Справа № 727/6506/25
Провадження № 2/727/1825/25
16 липня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.
За участю секретаря: Гелка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилалося на те, що 01.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3840027 в електронній формі, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10200 гривень, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Відповідно до умов п.1.2 Договору сума кредиту становить 10200 гривень. Проценти за користування кредитом - 3825 гривень та нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Згідно п.1.6 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №3840027 від 01.05.2021 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року, в тому числі за договором №3840027 від 01.05.2021 року.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідач у порушення вимог ст.ст.509, 526,1054 ЦК України не виконав свої зобов'язання та не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору №3840027 від 01.05.2021 року щодо повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 14509 грн. 39 коп., з яких: 5695 грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 8814 грн. 39 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3840027 від 01.06.2021 року у розмірі 14509 грн. 39 коп.
Також, просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: 2422 грн. 40 коп. у рахунок сплаченого судового збору та 9000 гривень - витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 13.06.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачем відзиву на позов подано не було.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій заяві просив розгляд справи провести в його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом, 01.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3840027. Згідно умов даного договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених договором, на строк визначений п.1.3, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1).
Сума кредиту становить 10200 гривень (п.1.2).
Кредит надається строком на 30 днів з 01.05.2021 року (п.1.3).
Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 31.05.2021 року (п.1.4).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15147 гривень (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту становить 1122 гривень та нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 Договору).
Проценти за користування кредитом: 3825 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.2, п.1.6 Договору).
Підпунктом 2.3.1.2 договору сторони погодили, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.
Відповідно до п.6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п.6.5. Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с.16-19).
У додатку №1 до договору про споживчий кредит наведено графік платежів, відповідно до якого загальна вартість кредиту визначена у сумі 15147 грн. 00 коп. (а.с.26).
Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, товариство даною довідкою підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №3840027 від 01.05.2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - F80195; дата відправки ідентифікатора позичальнику - 01.05.2021 року; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_1 (а.с.12).
Згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 07.02.2025 року, 01.05.2021 року товариством було надано послуги ТОВ «Мілоан» з переказу коштів та проведено платіж на суму 102000 гривень згідно договору №3840027 на банківську картку НОМЕР_2 (а.с.7).
Анкета-заява на отримання кредиту містить докладну інформацію щодо дати народження відповідача, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи, поетапний процес оформлення та розгляду заяви 3840027 (а.с.34).
Вказаний договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом із застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).
У подальшому, 26.01.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, за умовами якого сторони погодили, що ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83672331 грн. 46 коп., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №26-01/2022-83 від 26.01.2022 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за №3402 за договором про споживчий кредит №3840027 в сумі 20370 грн. 739 коп., з яких: 5695 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 13553 грн. 74 коп. - заборгованість за відсотками, 1122 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії (а.с.21).
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт-Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого первісний кредитор відступає право грошової вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги до боржників, що належать первісному кредитору, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками, зокрема відносно ОСОБА_1 .
Згідно положень умов договору факторингу №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», сторони погодили, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за №26088 за договором про споживчий кредит №3840027 в сумі 21767 грн. 39 коп., з яких: 5695 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 16073 грн. 39 коп. - заборгованість за відсотками (а.с.24).
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором про споживчий кредит №3840027 на користь ТОВ «Коллект Центр».
Із дослідженого судом договору про споживчий кредит №3840027 від 01.05.2021 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як було встановлено судом, договір про споживчий кредит №3840027 від 01.05.2021 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора, та за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.
Із копії вказаного договору також видно, що ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані (РНОКПП - НОМЕР_3 , серію та номер паспорта НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_1 та відомості про електронну пошту).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Коллект Центр» посилалося на те, що заборгованість відповідача становить 14509 грн. 39 коп., з яких: 5695 грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 8814 грн. 39 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Відповідачем зазначена обставина будь-якими доказами спростована не була.
Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач будь-якими доказами не спростував наявності у нього пред'явленої до стягнення заборгованості.
Таким чином, за кредитним договором №3840027 від 01.05.2021 року наявна заборгованість у розмірі14509 грн. 39 коп.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору не здійснено погашення кредитної заборгованості.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеними договорами та відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, а також не заперечував щодо дотримання банком строків звернення до суду за захистом порушених прав, приходить до висновку, що позов ТОВ «Коллект Центр» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 9000 гривень було надано договір про надання правової допомоги №02-09/2024-2 від 02.09.2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатом Воронков О.М., заявкою на надання юридичної допомоги №7 від 01.04.2025 року щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , Витяг з акту №8 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , відповідно до якого витрати на юридичну допомогу складають 9000 гривень.
Відповідно до Витягу з Акту №8 адвокатом Воронков О.М. було надано юридичну допомогу ТОВ «Коллект Центр» по справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у вигляді: письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики)- 3000 гривень; складання позовної заяви - 6000 гривень.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, Воронков О.М. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 08.08.2017 року.
Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.
Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), проживаючого в АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926), яке розташоване в м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306 заборгованість за кредитним договором №3840027 від 01.05.2021 року у розмірі 14509 грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Одовічен Я.В.