Справа № 646/5902/25
Провадження № 3/646/1924/2025
17 липня 2025 року м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
12.06.2025 року близько 21 год. 00 хв. за адресою : АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме : штохав, висловлювався в її бік нецензурною лексикою, погрожував, виганяв з помешкання, внаслідок чого була завдана шкода фізичного та психологічного характеру. Правопорушення вчинено повторно протягом року та піддано адміністративному стягненню.
Дії ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» від 01.07.2021 року № 1604-ІХ виключено необхідність участі особи, яка вчинила адміністративне порушення за ст. 173-2 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, а також, те що ОСОБА_1 було відомо про складення відносно нього адміністративного протоколу, про що свідчить його підпис, та пояснення в протоколі, в яких він зазначив що згоден з правопорушенням, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №574983 від 12.06.2025;
-відеозаписом;
- копією терміновим заборонним приписом;
- письмовою заявою та поясненнями ОСОБА_2 , ;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.06.2025;
- рапортом;
-копією постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.09.2024р.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого повторно протягом року.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Суд при накладенні стягнення, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому суд вважає необхідним та достатнім накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, за положеннями статті ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова суду дійсна для пред'явлення до виконання протягом 3 місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Б.М.Чорна