Справа № 297/3419/24
про продовження строку тримання під вартою
16 липня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000830 від 01.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
На розгляді у Берегівському районному суді Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №12024071030000830 від 01.04.2024 рокупо обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
23 травня 2025 року ухвалою Берегівського районного суду продовжено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинуваченим за ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 год. 50 хв. 22 липня 2025 року.
На даний час, строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо.
Згідно з ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу строку суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
16.07.2025 року Прокурор ОСОБА_3 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження стоку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначив, що обвинувачені вчинили тяжкий злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що може стати причиною їх ухилення від суду. Зазначив щодо існування ризиків, які слугували підставою обрання та продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали.
Окрім того, захисник ОСОБА_7 16.07.2025 року подала клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави, мотивуючи тим, що сукупний строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 перевищує 12 місяців. Також зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, а також останній не має наміру ухилятись від суду. ризики зменшились, а фактично ніколи і не існували, в т.ч. як наслідок спливу певного проміжку часу з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру, так і досягнення в судовому процесі певної стадії слідства.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засідання просив задовольнити клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з підстав викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просила в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник ОСОБА_8 просив відмовити у клопотанні прокурора та застосувати до своїх підзахисних більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника, просив у задоволені клопотання відмовити, оскільки клопотання подано з порушенням норм КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, клопотання прокурора та захисника, дійшов до наступних висновків.
23 травня 2025 року Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовжено обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 год. 50 хв. 22 липня 2025 року.
Судом встановлено, що під час обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, карається позбавленням волі на строк 10 років з конфіскацією майна, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме те, що обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи, що їм загрожує реальна міра покарання, та мають реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України; незаконно впливати на свідків та інших осіб в кримінальному провадженні шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування оскільки покази дані на досудовому розслідуванні, судом до уваги не беруться; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вмотивованим та таким, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами та обставинами кримінального провадження.
Також, прокурором доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, карається позбавленням волі на строк від 6 років, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що їм загрожує реальна міра покарання та мають реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України; незаконно впливати на свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози та тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вищенаведене, на думку суду, свідчить про обґрунтованість висновку, що ризики, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний момент не відпали та не зменшилися, і продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та не зможе запобігти вказаним ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які стороною захисту не спростовані.
При цьому, також береться до уваги те, що дані на які посилаються захисник ОСОБА_7 , які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, не будуть ухилятися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і що до нього може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, суд відхиляє, оскільки стороною захисту не надано доказів на спростування даних обставин.
Отже, продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про осіб, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.
Крім того, клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на запобіжний захід з визначенням розміру застави в сумі 181 100(сто вісімдесят одна тисяча) гривень, суд відхиляє з огляду на наступне.
Частин 3 статті 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Єлоєв проти України», навіть обґрунтована підозра не може слугувати підставою для тривалого тримання під вартою, якщо немає поточного суспільного інтересу. Однак у справі «Грубник проти України», суд визнав допустимим тримання під варто,якщо ризики обґрунтовані і суди надали належну оцінку обставинам.
Суд критично оцінює надані стороною захисту докази на підтвердження відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, обставини щодо наявності у обвинуваченого неповнолітніх дітей, у тому числі дитини з інвалідністю, дійсно є значущими для загальної характеристики особи. Проте такі обставини самі по собі не спростовують ризиків, пов'язаних із впливом на процес кримінального провадження або гарантії явки до суду.
Також, в клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на запобіжний захід з визначенням розміру застави захисник ОСОБА_7 посилається на те, що обвинуваченому ОСОБА_4 діагностовано «Дисплазію голівки лівої стегнової кістки з обмеженням функції суглобу; лівобічний коксартроз ІІ ст., остеоартроз правого колінного суглобу І-ІІ ст., коксартроз кульшових суглобів ІІ ст. тощо». Проте надана медична документація не підтверджує критичного стану, який би унеможливлював перебування під вартою. Наявність хронічного захворювання не виключає правомірність застосування тримання під варто (постанова ККС ВС від 07.10.2021 року у справі №756/11669/20).
Коституційний Суд України у рішення №7-р/2019 від 25.06.2019 року наголосив, що позбавлення особи волі може бути виправданим лише за умови, що обмеження здійснене у спосіб, який забезпечує баланс між інтересами та суспільним інтересом.
Суд також бере до уваги, що злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, є одними з наднебезпечних з точки зору їх впливу на суспільство, особливо під час воєнного стану.
Практика ЄСПЛ дозволяє врахувати суспільний резонанс та публічний порядок як чинник, що може виправдовувати обмеження свободи (рішення «Летельє проти Франції»).
У контексті необхідності утвердження неухильності кримінальної відповідальності, як одного з елементів забезпечення справедливого судового розгляду(ст. 2 КПК України), поальше тримання обвинуваченого під вартою є співмірним і виправданим.
Також, сторона захисту у своєму клопотанні просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави. Однак, відповідно до практики ВС (постанова ККС ВС від 12.05.2022 року у справі №711/4405/21), сам факт готовності внести заставу не є підставою для зміни запобіжного заходу, якщо ризики залишаються актуальними.
Щодо розумних строків тримання під вартою, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові ККС ВС від 09.09.2021 року у справі №711/4295/20 підтвердив, що в разі наявності об'єктивних причин відсутності вироку протягом року не є автоматичною підставою для звільнення.
Окрім того, судом неодноразово відкладався розгляд справи через необхідність виклику учасників справи, клопотання захисника про відкладення, належного повідомлення сторін, дослідження великого обсягу доказів. Частина цих обставин прямо не залежала від суду.
Разом з тим, суд вважає, що кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачуються ОСОБА_4 , є тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та правопорушенням проти здоров'я населення, окрім того наявні ознаки вчинення збуту в складі групи осіб, а отже, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 , при продовженні запобіжного заходу у виді тримання їх під вартою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , терміном на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, строком на 60 днів, до 14 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 50 хв.14 вересня 2025 року.
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_9