Справа № 641/7241/24
Провадження № 1-кс/645/944/25
17 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 у справі за скаргою ОСОБА_3 , подану в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України та про зобов'язання уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури прийняти процесуальне рішення в порядку ст. 214 КПК України,
В провадженні слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 знаходиться на розгляді скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України та про зобов'язання уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури прийняти процесуальне рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Згідно доповідної записки помічника судді Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 16.07.2025 року повідомлено, що 16.07.2025 року ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 , посилаючись на те, що слідчий суддя ухвалив розглядати його скаргу без участі прокурора, що на думку скаржника є упередженим ставленням слідчого судді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 року визначено для розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 - суддю ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_3 , до початку судового засідання, очікував слухання провадження у спеціальному приміщення для проведення судових засідань в режимі відеоконференції в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор". Однак, після з'ясування визначеного автоматизованою системою документообігу складу суду, ОСОБА_3 заявив відвід судді ОСОБА_1 від розгляду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , посилаючись на упередженість складу суду та ухвалення рішень за його скаргами.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Отже, відвід може бути заявлений лише слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження.
Пункт 24 частини 1 статті 3 КПК України надає наступне визначення судовому провадженню: це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Тобто, суддя, який розглядає заяву про відвід іншого судді, не є слідчим суддею у кримінальному провадженні або суддею, який здійснює судове провадження, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, а тому заявлення йому відводу КПК не передбачено.
Аналогічна позиція висловлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 листа №223-1650/0/04-16 від 16.06.2016 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні»: заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, КПК не передбачено. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та, діючи відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК, залишати такі заяви без розгляду.
З огляду на викладене, протокольною ухвалою усна заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 була залишена без розгляду.
Після оголошення судом про залишення без розгляду заяви про відвід, ОСОБА_3 почав порушувати порядок під час судового засідання, на попередження головуючого не реагував, після чого самостійно завершив відеоконференцзв'язок та більше до відеоконференцзв'язку не під'єднався.
Прокурор у судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 без його участі.
Захисник - ОСОБА_6 надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності у зв'язку із зайнятістю в іншій кримінальній справі, підтримала заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 в повному обсязі з підстав, зазначених ним у заяві про відвід слідчому судді.
Слідчий суддя Немишлянського районного суду м. Харковаі ОСОБА_4 надала заяву, якою просила розгляд заяви про відвід проводити за її відсутності.
Враховуючи те, що участь учасників провадження при розгляді заяви про відвід не є обов'язковою, розгляд цієї заяви здійснюється за їх відсутності.
Дослідивши мотиви заявленого відводу, суддя дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до приписів, викладених в ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. ст. 75-81 КПК України.
Відповідно ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Таким чином, положеннями ст.75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У ст. 129 Конституції України закріплено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Обґрунтовуючи заявлений відвід скаржник посилається на незгоду з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді.
Однак, незгода будь - кого із учасників кримінального провадження з прийнятим суддею процесуальним рішенням по справі чи вчиненням слідчим суддею процесуальних дій в рамках КПК України під час судового розгляду, не входить до переліку підстав, передбачених ст. 75 КПК України для відводу слідчого судді. Те, що заявник внаслідок суб'єктивних міркувань не погоджується з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді ОСОБА_4 не свідчить про її упередженість, а оцінка відповідності процесуальних дій слідчого судді вимогам КПК України може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 у процесі розгляду заяви про відвід судом встановлено не було. Обставини, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді - відсутні. В зв'язку із чим, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81, 107, 372 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харковаі ОСОБА_4 у справі за скаргою ОСОБА_3 , подану в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України та про зобов'язання уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури прийняти процесуальне рішення в порядку ст. 214 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1