Справа № 646/6398/25
Провадження № 1-кс/646/1655/2025
03 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою від 20.06.2025 року, зобов'язання вчинити певні дії,
30.06.2025 року до суду надійшла направлена 28.06.2025 року поштою скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою від 20.06.2025 року, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 20.06.2025 року ним було направлено до прокурора Харківської обласної прокуратури заяву про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Однак відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР внесені не були.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, просив розгляд скарги проводити без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, 02.07.2025 повідомила суд інформацію про те, що звернення ОСОБА_3 надійшло до прокуратури 23.06.2025 і в подальшому 26.06.2025 за № 27-6162вих-25 направлено до організації розгляду та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства до Салтівської окружної прокуратури міста Харкова. Також, просила розгляд скарги проводити без участі представника прокуратури.
Таким чином, відповідно до ст. 306 КПК України з урахуванням строків розгляду справ даної категорії та неявки заявника та прокурора у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності вказаних осіб, оскільки останні були повідомлені про час та місце розгляду скарги.
Слідчий суддя, вивчивши подані заявником матеріали, приходить до наступного.
Положення ч. 1 ст. 303 КПК України регламентують право заявника на оскарження під час досудового розслідування бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявника витяг з ЄРДР.
Як вбачається з висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім того, згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, у вищевказаній нормі йдеться саме про прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень, а внесення відомостей до ЄРДР є вже іншою процесуальною дією, регламентованою ч. 5 ст. 214 КПК України.
Таким чином, згідно положень ч. 1 ст. 214 КПК України, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Слідчим суддею встановлено, що 20.06.2025 року ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до Харківської обласної прокуратури із заявою, яка надійшла до адресата 23.06.2025 року, про шахрайські дії ОСОБА_4 .
Так, відповідно до копії вказаної заяви, 29.07.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 230000 грн 00 коп, які він зобов'язався повернути до 29.09.2020 року, однак не повернув.
16.12.2020 року ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця ОСОБА_5 з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 1148 від 27.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 . 17.12.2020 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 63955648.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_3 , слідчий суддя доходить висновку, що вона за своїм змістом і суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливе вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого диспозицією певної статті особливої частини КК України, тобто сукупності обов'язкових ознак конкретного злочину, що дозволяють відмежувати таке діяння від інших правопорушень, які не становлять суспільної небезпеки. Твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення має занадто загальний, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати таке діяння саме як кримінальне правопорушення.
З тексту заяви вбачається, що викладені у ній обставини стосуються цивільних правовідносин, що виникли між сторонами договору позики ще у 2020 році.
Доводи заявника про вчинення кримінального правопорушення є припущеннями, що не ґрунтуються на фактичних даних і по суті свідчать про його незгоду з якістю виконання цивільно-правового договору. Втім, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, убачається що відповідно до повідомлення Харківської обласної прокуратури від 02.07.2025, звернення ОСОБА_7 26.06.2025 за № 27-6162вих-25 направлено для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства до Салтівської окружної прокуратури міста Харкова.
З урахуванням викладеного, належні та достатні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою від 20.06.2025 року, зобов'язання вчинити певні дії -відсутні.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою від 20.06.2025 року, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні, - в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1