Справа № 127/3949/24
Провадження № 1-кп/127/125/24
17 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 209 КК України, відомості про які внесено 20.12.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001860, 16.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020020000380,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 209 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, а тому з огляду на тяжкість можливого покарання обвинувачений може ухилятись від явки до суду з метою уникнення відповідальності. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків визначених КПК України.
Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та просила змінити застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Зазначила, що обвинувачений має постійне місце проживання на території м. Вінниці. Крім того вказала, що вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень не доведена належними та допустимими доказами.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що у разі якщо суді дійде до висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави до мінімальної. Крім того вказав, що у вчинені частини інкримінованих йому правопорушень він обвинувачується не справедливо.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.05.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 26.07.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченому під вартою суд враховує суть обвинувачення та факт того, що ОСОБА_4 вже набув статусу обвинуваченого у кримінальному проваджені, тобто сторона обвинувачення, звернувшись до суду з обвинувальним актом, вважала не лише підозру обґрунтованою, а й докази у справі достатніми для висунення обвинувачення особі.
Факт наявності обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені злочинів вказує на те, що поняття «обґрунтованої підозри» не підлягає оцінці, оскільки на даній стадії кримінального переслідування особи підозра трансформувалась в обвинувачення з критерієм доведеності, оцінка якого передбачена іншою процедурою ніж вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Оцінці на предмет доведеності підлягають виключно ризики у проваджені, існування яких є доведеним у справі щодо ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність у провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Тому ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Наведені захисником обставини, а саме наявність постійного проживання у м. Вінниці, на думку суду, не можуть достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, який перебував у розшуку та переховувався від суду, своїх обов'язків. Вказане доводить наявність ризиків у кримінальному провадженні, а саме переховування обвинуваченим від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим свідчить те, що відповідно до змісту обвинувачення ОСОБА_4 діяв з корисливою метою, стабільного джерела доходу немає, офіційно не працює.
Крім того, при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує і стадію розгляду кримінального провадження. На даний час у справі не допитано жодних свідків та потерпілих, показання яких мають істотне значення. Стадія судового розгляду, наявність недопитаних свідків та потерпілих у справі свідчать про можливість здійснення впливу обвинуваченою на них.
Встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому цілодобового домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Суд наголошує, що запобіжний захід за своєю суттю є превентивним заходом та має запобігати встановленим ризикам у справі. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Застосування застави у меншому розмірі, ніж той який був визначений при обранні запобіжного заходу, суд вважає за неможливе з огляду на сукупність ризиків у кримінальному провадженні та необхідності забезпечення завдань кримінального судочинства.
Враховуючи наведене, суд приймає рішення про визначення застави ОСОБА_4 у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 17.07.2025 року до 14.09.2025 року, включно.
На підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 454200,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: