Провадження № 22-ц/803/6135/25 Справа № 204/354/25 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
17 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Халаджи О.В. розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трофименко Марини Володимирівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про зняття арешту, -
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про зняття арешту відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась позивачка, та подала апеляційну скаргу.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2025 року було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 23 липня 2025 року на 09 годину 40 хвилин.
27 червня 2025 року на електронну пошту Дніпровського апеляційного суду від адвоката Трофименко М.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина перша статті 14 ЦПК України)
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 111 розділу IV «Перехідні положення» Положення встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
При цьому, як вже зазначено судом, з 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
За таких обставин клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції необхідно надіслати не на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду, а у паперовій формі, зі скріпленням власноручним підписом, чи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).
Тому клопотання адвоката Трофименко М.В., яке надійшло на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду в електронній формі, не може бути прийнято судом і підлягає поверненню особі, яка його подала.
Керуючись статтями 14, 183 ЦПК України, суддя
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трофименко Марини Володимирівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Халаджи