючи наведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому таке клопотання слід задовольнити та продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13 вересня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії цієї ухвали встановити до 13 вересня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17 липня 2025 року.
Головуюча ОСОБА_1