Справа № 646/5018/25
№ провадження 2/646/3051/2025
17.07.25 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
28 травня 2025 року до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просивстягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»заборгованість за кредитним договором №00-9721132 від 14.04.2024 у розмірі 34 338,15 грн., яка складається з 11 715,00 грн. заборгованості за тілом та 22 623,15 грн. заборгованості за відсотками; а також сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.04.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідач уклали Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору (Додаток № 3). Згідно з ст.ст. 5-6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт
Первісного Кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання
коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з
обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (далі - Правила) (Додаток №4). Після
чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання
коштів, зареєструвався на сайті Кредитодавця (далі - Сайт), під час чого пройшов
процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказав свої
персональні ідентифікаційні дані.
Відмова Відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та
документів необхідних для її проведення має наслідком відмову Кредитодавця від
встановлення ділових відносин з Позичальником та від укладення з Позичальником
Кредитного договору.
Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором
здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами,
встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами
Кредитного договору.
Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для
ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту (Додаток
№5).
Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано Відповідачем шляхом введення
одноразового ідентифікатора - 28235, що є належним і допустимим доказом
укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту
Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір
кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із
кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються
положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію (Додатки №3, №6).
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити
Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 1 065,00 грн., порядок сплати якої
визначено умовами Кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума
в розмірі 10650 грн.
На виконання умов Кредитного договору, 14.04.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ
ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка), що,
в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію
Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання
грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ
«ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього (Додаток №7, №8).
21.10.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС (далі - Договір Факторингу), відповідно до умов якого Позивачеві
відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток
№12).
У порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу, Позивач зобов'язався
передати (сплатити) Первісному кредитору Суму Фінансування, а Первинний
кредитор зобов'язався відступити Позивачу Права Вимоги за укладеними
кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату
відступлення Прав Вимоги. відповідно до: Реєстру Боржників за Договором Факторингу. Витяг з Реєстру Боржників додано до позовної заяви (Додаток № 13); Акту прийому-передачі (Додаток № 12); до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 39 663,15 грн.
Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром Боржників до Договору Факторингу, Позивач долучає платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу (виконання Позивачем своїх обов'язків за Договором Факторингу (Додаток
№12).
Під час укладення Кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 11 715,00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Дане погодження умов, а також підписання Кредитного
договору Відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора як засобу
електронного підпису, свідчить про його належне та добровільне волевиявлення на
укладення електронного правочину.
Однак, оскільки Відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо
повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 39 663,15 грн., яка
складається з наступного: 11 715,00 грн. - заборгованість по кредиту; 22 623,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 5 325,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 21.10.2024 -
15.05.2025 (Додаток №10).
Позивач вказує, що він не заявляє вимог щодо стягнення штрафних
санкцій, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог
становить: 34 338,15 грн., що складається: 11 715,00 грн. - заборгованість
по кредиту; 22 623,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за
користування кредитом.
Ухвалою судді від 30.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
У відповідності дост.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідач уклали Кредитний договір № 00-9721132 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору № 28235.
Відповідно до умов Кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити
Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 1 065,00 грн., порядок сплати якої
визначено умовами Кредитного договору. Отже, позичальнику перераховується сума
в розмірі 10650 грн.
14.04.2024 відповідачем було також підписано паспорт споживчого кредиту.
На виконання умов Кредитного договору, 14.04.2024 кредитор ініціював
переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ
ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що,
в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію
Кредитодавця. Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання
грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ
«ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС , відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Вказане підтверджується Реєстром Боржників від 21.10.2024 за Договором Факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 ( порядковий номер 1343), загальна сума заборгованості - 34 338,15 грн.
Станом на 15 травня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 34 338,15 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11 715,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 22 623,15 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за кредитним договором № 00-9721132 від 14.04.2024, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ»
та ОСОБА_1
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідач станом 15.05.2025 має заборгованість за кредитним договором №00-9721132 від 14.04.2024, яка складається із заборгованості у розмірі 34 338,15 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11 715,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 22 623,15 грн., яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд дійшов висновку про її стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., надавши при цьому договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткову угоду №32 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 15.05.2025 (акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 282-283, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-9721132 від 14.04.2024, яка виникла станом на 15.05.2025 у сумі 34 338 (тридцять чотири тисячі триста тридцять вісім) грн. 15 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11 715,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 22 623,15 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у сумі 8 422,40 грн., з яких: витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.; судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження за адресою: м. Київ, шосе Харківське, буд. 19, оф. 2005), код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: В.В. Барабанова